05 вересня 2014 року м. Київ В/800/4083/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Тракало В.В.,
Амєліна С.Є.,
Винокурова К.С.,
Ємельянової В.І.,
Іваненко Я.Л.,
перевіривши виконання вимог законодавства при подачі заяви Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Міністерства доходів і зборів України, Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області, третя особа Головне управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,
Міністерство доходів і зборів України, Головне управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області звернулися до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 серпня 2014 року.
Відповідно до статті 2391 КАС України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239-2 та 240 цього Кодексу перевіряє відповідність заяви вимогам статей 239, 2391 КАС України та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно статті 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;
3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених ст. 171-1 цього Кодексу.
Перевіряючи відповідність заяви вимогам ст.ст. 239, 2391 КАС України та вирішуючи питання про допуск справи до провадження, колегія суддів виходить з наступного.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 серпня 2014 року Міністерство доходів і зборів України, Головне управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області посилаються на те, що судами касаційної інстанції при розгляді справ у подібних правовідносинах по різному застосовані норми матеріального права, зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 40, ч. 1 ст. 43, ст. 49-2 КЗпП України, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 7 серпня 2014 року, яку просять переглянути заявники, залишено без змін рішення судів першої і апеляційної інстанцій про часткове задоволення позову про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, оскільки відповідачами порушено порядок вивільнення позивача, бо не враховано переважне право позивача на залишення на посаді першого заступника начальника податкової інспекції після її реорганізації, не запропоновано позивачу цієї посади при попередженні про наступне звільнення та порушено вимоги ст. 43 КЗпП України, так як позивача не повідомлено про день та час засідання профспілкового комітету з питання отримання згоди на звільнення.
Разом з тим, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27 листопада 2013 року, на яку посилаються заявники як на підставу неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень судом касаційної інстанції при розгляді справ у подібних правовідносинах, касаційний суд виходив з того, що чинне законодавство гарантує працівникові переважне право на залишення на роботі, а не на посаді, і оскільки позивач відмовився від запропонованих йому посад, чим засвідчив своє небажання залишитись на роботі, то дії відповідача щодо його звільнення є правомірними. Факт звільнення працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації не являється самостійною підставою для поновлення працівника на роботі у разі додержання роботодавцем загальної процедури звільнення, передбаченої чинним законодавством, до того ж згода профспілки на звільнення була отримана на час розгляду справи судом.
Отже, зі змісту вказаних рішень вбачається, що обставини кожної з наведених справ різні, а тому правовідносини у вказаних справах не можна визнати подібними.
Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.
Керуючись статтями 236- 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Відмовити в допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_6 до Міністерства доходів і зборів України, Богодухівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області, третя особа Головне управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за заявою Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Харківській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 серпня 2014 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.В. Тракало
С.Є. Амєлін
К.С. Винокуров
В.І. Ємельянова
Я.Л. Іваненко