Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
№ 22-ц/778/3180/14 Головуючий у 1 інстанції: Горбачова Ю.В. Суддя-доповідач: Бабак А.М.
27 серпня 2014 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Спас О.В.
Суддів Бабак А.М.
Полякова О.З.
При секретарі: Мосіній О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 квітня 2014 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
У лютому 2014 року Публічне акціоне6рне товариство «Акцент-Банк» (далі ПАТ «Акцент-Банк») звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначав, що відповідно до укладеного договору № АВ51RX03100117від 25.01.2008 року відповідач отримала кредит в розмірі 5615,46 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.01.2010 року включно. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складає між нею та Банком кредитно-заставний Договір, про що свідчить підпис у заяві.
У порушення умов договору, ОСОБА_3 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 04.02.2014 року має заборгованість у розмірі 45802,31 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у сумі 5187,19 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 637, 84 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 4303,83 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в розмірі 35673,45 грн.
Від загальної суми заборгованості віднімається сума у розмірі 7290,82 грн., яка була стягнута судовим наказом Мелітопольського міськрайонного суду від 25.09.2008 року з відповідачки на користь Банку, тому різниця становить 38 511,49 грн., а також штрафів відповідно до п. 5.3 Умов та правил надання банківських послуг, а саме - 500 грн. фіксована частина та 1925,57 грн. процентна складова.
Посилаючись на вказані обставини, просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ПАТ «Акцент-Банк» заборгованість в розмірі 40 937,06 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 409,37 грн.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 квітня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду, ПАТ «Акцент-Банк» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи і наданим доказам, рішення ухвалено з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, суд помилково застосував строк позовної давності та не звернув увагу на те, що мало місце перебіг строку, оскільки платіж ОСОБА_3 здійснений 09 лютого 2009 року, а відповідно Умов кредитного договору сторони дійшли згоди щодо збільшеного строку позовної давності у 5 років. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ПАТ «Акцент-Банк» підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення зазначеним вимогам не відповідає.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Згідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, та порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позову ПАТ «Акцент-Банк» суд першої інстанції виходив з того, що позивач на підтвердження свого позову не надав доказів того, що Умови надання споживчого кредиту підписані відповідачем. В наданих до суду Умовах не зазначена дата їх прийняття чи затвердження та відсутня інформація з якого по який час діяли надані Умови та ці Умови стосуються саме споживчого кредиту наданого ОСОБА_3, а тому вони є неналежним доказом у справі. Крім того, позивачем пропущений строк позовної давності.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитися не може, оскільки він зроблений судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ПАТ «Акцент-Банк» звернувся з позовом про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, що укладений між банком та ОСОБА_3 25 січня 2008 року (а.с.8-15).
Сторонами не заперечується, що 25 січня 2008 року на підставі заяви № АВ51RX03100117 позивач надав ОСОБА_3 строковий кредит у сумі 5 615 грн. 46 коп. на строк 24 місяців з умовами сплати за користування кредитом відсотків у розмірі 1.0% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 204, 96 грн. та одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 900,00 грн. в обмін на зобов'язання Позичальника з повернення кредиту, сплати відсотків, винагороди, комісії в зазначені в Заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам строки. (а.с.8 зв).
За таких обставин, Заява позичальника та Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), з якими позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис у заві позичальника, є різновидом кредитного договору. Підпис позичальника на Умовах не передбачений.
В порушення вимог ч.4 ст. 10 ЦПК України, за якою суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, суд першої інстанції не переконався які Умови діяли на час укладення кредитного договору з ОСОБА_3, а свій висновок що надані суду Умови не існували на час укладення кредитного договору побудував на припущеннях, що недопустимо в силу ст. 60 ЦПК України.
На виконання вимоги ч.4 ст. 10 ЦПК України, позивачем до суду апеляційної інстанції наданий наказ № СП-2007-299 від 13.09.2007 року щодо затвердження в новій редакції типових бланків договорів та завірену належним чином копію Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), які досліджені у засіданні апеляційного суду. Таким чином, надані суду Умови існували на момент укладення кредитного договору та з якими позичальник була ознайомлена.
За таких обставин, не можна погодитися з висновком суду першої інстанції і щодо пропуску строку звернення до суду, з наступних підстав.
За положеннями ст. 257 ЦК України позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Стаття 259 ЦК України визначає, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Як встановлено, між сторонами 25 січня 2008 року укладено кредитний договір, за яким відповідач отримав кредит з кінцевим терміном повернення 25 січня 2010 року.
У заяві на отримання кредиту відповідач зазначила, що вона ознайомилася та погодилася із Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, які були надані їй в письмовій формі, своїм підписом підтвердила факт про надану їй повної інформацію про умови кредитування.
Згідно з умовами кредитного договору його складовою є Умови надання споживчого кредиту фізичним особам ("Розстрочка") (Стандарт). Пунктом 5.5 цих Умов позовну давність за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за сторонам встановлено тривалістю п'ять років,що відповідає ч.1 ст. 259 ЦК України.
З даним пунктом Умов боржник ознайомилася та погодилася, про що свідчить їй підпис на заяві та вказаний пункт недійсним у встановленому законом порядку не визнавався.
Крім того, суд першої інстанції залишив поза увагою, що у лютому 2009 року відповідачем частково погашена сума боргу, що відображено в розрахунку наданому до позовної заяви (а.с. 6 зв.), а тому є перебіг строку позовної давності.
Таким чином, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що між сторонами укладений кредитний договір, позивач не пропустив строк позовної давності та має право на пред'явлення позову про стягнення заборгованості, вказана заборгованість підтверджена наданим розрахунком, існує та не погашена боржником, відповідачем у справі.
Враховуючи зазначене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Позов ПАТ «Акцент-Банк» підлягає задоволенню частково та стягненню з ОСОБА_3 підлягає заборгованість за кредитом у сумі 5187,19 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 637,84 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 4303,83 грн.; штраф у сумі 500,00 грн. фіксована частина та у сумі 1925,57 грн. процентна складова.
Щодо стягнення суми пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, то судова колегія дійшла думки про зменшення стягнення суми пені до 5000,00 грн., оскільки розмір пені перевищує розмір заборгованості за кредитом в декілька раз та враховує, що відповідач на даний час є безробітна. Вказані обставини мають істотне значення, тому судова колегія в силу ч.3 ст.551 ЦК України дійшла висновку про зменшення суми пені за користування кредитом.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України за рішенням суду може бути зменшений розмір неустойки (штраф, пеня), якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно ст. 88 ЦПК України судові витрати, що складають судовий збір у сумі 404,55 грн. при подачі позову та при подачі апеляції, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити частково.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 квітня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
Позов залишити Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» рахунок № 29090829000010, КОД ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770 заборгованість за кредитом у сумі 5187,19 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 637,84 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 4303,83 грн.; штраф у сумі 500,00 грн. фіксована частина та у сумі 1925,57 грн. процентна складова та пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у сумі 5000,00 грн. Всього у сумі 17 554,43 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири грн. 43 коп.)
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» рахунок № 64994919400001, КОД ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770 судові витрати у сумі 404,55 грн. (чотириста чотири грн.. 55 коп.)
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: