20 травня 2014 рокусправа № 335/2049/14-а(6-а/335/115/2014)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.
суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2014 року у справі 335/2049/14-а; 6-а/335/115/2014 за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії , -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя (далі по тексту - відповідач), в якому просила зобов'язати відповідача перерахувати та сплатити в повному обсязі як дитині війни недоплачене щомісячне підвищення до пенсії виходячи з розміру 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком за період з 09.072007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по теперішній час з урахуванням раніше виплачених виплат.
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 травня 2011 року у справі № 2а-4713/2011 позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправною відмову відповідача щодо нарахування та виплати позивачу як дитині війни підвищення до пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , ч. 1 ст. 28 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 20.10.2010 року по 11.05.2011 року; зобов'язано відповідача здійснити нарахування і виплати позивачу пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 20.10.2010 року по 11.05.2011 року, з урахуванням різниці яка була виплачена у цей період.
Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом від 23 жовтня 2012 року постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 жовтня 2012 року у справі № 2а/4713/201 залишено без змін.
28 лютого 2014 року на адресу суду першої інстанції надійшла заява представника Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області за вх. № 7452 про зміну способу і порядку виконання рішення суду першої інстанції, згідно якої для повного виконання судового рішення виникла необхідність змінити порядок його виконання, а саме змінити слова в резолютивній частині рішення з «зобов'язати» провести перерахунок та виплатити» на «стягнути» суму недоплаченої пенсії.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2014 року подання задоволено; змінено спосіб і порядок подальшого виконання постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11.05.2011 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання дій незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, на підставі якої Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя 25.12.2013 року видано виконавчий лист № 2а-4713/11, а зобов'язання відповідача на стягнення з Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач по даній адміністративній справі подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2014 року у справі № 6-а/335/115/2014;335/2049/14-а про задоволення подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області про зміну способу і порядку виконання рішення суду та винести нове рішення, яким відмовити в задоволені подання.
Справа розглянута відповідно до ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.
Колегія суддів переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідача.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи 11 травня 2011 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя стягувачеві видано виконавчий лист.
Відповідно до заяви управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області, відповідач зазначає, що не вбачається можливості повністю виконати постанову суду від 11 травня 2011 року у справі № 2а-4713/2011 та провести виплати відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження № 41554316 від 21.01.2014
Згідно приписів ч. 1 ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення ( відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежного від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яке бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження-із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Необхідною умовою для зміни способу виконання судового рішення відповідно до ч. 2 ст. 263 КАС України є наявність виняткових обставин, які б зумовлювали необхідність такої зміни, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення. Тобто, зміна способу виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення.
Звертаючись з заявою до суду про зміну способу виконання судового рішення, заявник, просив змінити спосіб і порядок виконання рішення суду з «зобов'язати» на «стягнути».
Колегія суддів зазначає, що під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміється прийняття судом нових заходів для виконання рішення у разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленим, але при цьому не змінюючи його змісту. А зміна способу і порядку виконання рішення суду з «зобов'язати» на «стягнути» фактично потягне за собою зміну резолютивної частини судового рішення.
Крім того, при вирішенні даної справи суд враховує те, що орган Пенсійного фонду України, фактично не є власником коштів, які підлягають виплаті позивачу у справі, а здійснюють, по суті, лише розподіл таких коштів, які надходять з Державного бюджету України у встановленому законом порядку.
Відмовляючи в задоволені заяви, судом апеляційної інстанції, також, враховано інформаційний лист Вищого Адміністративного Суду Україна від 13 червня 2013 року за вх. № 1483/12/13-12 та до постанови Верховного Суду України від 28 жовтня 2008 року , а саме, що згідно ст.ст.21,105, 162 КАС України адміністративний суд повинен визнавати дії відповідачів - органів, які здійснюють нарахування та виплати соціальних виплат пенсій категорії громадян, протиправними у випадку порушення закону та зобов'язувати здійснювати нарахування і виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум. Таке правило підлягає застосуванню і під час вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Виходячи з викладеного, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про відсутність будь-яких законних підстав для задоволення даної заяви.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 160, 196, 199, 202, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя - задовольнити.
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 березня 2014 року у справі 335/2049/14-а; 6-а/335/115/2014 - скасувати.
У задоволенні подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.
Головуючий: В.В. Мельник
Суддя: Л.М. Нагорна
Суддя: О.В. Юхименко
Згідно з оригіналом.
Судовий розпорядник Л.В.Бухтіярова