Провадження № 11-кп/774/1060/14 Справа № 184/1803/14-к Головуючий у 1 й інстанції:суддя - ОСОБА_1 Доповідач:суддя апеляційного суду - ОСОБА_2
10 вересня 2014 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Дніпропетровську, апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_6 на ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 23 червня 2014 року у провадженні за заявою захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 про звільнення її від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Дніпропетровська, громадянки України, освіта незакінчена вища, не одруженої, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима:
- 14.02.2013 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 212, ч.1 ст. 358, ч. 2 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ст. 70 КК України до 6 місяців арешту, штрафу в розмірі 2 914 734,14 грн., з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю строком на 3 роки з конфіскацією майна. На підставі ст. 72 КК України покарання у виді штрафу та арешту виконувати самостійно. Звільнена 14.08.2013року з ВК-34 Дніпропетровської області по відбуттю покарання, -
якій відмовлено в задоволенні заяви про звільнення її від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році».
Кримінальне провадження розглянуто за участю:
прокурора - ОСОБА_9
засудженої - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
29 серпня 2013 року ОСОБА_6 засуджена Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст.70 КК України до 2 років 6 місяців обмеження волі з позбавленням права займатися підприємницької діяльністю строком на 3 роки, з конфіскацією майна. На підставі ч. 4 ст. 70, 72 КК України, шляхом часткового складання покарання за даним вироком та вироком від 14.02.2013 року їй призначено покарання у виді 2 років 8 місяців обмеження волі з позбавленням права займатися підприємницькою діяльністю на 3 роки, з конфіскацією майна та штрафом у розмірі 2 914 734,14 грн. На підставі ч. 2 ст. 72 КК України основне покарання у виді штрафу ухвалено виконувати самостійно.
Ухвалою суду в задоволенні заяви захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 про звільнення її від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» відмовлено. Обґрунтовуючи прийняте рішення суд послався на те, що ОСОБА_6 має дві судимості за умисні тяжкі злочини, у зв'язку з чим, відповідно до Закону України «Про застосування амністії в Україні», не може бути звільнена від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році».
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї засуджена просить ухвалу суду скасувати і постановити нову ухвалу, якою застосувати до неї ст. 2 Закону України «Про амністію у 2014 році». При цьому посилається на неповноту судового розгляду, яка на її думку, виразилась в тому, що суд першої інстанції розглянув заяву її захисника в день, коли відбувався розгляд касаційної скарги на попередній вирок щодо засудженої і результати касаційного розгляду суду були не відомі, тобто суд не мав достовірної інформації про наявність у ОСОБА_6 судимостей за злочини, за які вона засуджена оскаржуваним, в касаційному порядку, вироком.
В судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги засудженої, вважав її необґрунтованою, ухвалу суду законною та вмотивованою і просив залишити її без змін, а апеляцію без задоволення.
В судовому засіданні засуджена та її захисник підтримали апеляційну скаргу, просили застосувати до засудженої амністію з тих підстав, що вирок суду від 14 лютого 2013 року на даний момент не набрав чинності, а тому, згідно з законом, вона має тільки одну судимість.
Вислухавши думку прокурора, перевіривши доводи апеляційної скарги засудженої, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про амністію у 2014 році» амністія не застосовується до осіб, зазначених у статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні".
Пункт «в» статті 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», передбачає, що амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії.
Згідно з ч. 4 ст. 12 КК України тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_6 була засуджена Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська 14 лютого 2013 року та 29 серпня 2013 року (а.м. 17-20, 21-26) за злочини, передбачені, в тому числі й ч. 3 ст. 212 КК України, за які передбачено покарання до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох з конфіскацією майна, - тобто є тяжкими.
При цьому вирок від 29 серпня 2013 року набув чинності та ОСОБА_6 на даний час відбуває призначене цим вироком покарання.
Вирок суду від 14 лютого 2013 року щодо ОСОБА_6 на даний час не набрав чинності, оскільки Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України від 10 червня 2014 року скасована ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2013 року, після проголошення якої вирок, згідно з законом набирав законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 КК України особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.
Таким чином на момент розгляду заяви захисника ОСОБА_7 про звільнення ОСОБА_6 від частини не відбутого нею покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», - на 23 червня 2014 року засуджена ОСОБА_6 мала судимість від 29 серпня 2013 року. Вирок щодо неї від 14 лютого 2013 року станом на 23 червня 2014 року та до тепер, не набрав чинності. Справа за вказаним вироком щодо ОСОБА_6 , на даний час, знаходиться в провадженні апеляційного суду.
З огляду на наведене, доводи ОСОБА_6 про наявність у неї, на час розгляду заяви про застування амністії, однієї судимості, є обгрунтованими.
Обгрунтовані, на думку колегії суддів і доводи засудженої щодо неповноти судового розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року та протоколами до неї, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом…
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 410 КПК України неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема у разі, якщо судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб, дослідження доказів або вчинення інших процесуальних дій для підтвердження чи спростування обставин, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.
Вказані вимоги кримінального процесуального закону, а також міжнародно-правового акту судом першої інстанції не були виконані належним чином.
З матеріалів кримінального провадження, журналу судового засідання, та звукозапису вбачається, що в судовому засіданні судом досліджені тільки заява захисника про застосування акту амністії до Пашніної та дві копії вироків.
Разом з тим, згідно зі ст. 10 Закону України «Про амністію у 2014 році» рішення про застосування чи незастосування амністії приймається судом стосовно кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання. Цих вимог закону суд, під час розгляду справи, не дотримався.
Відповідно до пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 410 КПК України неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, зокрема, у разі якщо необхідність дослідження тієї чи іншої підстави випливає з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Враховуючи вище наведене, колегія суддів приходить до наступних висновків.
У відповідності до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини…, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд… зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
З огляду на необхідність дослідження обставин, які випливають з нових даних, встановлених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, а також враховуючи, що такі дані мають істотне значення для правильного вирішення питання про звільнення особи від покарання за Законом України «Про амністію у 2014 році», колегія суддів вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що вчинити процесуальні дії, необхідні для усунення виявлених апеляційним судом недоліків та прийняти необхідні процесуальні рішення, можливо тільки на стадії судового розгляду в суді першої інстанції, у зв'язку з чим та, керуючись ч. 1, 6 ст. 9 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про необхідність призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції, під час якого необхідно усунути виявлені порушення і провести судовий розгляд з урахуванням наведених вище висновків та з дотриманням норм кримінального процесуального закону.
З наведених вище мотивів апеляційна скарга засудженої ОСОБА_6 в частині постановлення апеляційним судом нової ухвали, якою застосувати відносно неї амністію, не підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 408 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 23 червня 2014 року щодо ОСОБА_8 у провадженні за заявою захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 про звільнення її від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році», скасувати, справу направити в той же суд на новий судовий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвалу може бути оскаржено і на неї може бути подана касаційна скарга у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з дня вручення йому копії ухвали безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді апеляційного суду:
__________________ _____________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4