10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.
Суддя-доповідач:Євпак В.В.
іменем України
"10" вересня 2014 р. Справа № 806/792/14
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Євпак В.В.
суддів: Капустинського М.М.
Мацького Є.М.,
при секретарі Волянській О.В. ,
за участю прокурора Кондратюка Д.А.,
представника позивача Зубовського Д.О.,
третьої особи ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "12" травня 2014 р. у справі за позовом Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Житомирського обласного управління водних ресурсів, Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області до Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області ,третя особа яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача фізична особа - підприємець ОСОБА_4 про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії ,-
Житомирський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері 18.02.2014 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Житомирського обласного управління водних ресурсів, Державної інспекції сільського господарства в Житомирській області про визнання неправомірною бездіяльність Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області щодо невжиття заходів щодо визначення належного розміру орендної плати за земельну ділянку водного об'єкту та за водний об'єкт, розташованих на території Бистрицької сільської ради, орендованих приватним підприємцем ОСОБА_4 відповідно до договору оренди земельної ділянки водного фонду та водного об'єкту № 360 від 09.12.2004 та своєчасного внесення змін у вказаний договір; зобов'язання Бердичівську райдержадміністрацію вжити заходи щодо визначення належного розміру орендної плати за користування земельною ділянкою водного фонду відповідно у розмірі, що відповідає вимогам Закону України "Про плату за землю" та внести відповідні зміни у договір оренди № 360 від 09.12.2004; зобов'язання Бердичівську райдержадміністрацію вжити заходи щодо визначення належного розміру орендної плати за користування водним об'єктом відповідно до вимог, визначених "Методикою визначення розміру плати за надані в оренду водні об'єкти" та внести відповідні зміни у договір оренди № 360 від 09.12.2004.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 травня 2014 року в позові Житомирського міжрайонного прокурора з нагляду за додержаннями законів у природоохоронній сфері до Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, заступник прокурора Житомирської області подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити. В своїй апеляційній скарзі посилається на те, що Бердичівською РДА як орендодавцем не вчинено дій для розроблення паспорта водного об"єкта та перегляду розміру орендної плати, що призвело до фактичного ненадходження грошових коштів до бюджету. Крім того, показники необхідні для застосування формули, передбаченої Методикою визначення розміру плати за надані в оренду водні об"єкти містяться також у розробленому на даний час водогосподарському паспорті Бистрицького водосховища. Вважає, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
Переглянувши судове рішення, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та третьої особи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог прийшов до висновку про відсутність бездіяльності відповідача та безпідставність вимог прокурора щодо визначення належного розміру орендної плати за користування земельною ділянкою водного фонду та водного об"єкту.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком з огляду на наступне.
Спірні правовідносини регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗКУ), Водним кодексом України (далі - ВКУ), Законами України "Про оренду землі" від 06.10.1998 № 161-XIV, Законом України "Про аквакультуру" від 18.09.2012 №5293-VІ (у відповідних редакціях).
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Земельного кодексу України (чинного на час виникнення правовідносин) до земель водного фонду належать землі, зайняті: а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами; б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; г) береговими смугами водних шляхів.
Згідно із ч.1 ст. 59 ЗК України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.
Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами (ч. 4, 5 ст. 59 ЗК України).
Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Частиною 1 статті 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Питання орендної плати за землю врегульоване ст. 21 вказаного Закону, якою передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Статтею 23 вказаного Закону визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, які передані в оренду для сільськогосподарського використання, переглядається один раз на три роки в порядку, встановленому законом або договором оренди.
Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.
Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати в разі, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.
Встановлено, що розпорядженням голови Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області №228 від 02.06.2004 "Про передачу оренди земель водного фонду" (а.с.9) передано приватному підприємцю ОСОБА_4 земельну ділянку водного об"єкту Бистрицької сільської ради на умовах оренди.
На виконання рішення суб"єкта владних повноважень, 9 грудня 2004 року між Бердичівською районною державною адміністрацією Житомирської області (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_4 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду та водного об'єкту.
Відповідно до вказаного договору ОСОБА_4 передано в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду та водного об'єкту загальною площею 80,87 га, у тому числі під водним зеркалом - 80,87 га строком на 10 років для здійснення підприємницької діяльності - риборозведення.
Згідно пункту 9 зазначеного договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі (гривнях) та в розмірі 40,00 грн. за 1 га, загальна сума - 3234,80 га, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок згідно виставленого рахунку відповідного одержувача орендної плати.
Пунктом 12 договору визначено, що розмір орендної плати переглядається через три роки при наявності ініціативи орендодавця у разі: - зміни умов господарювання, передбачених договором; - зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; - погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендодавця, що підтверджено документами; - в інших випадках, передбачених законом.
Встановлено, що орендна плата за землю водного фонду та водного об"єкту відповідно до Закону України "Про оренду землі" визначена за згодою сторін, ініціативи орендодавця про зміну розміру оренди об"єктів не було.
Порядок обрахунку розміру плати за надані в оренду водні об'єкти законодавством до 01.07.2013 не регламентувався, а був визначений Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.05.2013 № 236 "Про затвердження Методики визначення розміру плати за надані в оренду водні об'єкти".
Умови договору були переглянуті в листопаді 2013 року відповідно до угод від 01.11.2013 та від 13.11.2013 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки водного фонду та водного об"єкту від 09.12.2004 №360.
Угодами від 01.11.2013 та 13.11.2013 між сторонами договору оренди було внесено зміни до Договору оренди земельної ділянки водного фонду та водного об'єкту №360 від 09.12.2004, та відповідно до умов останньої внесено зміни до п.9 договору та встановлено орендну плату в розмірі 200 грн. за 1 га в рік, в тому числі за земельну ділянку водного фонду - 125 грн в рік.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідна орендна плата за земельну ділянку водного фонду та водного об'єкту була встановлена в договорі оренди від 09.12.2004 №360 за згодою сторін та обов"язку орендодавця щодо зміни орендної плати та її перегляду законами встановлено не було.
Колегія суддів також зазначає, що розпорядження голови Бердичівської районної державної адміністрації Житомирської області №228 від 02.06.2004 "Про передачу оренди земель водного фонду", як рішення суб"єкта владних повноважень, не оскаржено.
Договір оренди земельної ділянки водного фонду та водного об"єкту укладений між Бердичівською РДА як орендодавцем та ОСОБА_4 як орендарем, є господарським договором; сторонами не розірваний, не визнаний незаконним в судовому порядку та є чинним.
Що стосується зобов'язання відповідача вжити заходи щодо визначення належного розміру орендної плати за користування водним об'єктом відповідно до вимог, визначених "Методикою визначення розміру плати за надані в оренду водні об'єкти" та внести відповідні зміни у договір оренди № 360 від 09.12.2004 та орендної плати за користування земельною ділянкою водного фонду відповідно до вимог Закону України "Про плату за землю".
Частиною 1 статті 14 Закону України "Про аквакультуру" встановлено, що рибогосподарський водний об"єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України.
Відповідно до ч. 4, 5 ст.51 Водного кодексу України (в редакції чинній на даний час) водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.
Надання водних об'єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об'єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Методика визначення розміру плати за надані в оренду водні об'єкти затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (ч. 13 ст. 51 ВК України).
Згідно даної Методики, затвердженої Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.05.2013 №236, розрахунок розміру орендної плати за надані в оренду водні об'єкти здійснюється за формулою із застосуванням відповідних коефіцієнтів.
Відповідно до Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.03.2013 №99 "Про затвердження Порядку розроблення паспорта водного об'єкта" замовником робіт із розроблення паспорта водного об'єкта є його орендодавець та паспорт містить в собі, зокрема характеристики водного об'єкту, які використовуються у формулі розрахунку, визначеного Методикою.
Таким чином, для визначення розміру орендної плати за вказаною Методикою, необхідно виготовити паспорт водного об'єкту, а замовником (орендодавцем спірного водного об'єкту) з 01.07.2013 є обласні держадміністрації відповідно до ч.5 ст.122 Земельного Кодексу України, що позбавляє відповідача законодавчих підстав для можливості проведення такого розрахунку, а отже заявлена вимога також обґрунтовано визнана судом безпідставною.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "12" травня 2014 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя В.В. Євпак
судді: М.М. Капустинський
Є.М. Мацький
Повний текст cудового рішення виготовлено "12" вересня 2014 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Житомирський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах в особі пров. 1-й Паровозний,11 А,м.Житомир,10001
3- Житомирське обласне управління водних ресурсів ,
4- Державна інспекція сільського господарства в Житомирській області вул.Київська,81,м.Житомир,10001 , майдан С.П.Корольова,2,м.Житомир,10014
5- відповідачу/відповідачам: Бердичівська районна державна адміністрація Житомирської області пл. Соборна, 23,м.Бердичів,Житомирська область,13313
6-третій особі: Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 - АДРЕСА_1,13300
7- Прокуратура Житомирської області,