іменем україни
7 серпня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мартинюка В.І.
суддів: Карпенко С.О., Наумчука М.І.,-
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 23 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 22 травня 2014 року,
У березні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Новогродівського міського суду Донецької області від 23 квітня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 22 травня 2014 року, у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.
У касаційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 23 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 22 травня 2014 року скасувати, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що умовами договору (графіком погашення кредиту) встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, тобто право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак - і початок перебігу строку позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення. Отже, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового
платежу - в даному випадку з 19 лютого 2010 року. При цьому, суди зазначали, що позивачем не надано та в судовому засіданні не встановлено яких-небудь поважних причин пропущення банком строку позовної давності (ч. 5 ст. 267 ЦК України), а згідно з ч. 1 ст. 258 ЦК України скорочена або більш тривала, порівняно із загальною позовною давністю, спеціальна позовна давність умовами укладеного між сторонами кредитного договору не передбачена.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилити.
Рішення Новогродівського міського суду Донецької області від 23 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 22 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГоловуючийСудді:В.І. Мартинюк
С.О. Карпенко
М.І. Наумчук