08 вересня 2014 року м. Київ справа № 800/392/14
Суддя Вищого адміністративного суду України Сорока М.О., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання відмови протиправною та нечинною , зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у якому просить:
визнати протиправною та нечинною відмову Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у розгляді порушеного ним питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_2, яке полягло у пересилці листом № с-7036/14 від 11.08.2014 матеріалів скарги до Ради суддів загальних судів;
зобов'язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України розглянути, вирішити та розв'язати порушене ним питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_2, у відповідності до норм статті 83-89 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Адміністративний позов, як визначено у пункті 6 частини 1 статті Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з частиною 2 статті 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
У частині 4 статті 18 КАС України визначено, що Вищому адміністративному суду України як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Глава 6 Розділу ІІІ КАС України визначає особливості провадження в адміністративних справ щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у тому числі предмет оскарження, суб'єктів оскарження, строки розгляду цих справ, а також рішення, яке може приймати Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду цих справ.
Зокрема, згідно з частиною 1 статті 171-1 КАС України правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; актів Вищої ради юстиції; дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції; рішень, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Частиною 5 статті 171-1 КАС України встановлено, що Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може: визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України незаконним повністю або в окремій його частині; визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправними, зобов'язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду юстиції, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити певні дії; застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 162 цього Кодексу.
Зазначені норми процесуального закону визначають вичерпний перелік спорів, віднесених до повноважень Вищого адміністративного суду України як суду першої інстанції, а також вичерпний перелік суб'єктів владних повноважень, позови до яких можуть розглядатися вказаним судом.
За своїм статусом Вища кваліфікаційна комісія суддів України є постійно діючим колегіальним органом у системі судоустрою України (статті 90, 92 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»). При цьому, відповідно до частини 6 статті 87 цього Закону, основною формою роботи колегіального органу є проведення засідань на яких приймаються рішення, встановленої форми. Рішення викладається в письмовій формі, підписується головуючим, членами комісії, які брали участь у розгляді дисциплінарної справи і оголошується на засіданні.
Із матеріалів позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 не погоджуються із направленням його скарги листом № с-7036/14 від 11.08.2014 за підписом Керівника секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Буханевич О.М., до Ради суддів загальних судів.
Проте, у позовній заяві не обґрунтовано, та не надано доказів, якими рішеннями, діями чи бездіяльністю Вищої кваліфікаційної комісії суддів України як колегіального органу порушені права, свободи чи інтереси позивача.
Відповідно до частини першої статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Керуючись статтями 18,106, 108, 171-1 КАС України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання відмови протиправною та нечинною , зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк до 29 вересня 2014 року для усунення вказаних недоліків позовної заяви.
Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набуває оскарженню не підлягає.
Суддя М.О. Сорока