Справа № 1-кп/593/46/2014
Бережанський районний суд Тернопільської області
"05" серпня 2014 р.
у складі: головуючого - судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю:
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченої - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Бережани Тернопільської області кримінальну справу (кримінальне провадження №- 12014210040000166 від 19 червня 2014 року) про обвинувачення:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з вищою освітою, працює вчителем у Нараївській ЗОШ 1-11 ступенів в с.Нараїв Бережанського району Тернопільської області, одруженої, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, депутатом не обиралася, раніше не судимої, - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191 та ч.1 ст. 366 КК України,-
Відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про вибори народних депутатів України» окружною виборчою комісією одномандатного виборчого округу №165 м. Зборів Тернопільської області 26 вересня 2012 року утворено дільничну виборчу комісію з виборів народних депутатів України у жовтні 2012 року звичайної виборчої дільниці № 610034 та призначено її головою ОСОБА_4 . Обвинувачена ОСОБА_4 , будучи призначеною головою дільничної виборчої комісії та виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративні обов'язки для забезпечення діяльності комісії, була службовою особою.У кінці жовтня 2012 року обвинувачена ОСОБА_4 , переслідуючи умисел заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання своїм службовим становищем, у власних корисливих цілях, вирішила підробити табелі обліку використання робочого часу члена комісії ОСОБА_5 за жовтень - листопад 2012 року, а отримані на підставі цих табелів кошти привласнити.Так, в кінці жовтня 2012 року обвинувачена ОСОБА_4 ,. знаходячись в приміщенні Бережанської РДА по АДРЕСА_2 , заповнюючи табель обліку використання робочого часу за жовтень 2012 року, навпроти прізвища члена комісії ОСОБА_5 , який виконував повноваження члена ДВК на платній основі згідно договору від 01.10.2012 року та робота якого повинна оплачуватися пропорційно відпрацьованому часу на підставі табеля обліку робочого часу, в порушення вимог п.4 Порядку оплати праці членів окружних та дільничних виборчих комісій з виборів народних депутатів України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 05.09.2012 № 848, внесла неправдиву інформацію, що останній перебував на роботі усі робочі дні місяця, хоча знала, що ОСОБА_5 працював лише два дні - у дні голосування та підрахунку голосів. В подальшому обвинувачена ОСОБА_4 заповнений табель затвердила печаткою ДВК та поставила свій підпис як голова комісії. Цього ж дня підроблений табель обліку робочого часу обвинувачена ОСОБА_4 подала працівникам бухгалтерії ОВК в приміщенні Бережанської РДА, які на підставі табеля за жовтень 2012 року нарахували ОСОБА_5 заробітну плату в сумі 1183, 75 гривень за всівказані у табелі робочі дні. Зазначені кошти обвинувачена ОСОБА_4 отримала згідно платіжної відомості № 37 за жовтень 2012 року та повернула ОСОБА_5 300 гривень за відпрацьовані ним дні, а решту коштів в сумі 883, 75 гривень привласнила.
Продовжуючи свій злочинний умисел заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання своїм службовим становищем, у власних корисливих цілях, обвинувачена ОСОБА_4 в кінці листопада 2012 року, знаходячись в приміщенні АДРЕСА_2 , заповнюючи табель обліку використання робочого часу за листопад 2012 року, навпроти прізвища члена комісії ОСОБА_6 , який виконував повноваження члена ДВК на платній основі згідно договору від 01,10.2012 року та робота якого повинна оплачуватися пропорційно відпрацьованому часу на підставі табеля обліку робочого часу, в порушення п. 4 Порядку оплати праці членів окружних та дільничних виборчих комісій з виборів народних депутатів України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 05.09.2012 № 848, внесла неправдиву інформацію, що останній перебував на роботі усі робочі дні за листопад 2012 року, хоча знала, що ОСОБА_5 жодного дня не виконував обов'язки члена комісії у листопаді 2012 року. ОСОБА_4 заповнений табель затвердила печаткою ДВК та поставила свій підпис як голова комісії. Цього ж дня підроблений табель обліку робочого часу обвинувачена ОСОБА_4 в приміщенні Бережанської РДА подала працівникам бухгалтерії ОВК, які на підставі табеля за листопад 2012 року нарахували ОСОБА_5 заробітну плату в сумі 505, 78 гривень за всі вказані у табелі дні. Зазначені кошти обвинувачена ОСОБА_4 отримала згідно платіжної відомості № 37 за листопад 2012 року та привласнила їх.
