іменем україни
6 серпня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Амеліна В.І., Гончара В.П., Карпенко С.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» (далі - ТОВ «Аверс-Сіті») про визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою її представником ОСОБА_5, на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 24 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 29 травня 2014 року,
У січні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що між нею та ОСОБА_6 укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого вона набула права вимоги до ТОВ «Аверс-Сіті» на квартиру АДРЕСА_1. Будинок, складовою частиною якого є зазначена квартира, введено в експлуатацію 16 вересня 2011 року. Рішенням виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Київської області від 22 вересня 2011 року дано доручення КП КОП «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» оформити та видати поквартирно свідоцтва про право власності на квартири введеного в експлуатацію будинку. Посилаючись на те, що відповідач на даний час не передав позивачу об'єкт нерухомості за актом приймання-передачі майнових прав, просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 24 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 29 травня 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що майнові права відмінні від права власності, а тому позов про визнання права власності може подати власник майна, а не особа, яка володіє майновими правами на майно.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судами правильно встановлено та належно перевірено обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судові рішення ухвалено із додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для їх зміни чи скасування немає.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану її представником ОСОБА_5, відхилити.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 24 березня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 29 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: В.І. Амелін
В.П. Гончар
С.О. Карпенко