01.09.14р. Справа № 904/5737/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРНИ-СЕРВІСМОНТАЖ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Концерну "СТАЛЬПРОМБУД", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 256 213,87 грн. за договором субпідряду
Суддя Назаренко Н.Г.
Секретар судового засідання Бондик Є.В.
Представники:
Від позивача: Садовіч М.В., довіреність № 8 від 14.04.2014 р.
Від відповідача: Антоненко В.А., довіреність № б/н від 18.08.2014 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРНИ-СЕРВІСМОНТАЖ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Концерну "СТАЛЬПРОМБУД" про стягнення заборгованості у сумі 223 307,28 грн., пені - 17 258,35 грн., 3% річних - 15 648,24 грн. за договором субпідряду.
Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору субпідряду № 1-5-11 від 04.05.2011р.
Позивач у судовому засіданні 01.09.2014 року підтримав позовні вимоги та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та зазначив, що сторони уклали третейську угоду у вигляді третейського застереження в договорі (п. 8.1.) та погодились передавати будь-які спори на розгляд Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації «Регіональна правова група». Та на підставі викладеного просить припинити провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, господарський суд дійшов до висновку про припинення провадження у справі з огляду на наступне.
Статтею 2 Закону України "Про третейські суди" встановлено, що третейською угодою є угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
У відповідність до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статті 6 Закону України "Про третейські суди" третейські суди в порядку передбаченому цим законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції.
Наведені норми чітко визначають підвідомчість справ третейським судам і встановлюють певні винятки, які не можуть бути передані на розгляд третейського суду.
Згідно з частиною другою статті 12 Господарського процесуального кодексу України підвідомчий господарським судам спір може бути передано на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсним актів, а також спорів, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом.
Рішенням Конституційного суду України від 10 січня 2008 року № 1-рп/2008 у справі №1-3/2008 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу "Третейське застереження" Закону України "Про третейські суди" (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських відносин може бути переданий його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків встановлених законом (статтею 17 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 12 Господарського процесуального кодексу України, статтею 6 Закону України "Про третейські суди"), оскільки гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина 5 статті 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина 2 статті 22, стаття 64 Конституції України). Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних і господарських правовідносин є звернення до третейського суду.
За частиною першою статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.
Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом (частини 6, 9 статті 12 Закону України "Про третейські суди").
Таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження підлягає припиненню - з посиланням на зазначену норму Господарського процесуального кодексу України. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то: у разі коли відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім; у випадку якщо відповідач з посиланням на згадану угоду (яка є чинною та не визнавалася недійсною) наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі пункту п'ятого частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, що відповідає правовій позиції, викладеній у пункту 4.2.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.
Згідно з пунктом 8.1. Договору субпідряду № 1-5-11 від 04.05.2011р. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕРНИ-СЕРВІСМОНТАЖ" та Концерном "СТАЛЬПРОМБУД", всі невирішені шляхом перемов спори, розбіжності, вимоги та претензії, які виникають з цього договорі або у зв'язку з його виконанням, в тому числі, які стосуються його укладення, виконання, порушення його умов, припинення або визнання недійсним, належать вирішенню в Постійно діючому Регіональному Третейському суді України при Асоціації «Регіональна правова група», у відповідності з регламентом вказаного суду.
Враховуючи те, що письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду була укладена сторонами до порушення провадження у даній справі, не визнавалась недійсною, а також те, що відповідач наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, суд прийшов до висновку про необхідність припинення провадження по справі.
Керуючись Законом України "Про третейські суди", п. 5 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Провадження у справі припинити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя Н.Г. Назаренко