м. Вінниця
08 вересня 2014 р. Справа № 802/2859/14-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крапівницької Н.Л.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Вінниці адміністративну справу за адміністративним позовом
Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області
до фізичної особи підприємця ОСОБА_1
про стягнення податкового боргу, -
Вінницька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати податку на додану вартість в розмірі 3345 гривень 54 копійки та податку з доходів фізичних у розмірі 978 гривень 84 копійка, яка в добровільному порядку не погашена, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за її примусовим стягненням.
Представник позивача на судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву, в якій просить розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак від нього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, при цьому зазначив, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Таким чином, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що фізична особа підприємець ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Вінницької міської ради від 01 червня 2001 року та перебуває на обліку у Вінницькій ОДПІ, як платник податків з 12 червня 2001 року, і відповідно до статті 67 Конституції України на неї покладено обов'язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Із матеріалів справи випливає, що за відповідачем рахується заборгованість з податку на додану вартість, що виникла в результаті винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень №0014531750 від 17 жовтня 2012 року, №0013601750 від 08 серпня 2012 року, 0013591750 від 08 серпня 2012 року на загальну суму 3345 гривень 54 копійки та поданих фізичною особою підприємцем податкових декларацій з податку з доходів фізичних осіб №9016118010 від 10 лютого 2012 року, №9087475888 від 11 лютого 2013 року на загальну суму 978 гривень 81 копійка (а.с.14-15,19-22).
Згідно розрахунку суми позову по ФОП ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_2), станом на 10 липня 2014 року, рахується податковий борг на загальну суму 4668,77 гривень (а.с.10).
Податковим органом 26 лютого 2014 року сформовано податкову вимогу форми "Ф" за №89-11, яка надсилалася відповідачу (а.с.9).
Визначаючись щодо заявлених вимог, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України, Кодекс) передбачено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (пункт 54.5 статті 54 ПК України).
Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Положеннями пункту 95.1 статті 95 Кодексу визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пунктів 95.3, 95.4, статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до положень статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а також враховуючи факт визнання відповідачем позовних вимог, позов підлягає задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_2; АДРЕСА_1) кошти у рахунок погашення податкового боргу станом на 10.07.14 р., в загальній сумі 4324,35 гривень (чотири тисячі триста двадцять чотири гривні 35 копійок) до Державного бюджету.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький окружний адміністративний суд, шляхом подачі в 10-ти денний строк, з дня її проголошення, апеляційної скарги у порядок і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили, в порядку ст. 254 КАС України.
Суддя Крапівницька Н. Л.
Копія вірна
Суддя:
Секретар: