Справа № 349/2264/13-ц
Провадження № 2/349/41/14
іменем України
29 серпня 2014 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Могили Р.Г.
з участю секретаря Матасової Н.М.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рогатині цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння, про зміну черговості отримання права на спадкування та визнання права власності на 1/16 частину домоволодіння в порядку спадкування,
В грудні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати свідоцтво про право на спадщину за законом недійсним ;
- визнати за ним право власності на ? частину домоволодіння загальною вартістю 4 475,50 гривень , що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
- визнати спільною сумісною власністю домоволодіння, що за адресою : АДРЕСА_1, яке спільно нажите за час проживання однією сім'єю із ОСОБА_6;
- надати йому, як спадкоємцю четвертої черги, право на спадкування з спадкоємцями першої черги, після смерті ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1;
- визнати за ним , як спадкоємцем за законом першої черги право власності на 1/16 частину домоволодіння, що за адресою : АДРЕСА_1.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що з 1969 року до 1999 року він та ОСОБА_6 проживали разом однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство та побут, піклувалися один про одного, покращували умови свого проживання. Проживаючи в житловому будинку АДРЕСА_1 вони вели спільне господарство, за рахунок спільних коштів підтримували домоволодіння у належному стані, проводили ремонтні роботи, оплачували комунальні послуги. З 1996 року ОСОБА_6 тяжко хворіла, і він здійснював за нею постійний догляд. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла. Внаслідок її смерті відкрилась спадщина. Заповіт нею не складався. Все майно успадкувала її дочка ОСОБА_7, яка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом. Вказане свідоцтво видане без врахування його трудової участі у розбудові та утриманні домоволодіння. Оскільки домоволодіння, яке набуте з ОСОБА_6 під час проживання однією сім'єю належало їм на праві спільної сумісної власності на підставі ст.74 Сімейного кодексу України, а тому просить визнати за ним, як співвласником право власності на ? частини домоволодіння. Також на підставі ст.1259 ЦК України просить надати йому, як спадкоємцю четвертої черги право на спадкування з спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6, оскільки з 1996 року ОСОБА_6 тяжко хворіла.
До початку розгляду справи по суті представник позивача змінив підставу позову та просив задовольнити їхні вимоги з врахуванням вимог ст.17 Закону України «Про власність».
У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали з підстав наведених в уточненій позовній заяві та просили їх задовольнити .
Відповідач ОСОБА_4 подав заперечення проти позову, в якому зазначив, що він не заперечує, щоб ОСОБА_3 проживав у житловому будинку по АДРЕСА_1, оскільки його покійна дружина ОСОБА_7 , після смерті своєї матері ОСОБА_6 погодилась з тим, щоб ОСОБА_3, який проживав із нею в незареєстрованому шлюбі продовжував жити в будинку. Однак власником домоволодіння була ОСОБА_6, а тому після її смерті дане домоволодіння успадкувала її дочка ОСОБА_7 Протягом п'ятнадцяти років після смерті ОСОБА_6, ОСОБА_3 не претендував на дану спадщину , просив при вирішенні даного спору застосувати позовну давність.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_2 проти позову заперечували з підстав наведених у запереченні, просили в позові відмовити зі спливом строків позовної давності.
Суд, вислухавши пояснення сторін, представників сторін, показання свідків та дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Допитаний у судовому засіданні як свідок, позивач ОСОБА_3 суду пояснив, що з ОСОБА_6 стали спільно проживати з 1969 року в житловому будинку по АДРЕСА_1. Будинок був у занедбаному стані. За час спільного проживання із ОСОБА_6, тобто до 1999 року ним було зробленно ряд ремонтних робіт: перекрито дах , повністю відремонтовано одну кімнату, підведено до будинку газ, світло, воду. Добудовано допоміжні приміщення: господарський будинок , літню кухню, огорожу. З 1996 року ОСОБА_6 тяжко хворіла і він єдиний здійснював за нею постійний догляд, купував лікарства, возив на обстеження. Займався організацією її поховання, поставив пам'ятник .
