іменем України
01 липня 2014 рокусправа № 334/11911/13-а (2а/334/47/2014)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.
суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2014 року у справі № 2-а/334/47/2014; 334/11911/13-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя (далі по тексту - відповідач), в якому просив зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії з 03.10.2013 року у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме державної пенсії в розмірі не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних.
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2014 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу , в якій просить постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2014 року у справі № 2-а/334/47/2014; 334/11911/13-а скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач, є постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, має 2-гу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, що підтверджується відповідною довідкою.
Позивач перебуває на обліку у відповідача, та йому призначена та виплачується пенсія по інвалідності на підставі Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ст.49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді:
- державної пенсії;
- додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст.50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам II групи - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, інвалідам III групи - у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч. 4 ст. 54 зазначеного Закону, визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів II групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком, а для інвалідів III групи - 6 мінімальних пенсій за віком.
19.06.2011р. набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до ЗУ «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 14.06.2011р. №3491-VI, яким встановлено, що норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку, та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання вимог Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» 06.07.2011р. прийнято постанову Кабінету Міністрів України №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України», яка набрала чинності з 23.07.2011р.
Законами України «Про Державний бюджет України на 2012рік» та «Про Державний бюджет України, на 2013рік» установлено, що 2012 та 2013 роках норми і положення, зокрема, статей 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та; розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012, 2013 роки.
Кошти на виплату вказаних соціальних виплат враховані в Державному бюджеті України у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня, соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Кошти на виплату вказаних соціальних виплат враховані в Державному бюджеті України у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня, соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012р. №3-рп/2012 у справі № 1-11/2012 за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України встановлено, що загальносуспільні потреби у сфері соціального захисту забезпечуються за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, а засобу та механізм нарахування соціальних виплат повинні відповідати принципам пропорційності та справедливості.
Повноваження Кабінету Міністрів України щодо встановлення порядку та розмірів соціальний виплат, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, закріплені Конституцією та не суперечать їй. Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян повинні керуватися принципом законності, який передбачає застосування нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції та на виконання законів про Державний бюджет України на відповідний рік.
Доводи апеляційної скарги не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2014 року у справі № 2-а/334/47/2014; 334/11911/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду є остаточною і оскарженню не підлягає відповідно до ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: В.В. Мельник
Суддя: Л.М. Нагорна
Суддя: О.В. Юхименко