Органом досудового розслідування вказані дії обвинуваченої кваліфікованіза ч. 2 ст. 191 КК України, як умисне привласнення чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та за ч. 1 ст. 366 КК України, як внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
За даними фактами 19 червня 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальні правопорушення за №-№-12014210040000166, 12014210040000167, 12014210040000168, які в подальшому 23 червня 2014 року прокурором об'єднані в одне провадження за №-12014210040000166.
24 липня 2014 року в м.Бережани Тернопільської області між прокурором прокуратури Бережанського району Тернопільської області ОСОБА_7 з однієї сторони та з іншої сторони -підозрюваною ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно із умовами угоди, прокурор тапідозрювана ОСОБА_4 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч.2 ст. 191 та ч.1 ст. 366 КК України.
Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_4 повинна понести за вчинені кримінальні правопорушення з врахуванням беззастережного визнання нею своєї винуватості у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та повного відшкодування завданої матеріальної шкоди під час досудового розслідування, а саме:
-за ч. 2 ст. 191 КК України - у виді позбавлення волі на строк два роки, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю; за ч.І ст.366 КК України - у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (510,00 гривень), без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.На підставі ст.70 КК України остаточне покарання призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі на строк два роки, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на один рік, з покладенням на неї обов'язків, передбачених п.п.. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановленіст. 473 КПК Українита наслідки їх невиконання передбаченіст. 476 КПК Українита отримана згода ОСОБА_4 на призначення узгодженого сторонами угоди про визнання винуватості покарання.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191 та ч.1 ст. 366 КК України визнала повністю, зазначила, що вона розуміє надані їй законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та просить затвердити вказану угоду про визнання винуватості від 24 липня 2014 року й призначити узгоджену міру покарання, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до укладеної угоди зобов'язання. Окрім цього, обвинувачена в судовому засіданні підтримала свою письмову заяву, в якій вона просить суд звільнити її від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» згідно п. «в» ст. 1 цього Закону.
Прокурор у судовому засіданні підтвердив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди про визнання винуватості визначеніст. 473 КПК Українита просить затвердити зазначену угоду, оскільки завдана матеріальна шкода повністю відшкодована, при визначенні міри покарання обвинуваченій враховані обставини, які його пом'якшують, зокрема: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків, позитивні характеристики з місця проживання та роботи, підозрювана раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася. Щодо заяви про звільнення обвинуваченої від призначеного судом покарання за даним вироком на підстав п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», заперечень не має, вважає що вона може бути задоволена. Визнав, що обвинувачена раніше не судима, позитивно характеризується, є матір'ю та має на утриманні троє неповнолітніх дітей, злочини вчинені нею є невеликої та середньої тяжкості.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч.3ст. 314 КПК Українипитання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст.468,469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваними чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Злочини, у вчиненні яких обвинувачена ОСОБА_4 беззастережно визнала себе винуватою згідно ізст. 12 КК Українивідносяться : ч.1 ст. 366 КК України - до категорії кримінальних правопорушень невеликої тяжкості; ч.2 ст. 191 КК України - до категорії середньої тяжкості кримінальних правопорушень.
Потерпілих від даних кримінальних правопорушень немає.
Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкціям статей обвинувачення з врахуванням вимог ст.ст.50,65 КК України. При цьому суд враховує те, що обвинувачена ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнала свою вину, щиросердечно розкаялася та активно сприяла розкриттю злочину, добровільно відшкодувала завдану матеріальну шкоду.
Суд в порядкуст.474 КПК України, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винною, цілком розуміє свої права, визначені ч. 5ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст.473 КПК Українита наслідки їх невиконання, передбаченіст. 476 КПК України, а також те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості, укладеної 24 липня 2014 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014210040000166від 19 червня 2014 року між прокурором прокуратури Бережанського району Тернопільської області ОСОБА_7 з однієї сторони та з іншої сторони - обвинуваченою ОСОБА_8 відповідають вимогамКПКтаКК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження вказаної угоди.
За таких обставин суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_9 вчинила умисне привласнення чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а тому кваліфікує її дії за ч. 2 ст. 191 КК України. Також суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що обвинувачена ОСОБА_4 , діючи умисно внесла до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, а тому кваліфікує її дії за ч. 1 ст. 366 КК України. За такими кримінальними правопорушеннями обвинуваченій ОСОБА_4 слід призначити покарання, узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 24 липня 2014 року.
По справі судових витрат немає.
Речові докази слід залишити при матеріалах кримінального провадження.
Як визначено ст.85 КК України, на підставі закону про амністію засуджена може бути повністю або частково звільнена від основного і додаткового покарань.
Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2ст. 86 КК України).
Відповідно до ч.ч.1,2ст.1 ЗУ"Про застосування амністії в Україні"… амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положеньКонституції України,Кримінального Кодексу України та цьогоЗакону.
Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
Закон України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 р. №1185-VII набрав чинності 19 квітня 2014 р. і його діяпоширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст.12 названого Закону).
Відповідно дост.9 Закону України «Про амністію у 2014 році»питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Відповідно до п."в"ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня2014 року, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно дост.12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно дост.12 КК України, підлягають особи, які на день набрання чинності цим Законом не позбавлені батьківських прав і мають дітей, яким не виповнилося 18 років.
З матеріалів кримінального провадження, а саме, з свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №-29, вчинений Нараївською сільською радою Бережанського району Тернопільської області 07 листопада 1996 року; серія І-ИД №-001756, актовий запис №-2 вчинений виконкомом Нараївської сільської ради Бережанського району Тернопільської області 10 лютого 2005 року; серія І-ИД №-073310, актовий запис №-10, вчинений Нараївською сільською радою Бережанського району Тернопільської області 16 липня 1999 року, вбачається, що обвинувачена ОСОБА_4 намомент вчинення злочину та на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році» мала і має на утриманні дітей ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .Також встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 вперше вчинила кримінальне правопорушення, яке не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно дост.12 КК України, що кримінальне правопорушення вона вчинила протягом жовтня2012 року, тобто до дня набрання чинності (19 квітня 2014р.)Закону України «Про амністію у 2014 році»; вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає повністю, щиро кається у вчиненому, збитки відшкодувала й сама клопоче про застосування до неї акту амністії.
Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_4 амністії, передбаченихст.4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" таст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році», судом невстановлено,амністія до обвинуваченої раніше не застосовувалась.
За таких обставин суд вважає, що на обвинувачену ОСОБА_4 поширюється діяЗакону України «Про амністію у 2014 році», а тому вона підлягає звільненню від відбування покарання.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.85,86 КК України,ст.3 ЗУ "Про застосування амністії в Україні", п.«в»ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», ст.ст.373,374,473,474,475,476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором прокуратури Бережанського району Тернопільської області ОСОБА_7 та підозрюваною ОСОБА_4 від 24 липня 2014 року, укладену в м.Бережани Тернопільської області у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014210040000166 від 19 червня 2014 року.
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191 КК України та ч.1 ст. 366 КК України та призначити їй узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 24 липня 2014 року покарання,-
- за ч. 2 ст. 191 КК України - у виді позбавлення волі на строк два роки, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю;
за ч.І ст.366 КК України - у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (510,00 гривень), без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
На підставі ст.70 КК України остаточне покарання призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді позбавлення волі на строк два роки, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на один рік, з покладенням на неї обов'язків, передбачених п.п.. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Відповідно до п.«в»ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» засуджену ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання призначеного їй даним вироком суду.
Речові докази - оригінал табелю обліку робочого часу за жовтень 2012 року ДВК №-610034;оригінал платіжної відомості №-37 (ДВК 610034) за жовтень 2012 року; оригінал платіжної відомості №-37 (ДВК 610034) за листопад 2012 року; копію розрахунково-платіжної відомості бн за жовтень 2012 року; копію розрахунково-платіжної відомості бн за листопад 2012 року залишити при матеріалах кримінального провадження №12014210040000166.
Апеляціяна вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Бережанський районний суд Тернопільської області.Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області ОСОБА_1