03.04.2013
Справа № 1/489/46/2013р.
3 квітня 2013р. м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
судді - Беспрозванного О.В.,
при секретарі - Онищенко М.В.,
за участю прокурора - Кузьміної Т.С., Паніч Т.В.,
адвоката- ОСОБА_13
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого:
- 05.06.2008р. Ленінським районним судом м. Миколаєва за ст.185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік;
- 10.06.2009р. Ленінським районним судом м. Миколаєва за ст. 185 ч.3, 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, звільнився 22.03.2012р. за відбуттям строку покарання,
зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України,
В ніч з 10.04.2012р. на 11.04.2012р. (точна дата та час в ході досудового слідства не встановлено) ОСОБА_1, з корисного мотиву прибув до будинку АДРЕСА_3, де через відкрите вікно проник в квартиру АДРЕСА_3, звідки таємно, повторно викрав майно гр. ОСОБА_2, а саме:
- золотий ланцюжок, вартістю 728,16 грн.;
- золотий хрестик, вартістю 364,08 грн.;
- мобільний телефон «Нокіа Х3», вартістю 1463 грн.;
- сім-карту оператора «МТС», матеріальної цінності не представляє;
- банківські картки «Перший Український банк» і «Райфайзен банк Аваль», матеріальної цінності не представляють;
- грошові кошти в сумі 4200 грн., чим завдав ОСОБА_2 матеріальні збитки на суму 6755,24 грн. Після чого з місця події зник, розпорядившись викраденим за власним розсудом.
Підсудний ОСОБА_1 в ході судового розгляду вину свою не визнав, та показав, що мобільний телефон «Нокія Х3» він в квітні 2012 р. придбав за 250 грн. у знайомого по імені ОСОБА_4, а потім перепродав його за 500 грн. також ОСОБА_4 йому пропонував купити в нього золотий хрестик, але він відмовився. Стверджує, що з 10 по 14 квітня 2012 р. знаходився в АДРЕСА_4 у своєї матері і сестри, куди приїхав зі своєю дівчиною ОСОБА_5.
В ході досудового слідства він спочатку давав показання, якими признавав свою вину в скоєному злочині, так як працівники міліції застосовували до нього фізичне насильство.
Незважаючи на невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_1 його вина в інкримінованому йому діянні підтверджується наступними зібраними по справі доказами, дослідженими в судовому засіданні:
- показаннями потерпілого ОСОБА_2, який в судовому засіданні пояснив, що 10.04.2012р. приблизно о 20:00 год. до нього прийшов його родич ОСОБА_6, з яким вони стали розпивати спиртне. Приблизно о 23:00 год. вони лягли спати. Так як вони курили в квартирі, він на ніч відкрив пластикове вікно, щоб провітрилось в кімнаті. Приблизно о 04:40 год. він прокинувся від того, що почув як хлопнула москітна сітка, та пішов перевірити, що сталося. Підійшовши до вікна, він побачив, що відкрита москітна сітка, а на полу розкидані речі та документи. Потім він виявив, що зникли його речі, а саме: кошти в сумі 4200 грн., золоті вироби, мобільний телефон «Нокіа Х3» та кредитні карти. Внаслідок крадіжки йому спричинені матеріальні збитки на суму 6863 грн. В ході досудового слідства працівниками міліції йому був повернутий мобільний телефон.
- показаннями свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні показав, що 10.04.2012р. приблизно о 20:00 год. він прийшов у гості до свого племінника ОСОБА_2, з яким стали розпивати спиртне. Так як було вже пізно, він залишився у нього ночувати. Приблизно о 05:00 год. він з ОСОБА_2 прокинулися від того, що почули, як хлопнула москітна сітка. Коли вони підійшли до вікна, то побачили, на підлозі розкидані речі. Потім йому стало відомо від ОСОБА_2, що були викрадені кошти, мобільний телефон та золотий ланцюжок.
