01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
про повернення позовної заяви
02.09.14 № 910/18104/14.
Суддя Лиськов М.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКО КОНСТРАКШН" до Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" про визнання недійсним договору
Позовна заява від 22.08.2014 Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКО КОНСТРАКШН" до Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" про визнання недійсним договору і додані до неї документи, повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:
Подана позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКО КОНСТРАКШН" про визнання недійсним договору вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
При цьому, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Згідно з п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-061175/2011 від 25.08.2011 р., розміри ставок судового збору (станом на 1 січня календарного року) (стаття 4 вказаного Закону) встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (МЗП). Розмір ставки судового збору (станом на 1 січня календарного року) у кожному конкретному випадку визначається виходячи з того розміру МЗП, який було встановлено законом на момент сплати судового збору (станом на 1 січня календарного року).
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», на 2014 р. встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1 218, 00 грн.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів, при зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір у меншому розмірі від визначеного законодавством, з огляду на наступне.
Вказана позовна заява від 22.08.2014 Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКО КОНСТРАКШН" до Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" про визнання недійсним договору у резолютивній частині містить наступні вимоги:
- Визнати недійсним Договір про відкриття кредитної лінії № 99-В/11/31/КЛ від 25.08.2011р. (зі всіма додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін), укладений між ТОВ «Інтеко Констракшн» та АТ «Сбербанк Росії», з моменту його укладення.
- Зобов'язати АТ «Сбербанк Росії» надати Державній реєстраційні службі України та приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 відповідні заяви про виключення із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно всіх існуючих записів про реєстрацію заборони відчуження та обтяження предметів іпотеки, які були надані ТОВ «Інтеко Констракшн» та третіми особами АТ «Сбербанк Росії» в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором.
- Зобов'язати АТ «Сбербанк Росії» надати ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 відповідні заяви про виключення із Державного реєстру обтяжень рухомого майна всіх існуючих записів про обтяження предметів застави, які були надані ТОВ «Інтеко Констракшн» та третім особам АТ «Сбербанк Росії» в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором.
Так, з огляду на вище зазначене, судом встановлено, що позивачем заявлено три окремі немайнові вимоги до Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії".
Із зазначеного вбачається, що позивачем заявлено:
- немайнову вимогу визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії № 99-В/11/31/КЛ від 25.08.2011р. (зі всіма додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін), укладений між ТОВ «Інтеко Констракшн» та АТ «Сбербанк Росії», з моменту його укладення, по якій має бути сплачено судовий збір у розмірі 1 м.з.п., що в даному випадку складає 1 218,00 грн.
- немайнову вимогу про зобов'язання АТ «Сбербанк Росії» надати Державній реєстраційні службі України та приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 відповідні заяви про виключення із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно всіх існуючих записів про реєстрацію заборони відчуження та обтяження предметів іпотеки, які були надані ТОВ «Інтеко Констракшн» та третіми особами АТ «Сбербанк Росії» в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, по якій має бути сплачено судовий збір у розмірі 1 м.з.п., що в даному випадку складає 1 218,00 грн.
- немайнову вимогу про зобов'язання АТ «Сбербанк Росії» надати ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 відповідні заяви про виключення із Державного реєстру обтяжень рухомого майна всіх існуючих записів про обтяження предметів застави, які були надані ТОВ «Інтеко Констракшн» та третім особам АТ «Сбербанк Росії» в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, по якій має бути сплачено судовий збір у розмірі 1 м.з.п., що в даному випадку складає 1 218,00 грн.
Вказане також підтверджується п. п. 2.10., 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», відповідно до яких, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру; якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Проте, до позовної заяви б/н від 22.08.2014 року в якості доказу сплати судового збору додано квитанцію від 20.08.2014, відповідно до якої судовий збір сплачено лише в розмірі 1218,00 грн., тобто в меншому розмірі, ніж визначено чинним законодавством, що зумовлює повернення позовної заяви в порядку п. 4 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
За вказаних обставин, суд вважає, що позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, тому дана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню заявникові без розгляду.
За вказаних обставин, суд вважає, що позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, тому дана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню заявникові без розгляду.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Отримання позовної заяви і доданих до неї документів усіма учасниками процесу є обов'язковою передумовою розгляду справи судом.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Таким чином належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі.
Судом встановлено, що до позовної заяви 22.08.2014 Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКО КОНСТРАКШН" до Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" про визнання недійсним договору додано опис вкладення в цінний лист з відміткою відділу поштового зв'язку про відправлення від 26.08.2014, відповідно до якого вбачається, що на адресу відповідача - Публічного акціонерного товариства "Дочірній Банк Сбербанку Росії" направлено лише додані до позовної заяви документи, проте не направлено копії самої позовної заяви.
Приписами ч. 1 ст. 56 ГПК України встановлено, що позивач має направити відповідачеві як копію позовної заяви так і копії документів доданих до неї. При чому, жодних винятків щодо можливості не направлення відповідачеві частини з доданих до позовної заяви документів ст. 56 ГПК України не встановлює.
За таких обставин, суд не може дійти беззаперечного висновку щодо того, що на адресу відповідача було надіслано копію позовної заяви №б/н від 22.08.2014.
Відтак, позивачем не надано належних доказів направлення відповідачу копії поданої до суду позовної заяви всупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.
Дана обставина є суттєвою, оскільки нормами ст. 59 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву, з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.
Тож, враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог ч. 1 ст. 56 та п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.
Наведене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Зважаючи на те, що позивачем не дотримано вимог ч. 1 ст. 56 та п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд приходить до висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -
Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.
Звернути увагу позивача, що після усунення недоліків, які стали підставою повернення позовної заяви без розгляду, він може повторно звернутися до господарського суду м. Києва з позовом.
Суддя М.О. Лиськов