Аналогічні показання дали в судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які є сусідами ОСОБА_3
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на жилий будинок, яке видане виконавчим комітетом Рогатинської ради народних депутатів 14 квітня 1989 року спірне домоволодіння, що по АДРЕСА_1 належало на праві особистої власності ОСОБА_6.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1, виданим Рогатинським відділом рагсу Івано-Франківської області.
Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі на спірне домоволодіння.
Згідно з правилами ст.524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.
Спадкодавець ОСОБА_6 заповіту не залишила.
В лютому 2010 року ОСОБА_3 звертався до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_6, однак ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 31 березня 2010 року дану заяву було залишеного без розгляду, оскільки судом було встановлено, що існує спір про право на спадщину, який вирішується в порядку позовного провадження.
У вересні 2013 року ОСОБА_3 подає до суду позовну заяву про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та визнання права власності на майно.
Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 25 грудня 2013 року за клопотанням представника позивача позовну заяву ОСОБА_3 в частині визнання права власності на спадкове майно залишеного без розгляду.
А рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 25 грудня 2013 року заяву ОСОБА_3 задоволено. Встановлено, що ОСОБА_3 проживав однією сімєю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 в будинку АДРЕСА_1 з вересня 1969 року до ІНФОРМАЦІЯ_1.
Однак, ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 31 липня 2014 року дане рішення суду скасовано, а заяву ОСОБА_3 до Рогатинської міської ради, ОСОБА_7 про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_6 без реєстрації шлюбу з вересня 1969 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 залишено без розгляду.
30 березня 2010 року, дочка спадкодавця ОСОБА_7, як спадкоємець за законом першої черги отримала в Рогатинській районній державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом. Згідно свідоцтва спадщина, на яку видано це свідоцтво складається: із житлового будинку, житловою площею 30,1 кв.м, загально площею 46,9 кв.м, літньої кухні, стайні-стодоли, та огорожі, що розташовані у АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції.
Після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно.
07 березня 2014 року, чоловік спадкодавця ОСОБА_4, як спадкоємець за законом першої черги отримав в Першій Тернопільській державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом на спірне домоволодіння.
Судом установлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 з вересня 1969 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали спільно, але не перебували у зареєстрованому шлюбі.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про власність", який був чинний до червня 2007 року, майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є спільною сумісною власністю сторін, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.
Отже, позивач повинен довести не лише факт спільного проживання, а й те, що внаслідок спільної праці з ОСОБА_6 ними придбано спірне домоволодіння.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 10, частин 1, 4 ст. 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем ОСОБА_3 не надано належних доказів на підтвердження доводів щодо його витрат, пов'язаних із ремонтом спірного домоволодіння, зокрема на будівельні матеріали, та про його участь у виконанні будівельних і ремонтних робіт.
На підставі наведеного суд приходить до висновку, що позивачем не доведено , що спірне домоволодіння є спільною сумісною власністю його та ОСОБА_6
Також не підлягають до задоволення позовні вимоги про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом від 30 березня 2010 року недійсним; про надання позивачу, як спадкоємцю четвертої черги, права на спадкування з спадкоємцями першої черги, після смерті ОСОБА_6 та визнання за ним, як спадкоємцем за законом першої черги права власності на 1/16 частину домоволодіння в порядку спадкування.
Як встановлено судом, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У відповідності до ст.525 ЦК УРСР, який був чинний до 2004 року на її майно відкрилась спадщина.
Цивільним кодексом Української РСР від 18 липня 1963 року із змінами та доповненнями до нього передбачено було лише дві черги спадкоємців (ст.529, ст.530), а також не передбачено було зміну черговості одержання права спадкування за рішенням суду.
Керуючись ст.ст. 10,11,60,88,209,213,215 ЦПК України, суд,
В задоволені позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним, про визнання права власності на 1/2 частину домоволодіння, про зміну черговості отримання права на спадкування та визнання права власності на 1/16 частину домоволодіння в порядку спадкування, відмовити .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10 - денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий: Р.Г. Могила