- письмовими показаннями свідка ОСОБА_7, оголошеними в судовому засіданні, яка в ході досудового слідства показала, що вона проживає з чоловіком ОСОБА_2 і малолітнім сином. На початку квітня 2012р. вона з сином поїхала до свекрухи в с.Киселівку Снігурівського району, а чоловік залишився дома. 11.04.2012р. вранці їй на мобільний телефон подзвонив чоловік та повідомив, що дома була скоєна крадіжка. При цьому пояснив, що в ту ніч він був дома з родичем ОСОБА_6. Коли йшли спати, відкрили вікно, а коли прокинулись, то побачили, що в кімнаті розкидані речі та не має мобільного телефону. Коли вона їхала до свекрухи, то залишила в шкатулці кошти в сумі 4200 грн., про які чоловік не знав. Також в шкатулці був золотий ланцюжок з хрестиком. Чоловіку та ОСОБА_6 вона довіряє, та виключає той факт, що кошти та золото міг взяти хто-небудь з них. /а.с.77/;
- показаннями свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні пояснив, що перед пасхою в обідній час на зупинці «Янтарний» він зустрів ОСОБА_1, який попросив його продати мобільний телефон. Він подзвонив своєму знайомому, після чого направились на пл. Перемоги, де продали мобільний телефон за 500 грн. Він не пам'ятає, що сказав ОСОБА_1, де він придбав мобільний телефон.
- показаннями свідка ОСОБА_4, який в судовому засіданні пояснив, що в квітні 2012р., точної дати не пам'ятає, йому на мобільний телефон подзвонив знайомий ОСОБА_8 та запропонував купити у нього мобільний телефон «Нокіа Х3». Він попросив ОСОБА_8, щоб він привіз телефон оглянути його. Через деякий час вони з ним зустрілись та він придбав даний телефон за 500 грн. При зустрічі ОСОБА_8 пояснив, що цей мобільний телефон належить його знайомому. Про те, що телефон крадений він не знав.
- письмовими показаннями свідка ОСОБА_3, оголошеними в судовому засіданні, який в ході досудового слідства показав, що він проживає з ОСОБА_9 в АДРЕСА_4. У неї є син ОСОБА_1, який був неодноразово засуджений за крадіжки. В квітні 2012р., точної дати він не пам'ятає, ОСОБА_1 приїжджав зі своєю дівчиною в с.Калинівка на один чи два дні, точно він не пам'ятає. Йому відомо, що ОСОБА_1 скоїв крадіжку і на даний час знаходиться в СІЗО м. Миколаєва, звідки телефонує дружині та влаштовує сварки з приводу, що вона не вживає заходів, щоб звільнити його з СІЗО. Також ОСОБА_1 говорив дружині, щоб вона розповіла, що в момент скоєння злочину він знаходився у неї в АДРЕСА_4. /а.с.91/;
- показаннями свідка ОСОБА_10, котра в судовому засіданні показала, що у неї є донька ОСОБА_5, зі слів якої вона знає, що ОСОБА_5 зустрічається з якимось парнем, його анкетних даних і місця проживання вона не знає. Де проводила свій час її донька разом з цим парнем їй невідомо. Їй відомо тільки те, що ОСОБА_5 з 14 по 15 квітня 2012 р. їздила з друзями до когось на дачу. Де вона знаходиться і кому належить, вона не знає. Перед цим її донька декілька разів кудись їздила, але куди вона не знає, так як ОСОБА_5 їй про це не повідомляла, але може з у певністю сказати, що її донька більше чим на один день з дому не відлучалася. Вона могла поїхати, потім через добу приїхати, а потім знову кудись поїхати, але на 4 доби підряд вона в квітні 2012 р. не виїжджала. Донька ніколи їй не повідомляла, що їздила в АДРЕСА_4 до родичів свого парня. Точно сказати, чи була ОСОБА_5 дома з 10 на 11 квітня 2012 р. вона не може, так як не пам'ятає.
- показаннями свідка ОСОБА_11, яка в судовому засіданні пояснила, що являється подружкою ОСОБА_5 і знає її хлопця - ОСОБА_1. На протязі квітня 2012 р. вона з ними зустрічалась дуже часто. З 14 по 15 квітня 2012 р. вони всі разом їздили на дачу до свого знайомого ОСОБА_11 в с. Пересадовка, де були добу. Проте, що ОСОБА_5 і ОСОБА_1 виїжджали до АДРЕСА_4, а саме з 10 по 14 квітня 2012 р. їй невідомо.
- заявою потерпілого ОСОБА_2 від 11.04.2012р. про викрадення його майна з АДРЕСА_3 в період часу з 23:00 год. 10.04.2012р. по 04:40 год. 11.04.2012р. /а.с.2/;
- протоколом огляду місця події від 11.04.2012р., згідно якого був проведений огляд кімнати АДРЕСА_3. /а.с. 4-10/;
- позовною заявою потерпілого ОСОБА_2 від 17.04.2012р. про завдання йому матеріальної шкоди на суму 6863 грн. /а.с.42/;
- протоколом виїмки від 12.05.2012р., згідно якого у гр. ОСОБА_4 було вилучено мобільний телефон «Нокіа Х3» /а.с.55/;
- протоколом огляду від 29.05.2012р., згідно якого був проведений огляд мобільного телефону марки «Нокіа Х3» /а.с.74/;
- розпискою потерпілого ОСОБА_2 від 13.06.2012р., згідно якої він отримав від працівників міліції належний йому мобільний телефон «Нокіа Х3» /а.с.76/;
- речовим доказом по справі: мобільним телефоном «Нокіа Х3». /а.с.75/.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_5, з якою зустрічався підсудний, показала, що 10.04.2012 р. вони з ОСОБА_1 поїхали вАДРЕСА_4 до його матері і сестри, щоб з ними познайомитись, і пробули там нікуди не виїжджаючи до 14.04.2012 р. В цей день, приблизно о 12 годині вони приїхали в м. Миколаїв і вона побачила у ОСОБА_1 мобільний телефон, про який він сказав, що цей телефон знайшов. Де він його знайшов та куди потім він його дів, вона не питала.
Свідок ОСОБА_9 - мати підсудного, в судовому засіданні показала, що в ніч з 10 на 11 квітня 2012 р. її син ОСОБА_1 знаходився у неї дома в АДРЕСА_4.
За клопотанням сторони захисту в судовому засіданні також був допитаний в якості свідка гр-н ОСОБА_12, який суду показав, що вказаний злочин вчинив він, а після цього зустрівши ОСОБА_1, з яким був наглядно знайомий, продав йому викрадений ним мобільний телефон за 250 грн. також він пропонував йому золотий ланцюжок з хрестиком, але той відмовився. В ході досудового слідства він написав заяву про вчинення вказаного злочину, але з приводу цього слідчий його так і не викликав.
Оцінюючи докази, зібрані по справі в їхній сукупності, суд вважає, що органами досудового слідства правильно кваліфіковані дії підсудного ОСОБА_1 за ст. 185 ч.3 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєна повторно з проникненням у житло.
Підсудний ОСОБА_1 на протязі досудового слідства і в судовому засіданні неодноразово змінював свої покази, давав непослідовні свідчення відносно обставин придбання мобільного телефону, який був викрадений у потерпілого.
Повідомлення ОСОБА_12 про те, що це він скоїв злочин і продав мобільний телефон ОСОБА_1 на досудовому слідстві перевірялись, і по цьому факту 8 жовтня 2012 р. була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи.
Допитаний на досудовому слідстві свідок ОСОБА_3 показав, що підсудний ОСОБА_1 знаходячись в СІЗО неодноразово телефонував своїй матері ОСОБА_9 і вимагав від неї щоб вона підтвердила, що в момент скоєння злочину він знаходився у неї в АДРЕСА_4.
Заява підсудного ОСОБА_1 про застосування до нього з боку працівників міліції фізичного насильства з метою отримання від нього зізнання в скоєнні злочину, якій він не скоював, судом перевірялось і згідно висновків прокуратури Ленінського району м. Миколаєва не знайшло свого підтвердження.
Покази свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_9 про знаходження підсудного в ніч на 10.04.2012 р. в АДРЕСА_4, тобто в момент скоєння злочину, суд оцінює критично, вважаючи це за спробу допомогти ОСОБА_1, як близький їм людині.
Таким чином, проаналізувавши всі докази суд приходить до висновку про виновність підсудного в інкримінованому йому злочину, оцінюючи його покази на досудовому слідстві і в судовому засіданні як спробу ухилитись від відповідальності за скоєне, вважаючи що первинні покази, які він давав на досудовому слідстві відповідають дійсності і підтверджуються іншими матеріалами кримінальної справи.
Вивченням особи підсудного ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, не працює, характеризується негативно, психічно та фізично здоровий.
Призначаючи вид і розмір покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості ним скоєного - скоєння тяжкого злочину, його особу,а також всі обставини по справі і вважає, що з урахуванням викладеного, його виправлення та перевиховання не можливо без ізоляції від суспільства, а тому покарання йому необхідно призначити у вигляді позбавлення волі.
Також суд вважає за необхідне задовольнити цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 за виключенням вартості повернутого йому мобільного телефону.
Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
Обчислювати строк відбуття покарання з 12 травня 2012 року.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку з законну силу залишити попередню - тримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальних збитків - 5400 (п'ять тисяч чотириста) гривень.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області на протязі п'ятнадцяти діб з моменту вручення засудженому його копії.
Суддя: О.В. Беспрозванний