02.09.2014
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
Справа № 1-кп/489/444/14 р.
02.09.2014 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю прокурора ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
при секретарі судових засідань ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акту за обвинуваченням:
ОСОБА_3 18.12.1990 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Миколаєва, з середньою спеціальною освітою, непрацюючого, не одруженого, раніше судимого:
-20.07.2011 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 1 ст. 185 КК України до 200 годин громадських робіт;
-04.04.2012Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст.389, ст.71 КК України до 1 місяцю 20 днів арешту;
-25.09.2012р. Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі;
-05.09.2013 р. на підставі ст. 81 КК України з місць обмеження волі умовно-достроково звільнений; не відбутий термін - 7 місяців 20 днів, який закінчився 18.04.2014 р.,
зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України,
В ніч на 23.06.2014 (точний час в ході досудового слідства не встановлено) ОСОБА_3 прийшов в гості до своєї знайомої ОСОБА_6 , яка проживає в кв. АДРЕСА_2 разом із своєю матір'ю ОСОБА_4 , про те остання була відсутня за місцем проживання. Залишившись ночувати у ОСОБА_6 , приблизно о 02:00 годині 24.06.2014 (точний час в ході досудового слідства не встановлено), ОСОБА_3 , прокинувся та переконавшись, що остання спить та крім неї вдома нікого немає, діючи повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно викрав майно належне ОСОБА_4 , а саме: ноутбук «DELL Inspiron» N5050 з серійним номером: 77hzktl, вартістю 5134 гривні,чим завдав останній матеріальну шкоду на суму 5134 грн. Після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Суд визнає винним ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденню чужого майна(крадіжка) вчинена повторно.
Обвинувачений вину в інкримінованому йому злочині визнав у повному обсязі і дав свідчення по суті пред'явленого обвинувачення які відповідають вищевказаним фактичним обставинам справи і не суперечать їм з яких вбачається, що він гуляв 23.03.2014 р. з ОСОБА_6 донькою потерпілої, вживали алкогольні напої і ввечері вона його запросила в гості до себе. Господині(потерпілої) ОСОБА_4 вдома не було.
Приблизно о 02:00 годині 24.03.2014 р. він прокинувся і побачив в кімнаті ноутбук який і вкрав. З допомогою таксиста він його здав в ломбард. На одержані гроші з товаришами купляли спиртні напої та розпивали їх.
Потім він взнав, що потерпіла зробила заяву до міліції. Ноутбук він повернув. У вчиненому кається.
Потерпіла ОСОБА_4 підтвердила покази обвинуваченого. Збитки їй відшкодовані. Претензій до обвинуваченого вона не має.
Його вина підтверджується письмовими доказами:
- заявою потерпілої про крадіжку від 25.06.2014 р. в якій вона попереджена про кримінальну відповідальність за недостовірну заяву про вчинення злочину. Належність ноутбука потерпілої ОСОБА_8 підтверджується карткою додаткових послуг та видатковою накладною на ноутбук на суму 5134,00 грн. на ім'я потерпілої.
Ствердження обвинуваченого про те що ноутбук здав в ломбард «Скарбниця» водій таксі ОСОБА_9 підтверджено довідками з ломбарду.
Постановою слідчого від 11.07.2014 р. ноутбук визнаний речовим доказом та зданий на зберігання потерпілій під розписку від 11.07.2014 р.
Беручи до уваги наведене суд вважає, що прокурором доведено вину ОСОБА_7 у пред'явленому обвинуваченні.
За клопотанням сторін та на підставі ч.3 ст.349 КПК України суд визнає не доцільним дослідження доказів (допит свідків злочину), що до тих обставин, які не кім не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, також у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого - є щире каяття, відшкодування збитків. Обставинами, що обтяжують покарання - не виявлено.
При призначенні покарання, суд враховує, що обвинуваченим вчинено злочин середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше судимий за корисливі злочини, тільки звільнився з місць позбавлення волі, характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра не перебуває. Перебуває на обліку у лікаря нарколога з 29.05.2012 р. з діагнозом синдром залежності від алкоголю. Зловживання канабіноїдами.
Суд також враховує, що до ОСОБА_7 вже застосовувались покарання не пов'язані з позбавлення волі на певний строк і беруче до уваги обставини при яких скоєно злочин суд вважає, що покарання йому необхідно обрати у вигляді арешту.
На думку суду саме така міра покарання буде достатньою для його виправлення, перевиховання та запобігання скоєння нових злочинів.
Цивільні позови не заявлялися.
У кримінальному провадженні судових витрат не має.
Керуючись ст.374, 375 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді 3( трьох) місяців арешту.
Термін відбування покарання рахувати з дня виконання вироку(затримання).
Міра запобіжного заходу по даному кримінальному провадженню не обиралась.
Речовий доказ ноутбук повернути потерпілій.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, засудженому який тримається під вартою з моменту вручення копії вироку.
Головуючий: