Справа № 127/31081/13-к
1-кп/127/422/14
12.09.2014 м. Вінниці
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
потерплих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013010390004431 по обвинуваченню
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кожанка Оратівського району Вінницької області, громадянина України, з неповною вищою освітою, не одруженого, працюючого вантажником в ТОВ «Фоззі-Фуд», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, -
16.11.2013 року близько 21:20 год. ОСОБА_8 проходив повз головні ворота ендокринологічного диспансеру, що по вул. Герцена, 32 в м. Вінниці, та помітив через дорогу раніше не знайомих йому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які до нього звертались. Однак, що саме говорили хлопці ОСОБА_8 не почув, так, як слухав музику через навушники та попрямував до головного входу у диспансер. Зайшовши за будівлю диспансеру, ОСОБА_8 поклав свій пакет та повернувся назад до головного входу з метою з'ясування суті звернення невідомих осіб. Після чого, підійшовши до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , не вірно оцінюючи ситуацію, усвідомлюючи, що він знаходиться в громадському місці, ігноруючи елементарні правила поведінки та моралі, з хуліганських спонукань, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, безпричинно наніс удар кулаком правої руки в область правого ока ОСОБА_6 , в результаті чого останній впав на землю та втратив на деякий час свідомість. Не зупинившись на вчиненому ОСОБА_8 наніс удар кулаком лівої руки в область носа ОСОБА_7 , від чого останній зігнувся та не мав змоги оборонятись від ОСОБА_8 .
Згідно висновку експерта № 2222 від 11.12.2013 року у ОСОБА_6 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани в правій надорбітальній ділянці, підшкірної гематоми в правій очній ділянці, синця в ділянці внутрішнього кута та нижньої повіки лівого ока, підшкірної гематоми в центральній частині потиличної ділянки, які утворились від дії тупих предметів, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Відповідно до висновку експерта № 2236 від 11.12.2013 року у ОСОБА_7 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: трьох синців в правій та лівій очних ділянках з переходом в ділянку спинки та обох скатів носу, садна в ділянці лівого скату носа, які утворились від дії тупого (их) твердого (их) предмету (ів), відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину у скоєнні злочину при зазначених вище обставинах визнав повністю, розкаявся, суду пояснив наступне. Того дня близько 22:30 год. він повертався у відділення ендокринологічного диспансеру, де проходив лікування. Неподалік диспансеру він побачив, раніше йому не знайомих, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які були в стані алкогольного сп'яніння та щось йому сказали. Звернення його обурило, тому він зайшов у диспансер, поклав свої речі та вийшов, щоб з'ясувати, що хотіли хлопці. ОСОБА_7 стояв з банкою пива та хотів замахнутися. Він ударив правою рукою останнього в ніс, а лівою рукою ударив ОСОБА_6 в око. Такі його дії були спрямовані на попередження нападу на нього, навмисно наносити тілесні ушкодження він не хотів. Потім двоє інших хлопців, які йшли позаду, схопили його та нанесли йому кілька ударів по голові. Він вирвався і побіг, а за ним побігли ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , причому у останнього була палиця.
Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засідання надав наступні показання. Того вечора він з ОСОБА_6 йшли поблизу ендокринологічного диспансеру. Він був в стані алкогольного сп'яніння, випив трохи горілки та пива. Назустріч їм йшов, раніше не знайомий, ОСОБА_8 , який, підійшовши, ударив його та ОСОБА_6 по обличчю. Внаслідок удару, у нього була зламна перегородка носу, він тривалий час лікувався.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засідання надав наступні показання. Того вечора він з ОСОБА_7 перебували біля воріт ендокринологічного диспансеру та спілкувалися. Він був в стані алкогольного сп'яніння, випив 1 л пива. До них підійшов, раніше не знайомий, ОСОБА_8 , та ударив його та ОСОБА_7 . Внаслідок удару він упав та утратив свідомість.
В судовому засіданні були безпосередньо досліджені докази, надані стороною обвинувачення, а саме:
- висновок експерта № 2222 від 11.12.2013 року, згідно якого у ОСОБА_6 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани в правій надорбітальній ділянці, підшкірної гематоми в правій очній ділянці, синця в ділянці внутрішнього кута та нижньої повіки лівого ока, підшкірної гематоми в центральній частині потиличної ділянки, які утворились від дії тупих предметів, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я;
- висновок експерта № 2236 від 11.12.2013 року, згідно якого у ОСОБА_7 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: трьох синців в правій та лівій очних ділянках з переходом в ділянку спинки та обох скатів носу, садна в ділянці лівого скату носа, які утворились від дії тупого (их) твердого (их) предмету (ів), відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
З'ясувавши розуміння учасниками процесу змісту обставин, які не будуть досліджуватись, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку, впевнившись у добровільності та істинності їх позиції, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Дії ОСОБА_8 досудовим слідством вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та пом'якшують його покарання.
Зокрема судом враховано, що ОСОБА_8 раніше не судимий, на обліку у Вінницькій обласній психіатричній лікарні ім. акад. Ющенка та у Вінницькому обласному наркологічному диспансері «Соціотерапія» не перебуває, за місцем роботи характеризується позитивно.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_8 , суд вважає, повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
За таких обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_8 можливе без ізоляції його від суспільства, тому йому слід призначити покарання у виді штрафу.
В судовому засіданні ОСОБА_8 просив суд застосувати до нього амністію, мотивуючи тим, що він є інвалідом ІІІ групи, про що надав суду відповідну заяву та посвідчення.
Прокурор ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_4 , не заперечували проти застосування амністії до ОСОБА_8 .
Представник потерпілого ОСОБА_5 , потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 заперечувати проти застосування амністії до обвинуваченого, мотивуючи тим, що в заяві обвинуваченого не вказано на підставі якої статті чи пункту статті ЗУ «Про амністію в 2014 році» до нього має бути застосована амністія.
Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу вважає, що ОСОБА_8 підлягає звільненню від відбування покарання на підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки, згідно посвідчення серії НОМЕР_1 Азуркін ОСОБА_9 є інвалідом з дитинства ІІІ групи.
До початку судового розгляду потерпілим ОСОБА_7 було заявлено цивільний позов, який мотивований тим, що внаслідок вчинення злочину цивільним відповідачем ОСОБА_8 йому було завдано майнову шкоду на загальну суму 1000 грн., яка складається з витрат на лікування, проїзд. Також ОСОБА_7 поніс витрати на надання юридичної допомоги в сумі 3000 гривень.
Крім цього йому була завдана моральна шкода на суму в 50000 гривень, яка полягає в тому, що, після нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , він зазнав сильних душевних та фізичних страждань. На даний час у нього викривлений ніс, понівечено брову над лівим оком, що привело до подальшого знівечення обличчя та часткову втрату зору на ліве око, яке на даний час є невиправним так, як для цього потрібне спеціальне медичне оперативне втручання. На даний час йому важко дихати та пересуватися. Розмір моральної шкоди ним визначений з розрахунку майбутніх витрат на виправлення знівечення обличчя, а саме проведення оперативного втручання.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 просив суд задовольнити позов частково на суму майнової шкоди.
Представник потерпілого ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_6 просили позов задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_8 цивільний позов не визнав.
Захисник ОСОБА_4 просила суд відмовити в задоволені позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Цивільним позивачем ОСОБА_7 було заявлено майнову шкоду в розмірі 1000 грн., але жодного документу, який би підтвердив витрати на лікування та транспортні витрати цивільний позивач суду не надав. За таких обставин суд вважає, що цивільний позов в частині стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди задоволенню не підлягає як необґрунтований.
