Справа № 477/2035/14-к
Провадження № 1-кп/477/163/14
11 вересня 2014 року м. Миколаїв
Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 (не з'явився),
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши м. Миколаєві у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Жовтневого районного суду Миколаївської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12014150230000063 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Калинівка Жовтневого району Миколаївської області, українця, громадянина України, який має середню освіту, одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого: по
АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
15 січня 2014 року, приблизно о 20-00, ОСОБА_5 , керуючи в темному пору доби за умов обмеженої видимості технічно справним автомобілем марки “ВАЗ-111840”, р.н. НОМЕР_1 , рухався по автомобільній дорозі “Миколаїв-Дніпропетровськ” з боку с. Калинівка Жовтневого району Миколаївської області в напрямку м. Миколаєва.
Проїжджаючи по цій дорозі повз смт. Воскресенське Жовтневого району Миколаївської області, він, в порушення пунктів 1.3, 1.5, підпункту “б” пункту 2.3, пунктів 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася, не контролював рух свого автомобіля, хоча зобов'язаний був це робити постійно і мав таку можливість, не врахував дорожню обстановку, в тому числі й темну пору доби, щоб мати можливість постійно контролювати рух керованого автомобіля та у випадку виникнення небезпеки для подальшого руху транспортного засобу та у випадку виникнення небезпеки для подальшого руху транспортного засобу мати можливість зменшити швидкість аж до зупинки, тим самим маючи технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді, а навпаки - маючи об'єктивну можливість виявити пішохода ОСОБА_4 , який підійшов до проїжджої частини дороги і почав рух по проїжджій частині справа наліво, не вжив своєчасно заходів до зменшення швидкості керованого ним транспортного засобу аж до його зупинки, щоб запобігти наїзду на пішохода, а продовжив свій рух і скоїв наїзд на громадянина ОСОБА_4 .
В результаті зіткнення пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у виді фрагментарного перелому кісток правої гомілки в нижній третині зі зміщенням та рану правої п'яти, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості.
Дане діяння підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 286 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину визнав, та підтвердив, що 15 січня 2014 року, приблизно о 20-тій годині, він їхав із
с. Калинівка Жовтневого району до м. Миколаєва, але на дорозі збив пішохода, якого не вчасно помітив та не вчасно загальмував, щоб уникнути зіткнення. Розкаявся у вчиненому.
Потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання не з'явився, про час та місце був повідомлений належним чином, надав суду заяви, за якими просив справу розглядати без його участі, будь-яких матеріальних або моральних претензій до обвинуваченого у нього немає.
Крім особистих визнавальних показів вина обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:
- витягом з кримінального провадження № 12014150230000063, внесеного до ЄРДР 16 січня 2014 року з фабулою: 15 січня 2014 року, приблизно о 20:00, на автодорозі “Миколаїв-Дніпропетровськ” біля смт. Воскресенське Жовтневого району Миколаївської області відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля “ВАЗ-111840”, р.н. НОМЕР_1 , та пішохода, в результаті чого останній був госпіталізований до Жовтневої ЦРЛ;
- протоколом огляду місця події (дорожньо-транспортної пригоди) від 15 січня 2014 року, відповідно до якого на місці події на автомобільній дорозі “Миколаїв-Дніпропетровськ” поблизу смт. Воскресенське Жовтневого району Миколаївської області, був виявлений автомобіль”ВАЗ-111840” на відстані
59 м від повороту на смт. Воскресенське в напрямку м. Миколаєва, зі слідами гальмування;
- висновком експерта № 2/17 від 22 січня 2014 року по дослідженню технічного стану автомобіля “ВАЗ-111840” р.н. НОМЕР_1 , згідно з яким на момент огляду гальмівна система, рульове керування та ходова частина цього автомобіля знаходилися в робочому стані і вони не мали несправностей, які б вплинули на його рух;
- висновком експерта № 4/11 від 7 лютого 2014 року, згідно з яким під час первинного контактування автомобіля “ВАЗ-111840” р.н. НОМЕР_1 , він розташовувався передньою центральною частиною до пішохода;
- протоколом слідчого експерименту від 13 березня 2014 року, проведеного в період з 19:30 до 20:00 за участю ОСОБА_5 , під час якого було встановлено: згідно з його показами до наїзду на пішохода відстань автомобіля до розподільчої смуги склала 4,8 м.; статист подолав відстань у 10 м. спокійним бігом трьома спробами за 2,64 с, 2,43 с., 2,13 с.; при перевірці видимості з автомобіля за увімкненого ближнього світла вона склала 52 м., загальна видимість з місця водія склала 78 м.; також була встановлена відстань, з якого потерпілий почав свій рух, яка склала 14 м.; також ОСОБА_5 показав відстань, за якої він побачив пішохода - 2,8 м;
- протоколом додаткового огляду місця події від 2 квітня 2014 року, за якою були оглянуті розмір та розмітка на ділянці дороги, де відбулася ДТП;
- протоколом слідчого експерименту від 10 квітня 2014 року, проведеного в період часу з 21:30 до 22:00 за участю ОСОБА_5 , згідно з яким було встановлено, що останній в своєму автомобілі бачив статиста на відстані п'ятої ділянки (п'ять ділянок було до автомобіля кожна по 1,9 м і п'ять ділянок до пішохода по 6,95 м.);
- висновком експерта № 21/51 від 18 квітня 2014 року, згідно з яким в існуючій дорожній ситуації водій автомобіля “ВАЗ-111840”, р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 12.2 та п. 12.3 Правил дорожнього руху України; проведеним дослідженням встановлено, що в даній дорожній ситуації він мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода з моменту виникнення небезпеки для руху водія вказаного у вихідних даних постанови про призначення експертизи; в діях водія цього автомобіля вбачаються невідповідність технічним вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходиться у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з висновком судово-медичного експерта № 26 від 3 березня 2014 року у ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження у виді фрагментарного перелому кісток правої гомілки в нижній третині зі зміщенням, рани правої п'ятки, які могли утворитися від дії тупих твердих предметів, по механізму удару, можливо в строк і за вказаних вище обставин, тобто в момент дорожньо-транспортної пригоди 15 січня 2014 року; ці тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
За досліджених в судовому засіданні зазначених доказів та встановлених обставин суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 повністю доказана, а його дії підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Тобто за встановлених в судовому засіданні обставин вина обвинуваченого в пред'явленій йому на досудовому слідстві підозрі повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду.
Обтяжуючих вину ОСОБА_5 обставин під час розгляду справи встановлено не було. Помякшуючою його вину обставиною слід вважати щире каяття у вчиненому.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує тяжкість злочину, його ненавмисний характер, відшкодування потерпілому завданих збитків.
Беручи до уваги обставини справи та особистість підсудного, характер та тяжкість вчиненого ним діяння, суд вбачає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, але з обов'язковим контролем за таким виправленням.
Цивільний позов потерпілим не заявлявся.
Заявлений цивільний позов прокурора Жовтневого району Миколаївської області в інтересах держави в особі фінансового управління Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області, яке фінансує Жовтневу ЦРЛ, про стягнення з обвинуваченого вартості понесених на лікування потерпілого витрат цим закладом охорони здоров'я, в сумі 2577 грн. 82 коп., згідно зі ст. 1166 та ч. 1 і ч. 3 ст. 1206 ЦК України підлягає задоволенню.
Речовий докази по справі - транспортний засіб ОСОБА_5 “ВАЗ-111840” р.н. НОМЕР_1 , підлягає поверненню йому як власнику.
Вартість проведених експертиз в загальній сумі 4290,40 грн, з врахуванням матеріального стану підсудного та наявності у нього на утриманні двох неповнолітніх дітей необхідно віднести на рахунок держави.
До набрання вироком законної сили суд не вважає необхідним обирати обвинуваченому міру запобіжного заходу.
Крім того, згідно п. “в” ст. 1 Закону України від 8 квітня 2014 року “Про амністію у 2014 році” підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України:
ОСОБА_5 вчинив з необережності злочин невеликої тяжкості і на час набрання законної сили зазначеного Закону (19 квітня 2014 року) мав трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тому згідно з цим Законом підлягає звільненню від призначеного покарання, про що він не заперечував в судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373 - 374 КПК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання за його вчинення у виді обмеження волі строком на один рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю в один рік, та поклавши на нього у відповідності до ст. 76 КК України обов'язки на період цього строку: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця поживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Згідно п. “в” ст. 1 Закону України від 8 квітня 2014 року “Про амністію у 2014 році” звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного цим вироком покарання.
До вступу вироку в законну силу ОСОБА_5 міру запобіжного заходу не обирати.
Цивільний позов прокурора Жовтневого району до ОСОБА_5 про відшкодування витрат на лікування потерпілого
ОСОБА_4 , понесених закладом охорони здоров'я - Жовтневою центральною районною лікарнею Миколаївської області, задовольнити повністю та стягнути із ОСОБА_5 на користь фінансового управління Жовтневої районної державної адміністрації Миколаївської області, яке здійснює фінансування цього закладу, відшкодування зазначених витрат в сумі 2577 (дві тисячі п'ятсот сімдесят сім) грн. 82 коп.
Судові витрати у виді оплати судових експертиз в загальній сумі 4290 грн. 40 коп. віднести на рахунок держави.
Речовий доказ - автомобіль марки “ВАЗ-111840”, р.н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ) та переданий йому на зберігання, залишити йому як власнику.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Миколаївської області, через Жовтневий районний суд Миколаївської області, на протязі 30 діб з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_1