Іменем України
29 серпня 2014 року м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), ОСОБА_1, ОСОБА_2, при секретарі Марчишаку Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -
У липні 2013 року ОСОБА_4 звернулася в суд з зазначеним позовом, посилаючись на те, що з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбі з 20.11.2010 року.
Від цього шлюбу у них є дитина: син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з нею.
Відповідач проживає окремо від сім'ї та коштів на утримання дитини не надає.
Посилаючись на дані обставини та норми СК України просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у розмірі 800 грн. щомісяця.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 14 травня 2014 року позов задоволено. Постановлено стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 800 грн. щомісячно, починаючи з 31.07.2013 року до досягнення ним повноліття.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, в зв'язку з чим просить рішення місцевого суду скасувати й ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього аліменти на утримання сина в розмірі 500 грн. щомісячно.
В порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута у відсутності позивача, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи.
Заслухавши апелянта - ОСОБА_3, його представника - ОСОБА_6 та представника позивача - адвоката ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 20.11.2010 року.
Від цього шлюбу у них є дитина: син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з нею.
Відповідач проживає окремо від сім'ї та коштів на утримання дитини не надає.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі може проводитися судом за наявності заяви платника або одержувача, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 184 СК України). В інших випадках аліменти визначаються у частці від заробітку платника (ч. 1 ст. 183 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Матеріалами справи встановлено, що позивач та відповідач не працюють з 26.10.2012 року та 07.08.2013 року, відповідно.
Крім цього, встановлено, що відповідач є молодою, фізично здоровою, людиною і не має інших утриманців.
Оскільки доходи відповідача не є регулярними, носять мінливий характер, він не має постійного місця роботи, на думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі та в розмірі 800 грн. щомісяця є правильним.
Суд вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Доводи апеляції висновків суду не спростовують, а тому до уваги взяті бути не можуть.
Зокрема, необґрунтованими є посилання апелянта на те, що визначений розмір аліментів перевищує 50% середньої заробітної плати по регіону, оскільки згідно оприлюднених даних Державної служби статистики України, середня заробітна плата в Закарпатській області у травні 2014 року, тобто на момент винесення рішення, становила 2675 грн.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 14 травня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: