ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/15747/14 01.09.14
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»
до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто»
про стягнення 15572,34 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Представники сторін:
від позивача - Карась В.В. (представник за довіреністю);
від відповідача - Волчек Н.М. (представник за довіреністю).
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто» (далі - Відповідач) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 15572,34 грн.
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.
Відповідач подав на запит суду копію полісу обов'язкового страхування №АЕ/1845186, та усно зазначив, що позовні вимоги не визнає.
Позивачем на запит суду надано копію Звіту № 600/13 від 09.06.2013 про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля, внаслідок його пошкодження в ДТП, та про встановлення коефіцієнту фізичного зносу деталей.
Дослідивши матеріали справи та пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
24.05.2013 в м. Львові була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «КІА», д.р.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_1 з автомобілем «Опель», д.р.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4
Причинами ДТП стало те, що водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Опель», д.р.н. НОМЕР_2 під час руху по перехрестю з круговим рухом не дотримався безпечної дистанції внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «КІА», д.р.н. НОМЕР_1, чим порушив п. 13.1 ПДР України.
Дані обставини підтверджуються повідомленням про ДТП без виклику органів ДАІ, складеним водіями забезпечених транспортних засобів на підставі п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «КІА», д.р.н. НОМЕР_1 (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить ОСОБА_1 на праві власності, був під його керуванням на час ДТП, та який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування від 26.09.2012 (далі - Договір добровільного страхування). Страхувальником та вигодонабувачем за вказаним договором ОСОБА_1
На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, враховуючи Звіт оцінювача № 600/13 від 09.06.2013 та рахунок № СФ-0011114 від 11.06.2013 ремонтного СТО Застрахованого автомобіля ТзОВ «Велет Авто» (на підставі калькуляції AUDATEX), Позивачем було складено Страховий акт від 12.06.2013, відповідно до якого Позивач розрахував та виплатив страхове відшкодування в розмірі 15572,34 грн. на рахунок вищевказаного ремонтного СТО Застрахованого автомобіля, що підтверджується платіжними дорученнями № 38463 від 13.06.2013.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.
Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля «Опель», д.р.н. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4 під час експлуатації вказаного автомобіля.
Згідно з приписами п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» органи ДАІ на місце ДТП не викликалися, та водій, винний у ДТП згідно зі ст. 124 КУпАП звільнений від адміністративної відповідальності за порушення ПДР України, оскільки учасники ДТП скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до вищевказаної норми Закону.
Разом з цим, суд при розгляді даної справи встановив, що винним у ДТП та порушенні ПДР України, що спричинило пошкодження Застрахованого автомобіля, є водій ОСОБА_4, та його вина встановлена судом при розгляді даної справи на підставі відомостей, викладених в повідомленні про ДТП від 24.05.2013, а також визнана самим ОСОБА_4 згідно підпису вчиненого у повідомленні.
Відповідачем не надано доказів на спростування вини ОСОБА_4 у ДТП.
На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, як особи, яка експлуатує автомобіль «Опель», д.р.н. НОМЕР_2 на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № АЕ/1845186 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 0 грн.
Отже, Відповідач є особою на яку полісом № АЕ/1845186 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля «Опель», д.р.н. НОМЕР_2, на час спірної ДТП.
Заяву Позивача з вимогою здійснити страхове відшкодування в зв'язку з ДТП Відповідачем було залишено без реагування та задоволення. В матеріалах справи відсутні докази протилежного.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до Звіту оцінювача № 600/13 від 09.06.2013 оцінена вартість матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля, внаслідок його пошкодження в ДТП, становить 16714,46 грн., при цьому коефіцієнт фізичного зносу деталей автомобіля дорівнює 0.
Відповідачем не надано суду доказів на спростування встановленого Позивачем розміру шкоди, завданої власнику Застрахованого автомобіля, та нульового коефіцієнту фізичного зносу складових автомобіля.
Відповідачем також не заявлялося клопотання про витребування доказів в порядку ст. 38 ГПК України на спростування наведеного і обґрунтованого Позивачем розміру шкоди, а також не заявлялося клопотання про призначення експертизи в порядку ст. 41 ГПК України.
Висновку сертифікованого оцінювача або аварійного комісара щодо встановлення іншого обґрунтованого на думку Відповідача розміру шкоди, завданої внаслідок пошкодження Застрахованого автомобіля у ДТП, та на доведення іншого ніж нульовий коефіцієнту фізичного зносу Застрахованого автомобіля, Відповідачем суду також надано не було.
Судом встановлено, що наведені в Звіті, в ремонтній калькуляції AUDATEX, а також у рахунку СТО матеріли, деталі та роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з завданими Застрахованому автомобілю пошкодженнями внаслідок ДТП, що відображені у складеному водіями забезпечених транспортних засобів повідомленні про ДТП, і Відповідачем не надано доказів протилежного, а також, як зазначалось вище, не спростовано належними засобами доказування, що вартість робіт по відновленню Застрахованого автомобіля є необґрунтованою або завищеною.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).
Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АЕ/1845186 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1192 ЦК України, у Відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати Позивачу шкоду, в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50000грн.), виходячи з оціненої вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу (16714,46 грн.), при цьому в межах суми, право на вимогу якої перейшло до Позивача в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (15572,34 грн.), за мінусом франшизи (0 грн.), та отже в сумі 15572,34 грн.
З матеріалів справи слідує, що Позивач з метою отримання коштів від Відповідача звернувся до останнього з вимогою про виплату страхового відшкодування за полісом № АЕ/1845186. Дана вимога та документи, які необхідні для виплати страхового відшкодування на користь Позивача, були отримані Відповідачем 10.07.2013, що вбачається зі зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення.
Враховуючи вимоги пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування (регламентна виплата) за полісами ОСЦПВВНТЗ повинна бути виплачена страховиком (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Проте, Відповідач після отримання вищезазначеної заяви та обов'язкового відповідно до закону переліку документів, обґрунтованих заперечень до Позивача не висунув, до суду не подав, та у встановлений пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк суми страхового відшкодування на користь Позивача не виплатив.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
А відтак, з огляду на все вищенаведене, заявлені позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.
Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на Відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (м. Київ, провулок Новопечерський, 19/3; ідентифікаційний код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (м. Київ, вул. Іллінська, 8; ідентифікаційний код 20474912) 15572 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн. 34 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 02.09.2014
Суддя Сташків Р.Б.