«19»серпня 2014 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого ОСОБА_1
Суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3
При секретарі ОСОБА_4
За участю прокурора ОСОБА_5
представника кримінальної міліції ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
законного представника ОСОБА_9
потерпілого ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури Хотинського району ОСОБА_11 на вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 19.06.2014 року по кримінальному провадженню № 12014260160000090 від 21.03.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України, -
Цим вироком, ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець села Перебиківці, Хотинського району, Чернівецької області, мешканець АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, не одружений, не працюючий, учень 12-класу Малинецького НВК раніше не судимий, -
засуджений за ст. 289 ч.2 КК України на п'ять років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, ОСОБА_7 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року не
Катег.289ч.2; Гол. у I інст. ОСОБА_12 ;
ЄУ№ 724/766/14-к;Пр.№11-кп/794/290/14 Доп.Горецька
вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Зобов'язано ОСОБА_7 періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Вирішено питання про речові докази.
Згідно з вироком, неповнолітній ОСОБА_7 визнаний винним в тому, що 20 березня 2014 року, приблизно о 01 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, проникнувши на територію господарства потерпілого ОСОБА_10 , що по АДРЕСА_2 , з метою заволодіння належним потерпілому автомобілем марки «ВАЗ-2101» державний номерний знак « НОМЕР_1 », за допомогою ключа, який знаходився в навісному замку, відчинив двері та проникнув в гаражне приміщення в якому знаходився автомобіль та виштовхав його на дорогу, за допомогою ключа, який на той час знаходився в замку запалення, запустив двигун автомобіля та поїхав в напрямку села Клішківці, Хотинського району, Чернівецької області, однак не впоравшись з керуванням допустив зіткнення з деревом, внаслідок чого пошкодив автомобіль, після чого заїхавши на вул. Весли села Клішківці, Хотинського району, Чернівецької області, покинув його.
В апеляційній скарзі, старший прокурор прокуратури Хотинського району ОСОБА_11 просить вирок суду змінити, пом'якшити призначене обвинуваченому ОСОБА_7 покарання та визначити його із застосуванням ст. 69 КК України посилаючись на те, що ОСОБА_7 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, щиро розкаявся у його скоєнні, сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завдану злочином шкоду, потерпілий претензій до нього немає та просив суд його суворо не карати, скоїв злочин будучи неповнолітнім, вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується.
Заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст оскаржуваного рішення, думку прокурора, доводи обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисника ОСОБА_8 , потерпілого ОСОБА_10 , які підтримали апеляційну скаргу, провівши судові дебати та заслухавши обвинуваченого ОСОБА_7 , в останньому слові, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.
Районний суд, дослідивши докази по справі , надав їм належну оцінку та навівши відповідні доводи дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинене з проникненням у приміщення чи інше сховище, що не оспорюється ні прокурором в поданій апеляційній скарзі ні обвинуваченим та іншими учасниками судового розгляду справи, та в повному обсязі підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами по справі.
Що стосується міри покарання, то вона явно не відповідає тяжкості скоєного обвинуваченим злочину та його особі.
У відповідності до ст. 65 КК України, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суд повинен враховувати ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
У п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003року "Про практику призначення судами кримінального покарання" вказано, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з кваліфікації злочинів (ст. 12 КК України), а також особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного із співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали тощо).
Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх» неповнолітній вік особи, яка вчинила злочин, згідно з п.3 ч.1 ст. 66 КК ( 2341-14 ) є обставиною, яка пом'якшує покарання. Вона обов'язково має враховуватись при призначенні покарання - незалежно від того, чи досяг підсудний на час розгляду справи повноліття. Залежно від конкретних обставин справи суди повинні враховувати як такі, що пом'якшують покарання, й інші обставини, перелічені в ч.1 вказаної статті, а також обставини, хоча й не зазначені у законі, але які знижують ступінь суспільної небезпечності злочину чи особи (наприклад, втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність іншою особою, примирення з потерпілим тощо).
У відповідності до ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті особливої частини Кодексу.
Суд першої інстанції в своєму рішенні вказував на обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а саме, що ОСОБА_7 повністю визнав свою вину у вчиненні злочину, добровільно відшкодував завдану злочином шкоду, потерпілий претензій до нього немає та просив суд його суворо не карати, скоїв злочин будучи неповнолітнім, вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, однак до уваги їх не взяв, тому апеляційний суд вказані обставини визнає такими, що пом'якшують покарання ОСОБА_7 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину і вважає за необхідне пом'якшити обвинуваченому призначене покарання за ст. 289 ч.2 КК України та призначити його із застосуванням ст. 69 КК України.
Разом з тим, на думку колегії суддів визначена судом першої інстанції ОСОБА_7 при звільненні від відбування покарання з випробуванням, тривалість іспитового строку один рік не відповідає вимогам чинного законодавства.
За змістом ст. 75 КК України, суд при визначенні тривалості іспитового строку враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного та інші обставини справи.
Як вбачається з кримінального провадження, ОСОБА_7 вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння, що є обставиною яка обтяжує покарання.
За таких обставин, беручи до уваги тяжкість вчиненого ОСОБА_7 злочину та дані про його особу, колегія суддів вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів забезпечить тривалість іспитового строку в 1(один) рік 6 (шість) місяців .
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 407, 414, 418 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, -
Апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури Хотинського району ОСОБА_11 задовольнити.
Вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 19.06.2014 року щодо обвинуваченого ОСОБА_7 в частині призначення покарання змінити.
Вважати засудженим ОСОБА_7 за ст. 289 ч.2 КК України і призначити йому покарання за вказаною статтею із застосуванням ст. 69 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України, звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік 6 (місяців) не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Зобов'язати ОСОБА_7 періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
В інший частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий, суддя ОСОБА_1
Судді
ОСОБА_2
ОСОБА_3
Копія вірна суддя