Іменем України
"25" червня 2013 р. справа № 2а/0470/2843/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
при секретарі судового засідання Чепурко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради Дніпропетровської області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2011 р.
у справі № 2а/0470/2843/11
за позовом управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради Дніпропетровської області (далі - позивач)
до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (далі - відповідач)
про визнання нечинною постанови, -
Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати нечинною та скасувати постанову про накладення штрафу від 08.10.2010 року ВП № 20155018, у розмірі 340 грн., видану заступником начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби ГУЮ у Дніпропетровській області Данилевською Тетяною Миколаївною.
Постановою суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Рішення суду мотивовано тим, що позивачем порушені вимоги Закону України «Про виконавче провадження».
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Просить скасувати постанову суду та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт, посилається на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, що позивачем було виконано рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2009 року та постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.07.2010 року ВП № 20155018 в повному обсязі, а отже прийнята відповідачем постанови від 08.20.2010 року ВП № 20155018 про накладення штрафу є незаконною та підлягає скасуванню.
Представники учасників процесу у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції було встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 05.03.2009 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська прийнято постанову у справі № 2а-10/2009 про зобов'язання позивача перерахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. Постанова набрала законної сили 02.12.2009 року (а.с. 54).
07.07.2010 року державним виконавцем на підставі ст.ст. 3, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику семиденний строк з моменту отримання даної постанови для добровільного виконання (а.с. 55-56). Відповідно до супровідного листа дану постанову було направлено позивачу 07.07.2010 за вих. 11-14/8254, яку ним отримано 21.07.2010 року, отже кінцевий строк виконання постанови - 28.07.2010 року (а.с. 57-58).
16.09.2010 року за вих. № 11-14/11770 та 08.10.2010 року за вих. № 11-14/13343 відповідачем в порядку ст.ст. 5, 6 Закону України «Про виконавче провадження» на адресу позивача були направлені вимоги державного виконавця з пропозицією надати у двох денних строк з дня отримання даної вимоги у письмовій формі до канцелярії підрозділу примусового виконання рішень документи, які свідчать про стан виконання вимог виконавчого листа у справі № 2а-10/2009 та попереджено, що у разі невиконання позивачем рішення суду без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк до нього буде застосовано заходи передбачені ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 59-64).
Як вбачається з матеріалів справи станом на 08.10.2010 року позивачем на адресу відповідача не було надано відповідних документів, які б підтверджували факти виконання судового рішення.
У зв'язку з чим 08.10.2010 року заступником начальника підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Дніпропетровській області Данилевською Т.М. керуючись ст.ст. 5, 6, 87 Закону України «Про виконавче провадження» за невиконання вимог виконавчого листа у справі № 2а-10/2009, виданого 22.03.2010 року Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області винесено постанову ВП № 20155018 про накладення штрафу на боржника. Дану постанову 08.10.2010 року направлено на адресу боржника, яку він отримав 18.10.2010 року.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що заходи щодо примусового виконання рішення, які вживались відповідачем, позивачем залишено поза увагою та не було направлено на адресу відповідача жодного документи, а отже постанову відповідача про накладення штрафу є обґрунтованою та законною.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова прийнята на підставі статті 87 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. Постанова державного виконавця про накладення штрафу може бути оскаржена до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець або до суду в 10-денний строк. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.
Зі змісту наведеної норми слідує, що підставою для накладення штрафу є невиконання боржником рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, у встановлений державним виконавцем строк без поважних причин, тобто державний виконавець має перед застосуванням штрафних санкцій з'ясувати, зокрема наявність або відсутність поважних причин невиконання рішення і обов'язку виконати певні дії лише боржником.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем лише після отримання постанови про накладення штрафу було направлено на адресу відповідача лист від 25.10.2010 року вих. № 3872/02 щодо виконання постанови про відкриття виконавчого провадження зі змісту якої вбачається, що позивачем постанову Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 05.03.2009 року у справі № 2а-10/2009 було виконано частково у І періоді березня 2010 року, а саме здійснено перерахування коштів ОСОБА_2 в розмірі 84,11 грн.
У повному обсязі постанову виконано 26.04.2011 року, а саме було здійснено перерахування коштів ОСОБА_2 у розмірі 2 349,13 грн. та лише 10.05.2011 року позивачем листом № 1187/02(1) повідомлено відповідача про виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.07.2010 року ВП № 20155018.
Аналізуючи вищевикладене колегія суддів доходить висновку та погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем порушені вимоги Закону України «Про виконавче провадження», оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.07.2010 року ВП № 20155018 позивачем виконано в повному обсязі вже після накладення на нього штрафу, а отже постанову було винесено законно. Вимоги щодо виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.07.2010 року ВП № 20155018 позивачем були проігноровані.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не скористався своїм правом передбаченого ст. 373 ЦПК України, а саме не звернувся до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання судового рішення.
Доводи апеляційної скарги не скасовують висновків суду першої інстанції.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального та процесуального права, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Дніпродзержинську ради Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2011 р. у справі № 2а/0470/2843/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун