Ухвала
26 серпня 2014 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Юровська Г.В., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 17 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_3, про визнання дій, що порушують права споживача, незаконними,
ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 16 травня 2008 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір
№ MKMOGK00000042, згідно з умовами якого остання отримала кредитні кошти у вигляді не поновлюваної кредитної лінії на загальну суму
40 184 доларів США на придбання нерухомості.
21 грудня 2009 року в якості забезпечення виконання зобов'язань позивача за кредитним договором був укладений договір іпотеки квартири
АДРЕСА_1. Впродовж дії кредитного договору ОСОБА_2 належно виконувала свої зобов'язання за кредитному договору, що відповідно підтверджується випискою
від 23 вересня 2013 року № 892360 про погашення за кредитним договором, відповідно до якої станом на 13 вересня 2013 року позивачка виконала перед відповідачем свої грошові зобов'язання з погашення кредиту, відсотків, комісії/винагороди за резервування коштів повністю.
24 вересня 2013 року ОСОБА_2 листом від звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» з проханням надати підтверджуючий документ з метою вчинення дій, пов'язаних з зняттям заборони відчуження квартири. Своєю відповіддю від 01 жовтня 2013 року банк відмовив позивачці у наданні відповідного підтверджуючого документу з мотивів наявної несплаченої позивачем винагороди за резервування ресурсів.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_2 просила суд:
- визнати дії ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо ненадання ОСОБА_2 повідомлення про погашення кредиту (позики) за кредитним договором
від 16 травня 2008 року № MKMOGK00000042 незаконними;
- зобов'язати приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3 зняти заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1, та складається з однієї кімнати, житловою площею 16,90 кв. м та загальною площею
28,20 кв. м, накладену у зв'язку з посвідченням договору іпотеки квартири від 21 грудня 2009 року, зареєстрованого в реєстрі за №1188;
- визнати дії ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо включення до тексту кредитного договору від 16 травня 2008 року № MKMOGK00000042 умови про обов'язок сплатити ОСОБА_2 винагороди (комісії) за резервування ресурсів в розмірі 4,08 % річних від суми зарезервованих ресурсів та нарахування такої винагороди (комісії) незаконними;
- визнати умову кредитного договору від 16 травня 2008 року
№ MKMOGK00000042 щодо обов'язку сплачувати винагороду (комісію) за резервування ресурсів в розмірі 4,08 % річних від суми зарезервованих ресурсів недійсною;
- стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 4 089,97 доларів США в якості безпідставно набутого майна.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 квітня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 17 червня
2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задоволено
Визнано дії ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо ненадання ОСОБА_2 повідомлення про погашення кредиту (позики) за кредитним договором
від 16 травня 2008 року № MKMOGK00000042 незаконними.
Зобов'язано приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_3 зняти заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1, що складається з однієї кімнати, житловою площею 16,90 кв. м та загальною площею
28,20 кв. м, накладену у зв'язку з посвідченням договору іпотеки квартири від 21 грудня 2009 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1188.
Визнано дії ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо включення до тексту кредитного договору від 16 травня 2008 року № MKMOGK00000042 умови про обов'язок сплатити ОСОБА_2 винагороди (комісії) за резервування ресурсів в розмірі 4,08 % річних від суми зарезервованих ресурсів та нарахування такої винагороди (комісії) незаконними.
Визнано умову кредитного договору від 16 травня 2008 року
№ MKMOGK00000042 щодо обов'язку сплачувати винагороду (комісію) за резервування ресурсів в розмірі 4,08 % річних від суми зарезервованих ресурсів недійсною.
У решті позову відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Апеляційний суд обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_2, оскільки випискою банку від 23 вересня 2013 року № 892360 підтверджуються факт дострокового виконання позичальником зобов'язань за договором від 16 травня 2008 року, повної сплати усього належного, звільнення нерухомого майна позичальника від обтяжень. Крім того, з внесенням останнього платежу на погашення кредиту та виконанням основного зобов'язання припинилися і будь-які інші зобов'язання, що були спрямовані на забезпечення виконання основного зобов'язання.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків про порушення судом норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа - приватний нотаріус
ОСОБА_3, про визнання дій, що порушують права споживача, незаконними, за касаційною скаргою на рішення апеляційного суду Закарпатської області від 17 червня 2014 року.
Додані до скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ Г.В. Юровська