05 вересня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-4613/12/2170
Категорія: 5.6.2 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційні скарги Міського КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Херсона» та Виконавчого комітету Херсонської міської ради на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року по справі за адміністративним позовом прокурора м.Херсона до Виконавчого комітету Херсонської міської ради та 3-ї особи Міського КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Херсона» про визнання незаконними та скасування рішення,-
06.11.2012 року прокурор м.Херсона, після відмови у задоволенні його протесту, звернувся до окружного суду із позовом до Виконавчого комітету Херсонської міської ради та 3-ї особи Міського КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Херсона» про визнання незаконними та скасування рішення виконкому міськради від 17 січня 2012 року №17 «Про подачу питної води споживачам м.Херсона».
Свої позовні вимоги, прокурор обґрунтовував тим, що дії відповідача по ухиленню від розгляду протесту є протиправними, а спірне рішення виконкому - незаконним та таким, що суперечить діючому законодавству України, а саме - ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та «Порядку встановлення тимчасових норм споживання, нормативів якості і режимів надання житлово-комунальних послуг» (затв. Постановою КМУ від 16.06.2005р. №481), а також грубо порушують конституційні права громадян, а тому, підлягає скасуванню.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року адміністративний позов прокурора м.Херсона задоволено в повному обсязі. Визнано незаконним і скасовано рішення виконкому Херсонської міськради від 17 січня 2012 року №17 «Про подачу питної води споживачам м.Херсона».
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представники відповідача та 3-ї особи - 02.01.2013р. і 29.12.2012 року відповідно, подали апеляційні скарги, в яких зазначають, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального і матеріального права та просять суд скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.12.2012 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову прокурору відмовити в повному обсязі.
Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що ці апеляційні скарги задоволенню не підлягають, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради №17 від 17 січня 2012 року «Про подачу питної води споживачам м.Херсона» дозволено міському КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Херсона» здійснювати у 2012 році подачу питної води споживачам м. Херсона (крім мікрорайону "Корабел" та Шуменського мікрорайону) за встановленим цим рішенням графіком, а також встановлено рижими роботи насосних станцій для подачі питної води згідно з додатками до цього рішення.
Аналогічні рішення щодо встановлення графіків водопостачання споживачам м. Херсона на відповідні роки приймались відповідачем і на протязі 2008-2011р.р. (рішення виконкому від 19.02.208р. № 90, від 20.01.2009р. №35, від 01.01.2010р. № 54, від 28.01.2011р. №14).
Прокуратурою м. Херсона у вересні 2012 року було проведено перевірку, в ході якої встановлено, що 17.01.2012р виконавчим комітетом Херсонської міськради було прийнято незаконне рішення №17 «Про подачу питної води споживачам м.Херсона», яким дозволено МКП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Херсона» здійснювати у 2012 році подачу питної води споживачам м. Херсона виключно по затвердженому графіку.
За даним фактом прокурором м. Херсона 06.09.2012 року було принесено протест на зазначене рішення міськради, від розгляду якого відповідач фактично ухилився, в зв'язку із чим, позивач був змушений звернутися до суду із даним позовом.
Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд 1-ї інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, а також того, що спірне рішення відповідача було прийнято з грубими порушеннями законодавства та прав громадян, а тому, останнє підлягає скасуванню.
Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обґрунтованими та заснованим на законі, виходячи з наступного.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Так, спірні правовідносини щодо визначення норм споживання, нормативів якості та режимів надання комунальних послуг регулюються приписами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та «Порядку встановлення тимчасових норм споживання, нормативів якості та режимів надання житлово-комунальних послуг» затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2005р. №481.
Відповідно до вимог ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.
Перелік житлово-комунальних послуг, що надаються споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку (споруди).
Комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв на: проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем/виробником за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно з нормативними документами. Допустима тривалість перерв у наданні послуг, їх періодичність встановлюються Кабінетом Міністрів України на підставі стандартів, нормативів, норм, порядків та правил експлуатації, проведення випробувань теплових мереж, поточного і капітального ремонтів, реконструкції об'єктів житлового фонду; міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з правилами та іншими нормативними документами; ліквідацію наслідків аварій або дії обставин непереборної сили. Перерва у наданні комунальних послуг, яка виникла внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, має бути ліквідована у найкоротші терміни, що визначаються нормативними документами. Якщо ліквідація наслідків аварії або дії обставин непереборної сили потребує більше однієї доби, виконавець/виробник спільно з органами місцевого самоврядування здійснює заходи щодо зменшення її негативного впливу на споживачів.
Крім того, цією ж статтею також передбачено, що місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, мають право тимчасово визначати інші норми споживання, якості та режими надання житлово-комунальних послуг з урахуванням технічних можливостей підприємств, кліматичних та інших місцевих умов. Термін дії рішення щодо обмеження інших параметрів та нормативів споживчих властивостей, режимів надання житлово-комунальних послуг не може перевищувати один рік.
Пунктом 7 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» (затв. Постановою КМУ від 21.07.2005р. №630) передбачено, що місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування мають право тимчасово визначати інші норми споживання, кількісні та якісні показники та режими надання послуг в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Крім того, цією Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2005р. №481 затверджено «Порядок встановлення тимчасових норм споживання, нормативів якості та режимів надання житлово-комунальних послуг», який, в свою чергу, визначає механізм встановлення місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування тимчасових норм споживання житлово-комунальних послуг II групи (холодної та гарячої води, централізованого опалення, вивезення побутових відходів), нормативів якості послуг та режимів їх надання з урахуванням технічних можливостей підприємств житлово-комунального господарства, кліматичних та інших місцевих умов.
Відповідно до положень п.п.2,3 цього Порядку, тимчасові норми споживання холодної та гарячої води, вивезення побутових відходів, а також тимчасові нормативи якості послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого опалення, вивезення побутових відходів та режими їх надання встановлюються місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у разі загрози чи виникнення аварійних ситуацій, які призводять до порушення технологічного циклу на об'єктах житлово-комунального господарства у регіоні або населеному пункті, що перешкоджають нормальному функціонуванню систем централізованого холодного та гарячого водопостачання, водовідведення, централізованого опалення і вивезення побутових відходів.
При цьому, тимчасові норми та строки їх дії встановлюються за відповідним обґрунтуванням і розрахунками, поданими виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, і погоджуються з територіальними органами МОЗ, Держспоживстандарту, Мінприроди. Норми встановлюються на строк не більше ніж один рік.
Таким чином, виходячи зі змісту наведених правових норм, встановлені як певні підстави для застосування тимчасових норм і режимів надання комунальних послуг (у разі загрози чи виникнення аварійних ситуацій, які призводять до порушення технологічного циклу на об'єктах житлово-комунального господарства у регіоні або населеному пункті, що перешкоджають нормальному функціонуванню систем централізованого холодного та гарячого водопостачання, водовідведення, централізованого опалення і вивезення побутових відходів, урахування технічних можливостей підприємств, кліматичних та інших місцевих умов), так і обов'язкові умови для прийняття органами місцевого самоврядування відповідних рішень (наявність відповідного обґрунтування і розрахунків для встановлення тимчасових режимів споживання послуг, погодження з територіальними органами МОЗ, Держспоживстандарту, Мінприроди), а також обмеження строку дії тимчасових норм споживання послуг.
Так, як встановлено судами обох інстанцій, оскаржене рішення було прийнято відповідачем без наявності відповідного обґрунтування необхідності встановлення тимчасових режимів надання комунальних послуг і розрахунків, які повинні були розроблятись і подаватись відповідачу безпосереднім виконавцем послуг - МКП «ВУВКГ», крім того, прийняте рішення та встановлені ним тимчасові режими надання послуг не були погоджені з територіальними органами МОЗ, Держспоживстандарту, Мінприроди.
Слід зазначити, що вказані обставини сторонами фактично не заперечувались.
Будь-яких належних доказів неможливості надання споживачам м.Херсона безперебійних послуг із постачання питної води, які були використані при прийнятті оскарженого рішення і є підставою для встановлення тимчасових режимів надання комунальних послуг, відповідачем до судів обох інстанцій не надано.
Також, при цьому, ще слід звернути увагу й на ту обставину, що представник відповідача на запитання суду 1-ї інстанції підтвердив, що положення затвердженого Постановою КМУ від 16.06.2005р. №481 «Порядку встановлення тимчасових норм споживання, нормативів якості та режимів надання житлово-комунальних послуг» є обов'язковими для відповідача і оскаржене рішення повинно було прийматись у відповідності із вимогами цього Порядку.
Таким чином, за вказаних обставин, суд 2-ї інстанції, як і окружний суд, вважає, що відповідачем та третьою особою не доведено наявність передбачених законодавством підстав та умов для встановлення тимчасових режимів надання комунальних послуг, у зв'язку з чим приходить до висновку, що хоча оскаржене рішення і прийнято у межах повноважень виконкому Херсонської міської ради, але не на підставі, що передбачена діючим у цій сфері законодавством.
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу й на те, що відповідачем ще на протязі 2008-2012років приймались аналогічні рішення про встановлення тимчасових режимів надання послуг із постачання питної води споживачам м.Херсона, що свідчить про постійне недотримання ним вимог ст.16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.3 «Порядку встановлення тимчасових норм споживання, нормативів якості та режимів надання житлово-комунальних послуг» №481 в частині обмеження можливості встановлення таких режимів в часі строком не більше одного року.
До того ж, слід вказати, що у відповідності до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу, а суд, в свою чергу, згідно зі ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, за таких обставин, висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог прокурора є обґрунтованим та правильним.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції грубих порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.200 КАС України, залишає апеляційні скарги відповідача та 3-ї особи без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги Виконавчого комітету Херсонської міської ради та Міського КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Херсона» - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Ю.В. Осіпов
Судді: О.С. Золотніков
В.О. Скрипченко