На думку суду, ОСОБА_7 дійсно зазнав моральних страждань, йому було спричинено фізичний біль та душевні переживання, але моральна шкода зазначена у цивільному позові не відповідає фактично завданій. Так цивільним позивачем не було надано жодного документу, який би підтверджував знівечення обличчя внаслідок дій відповідача та необхідність проведення йому оперативного втручання. Адже згідно висновку експерта № 2236 від 11.12.2013 року у ОСОБА_7 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: трьох синців в правій та лівій очних ділянках з переходом в ділянку спинки та обох скатів носу, садна в ділянці лівого скату носа. Тобто, у висновку, не йдеться про перелом носової перегородки зі зміщенням. Враховуючи наведене, суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_7 в частині стягнення з обвинуваченого моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, на суму 1000 грн.
Враховуючи те, що позивач надав документи, які підтверджують оплату ним юридичних послуг, то його позов у частині стягнення витрат понесених на отримання правової допомоги у сумі 3000 грн. слід задовольнити.
До початку судового розгляду потерпілим ОСОБА_6 було заявлено цивільний позов, який мотивований тим, що внаслідок вчинення злочину цивільним відповідачем ОСОБА_8 йому було заподіяно майнову шкоду на загальну суму 1000 грн., яка складається з витрат на лікування, проїзд. Також ОСОБА_6 поніс витрати на надання юридичної допомоги в сумі 3000 гривень.
Крім цього йому була завдана моральна шкода на суму в 50000 гривень, яка полягає в тому, що, після нанесення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_8 , він зазнав сильних душевних та фізичних страждань. На даний час у нього переламаний ніс, понівечення брови над правим оком, що привело до подальшого знівечення обличчя, яке на даний час є невиправним так, як для цього потрібне спеціальне медичне оперативне втручання. На даний час йому важко дихати та пересуватися. Розмір моральної шкоди ним визначений з розрахунку майбутніх витрат на виправлення знівечення обличчя, а саме проведення оперативного втручання.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 просив суд частково задовольнити цивільний позов а саме в частині стягнення майнової шкоди.
Представник потерпілого ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_7 просили позов задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_8 цивільний позов не визнав.
Захисник ОСОБА_4 просила суд відмовити в задоволені позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників процесу прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Цивільним позивачем ОСОБА_6 було заявлено майнову шкоду в розмірі 1000 грн., але жодного документу, який би підтвердив витрати на лікування та транспортні витрати цивільний позивач суду не надав. За таких обставин суд вважає, що цивільний позов в частині стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди задоволенню не підлягає. Як необґрунтований.
На думку суду ОСОБА_6 дійсно зазнав моральних страждань, йому було спричинено фізичний біль та душевні переживання, але моральна шкода, зазначена у цивільному позові, не відповідає фактично завданій. Так цивільним позивачем не було надано жодного документу, який би підтверджував необхідність проведення йому оперативного втручання. Крім того, згідно висновку експерта № 2222 від 11.12.2013 року у ОСОБА_6 мали місце тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани в правій надорбітальній ділянці, підшкірної гематоми в правій очній ділянці, синця в ділянці внутрішнього кута та нижньої повіки лівого ока, підшкірної гематоми в центральній частині потиличної ділянки. Тобто, у висновку, не йдеться про перелом носа та знівечення обличчя. Враховуючи наведене, суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_6 в частині стягнення з обвинуваченого моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, на суму 1000 грн.
Враховуючи те, що позивач надав суду документи, які підтверджують оплату юридичних послуг, то його позов у частині стягнення витрат понесених на отримання правової допомоги у сумі 3000 грн. слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України та ст. 65 КК України, п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» суд, -
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі сімнадцять тисяч гривень в дохід держави.
На підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь Фіщенка одну тисячу гривень моральної шкоди та три тисячі гривень витрат на правову допомогу.
В решті цивільного позову відмовити.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь Валевського одну тисячу гривень моральної шкоди та три тисячі гривень витрат на правову допомогу.
В решті цивільного позову відмовити.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя: