Справа № 461/10970/14-ц
про відмову в забезпеченні позову
"12" вересня 2014 р. Галицький районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді: Стрельбицького В.В.,
при секретарі: Тарапацькому Т.О.,
розглянувши заяву позивача представника Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» про забезпечення позову,
В провадженні Галицького районного суду м.Львова знаходиться цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
В порядку забезпечення позову представник позивача просить для належного збереження та недопущення погіршення або знищення майна передати в управління ПАТ «ВіЕс Банк» квартиру АДРЕСА_1, забезпечивши права управителя, мотивуючи заяву тим, що відповідачі не виконують умов іпотечного договору, використовують предмет іпотеки всупереч інтересам іпотекодержателя, а також існує реальна загроза неналежних умов збереження предмету іпотеки, що спричинить втрату її вартості або становить загрозу втрати іпотеки в цілому.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.153 ЦК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Позивачем не подано жодного належного доказу на підтвердження обставин, викладених у заяві, зокрема щодо використання відповідачами предмету іпотеки всупереч умовам договору іпотеки та інтересам іпотекодержателя, а також щодо загрози неналежних умов збереження та користування предметом іпотеки, а тому у суду відсутні достатні підстави вважати, що існує реальна загроза того, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав та інтересів позивача, а також до невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Крім того, суд бере до уваги ту обставину, що у квартирі АДРЕСА_1 (предмет іпотеки) проживає відповідач ОСОБА_2, а тому з врахуванням положень ЗаконуУкраїни «Про мараторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03.06.2014р., надання вказаної квартири в управління ПАТ «ВіЕс Банк» порушить житлові права ОСОБА_2, гарантовані Конституцією України та діючим законодавством.
За таких обставин, з врахування вищевикладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову, так як вважає доводи такої недостатніми та не доведеними належними засобами, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд -
Відмовити в задоволенні заяви.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 5-ти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Стрельбицький В.В.