Справа № 125/1961/14-а
2-а/125/57/14
Іменем України
01.09.2014 року м. Бар
Барський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Хитрука В.М.
при секретарі Грабчак І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення, -
В заяві до суду позивач ОСОБА_1 вказав, що постановою у справі про адміністративне правопорушення № 200 від 08.07.2014 року його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУАП, та притягнуто до відповідальності у виді штрафу у розмірі 5100 грн. Вказану постанову позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, з наступних підстав. Згідно припису головного державного інспектора відділу по Північному регіону управління контролю за будівництвом об'єктів, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду № 1 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області від 21.10.2013 року позивач зобов'язаний був усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме припинити роботи на об'єкті та привести об'єкт у відповідність до вимог діючого законодавства або розібрати добудову і привести територію перед магазином у вигляд який він був до початку будівництва, в термін до 10.12.2013 року. У визначений строк ОСОБА_1 не виконав вимоги припису із причин, що не залежали від нього, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності лише 08.07.2014 року, тобто з порушенням вимог ст. 38 КУпАП, яка передбачає, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення. Крім того, відповідно до акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, проведеної 03.07.2014 року, на день перевірки, роботи на об'єкті не виконувалися. З часу останньої перевірки виготовлено проект відведення на земельну ділянку під добудовою, складено договір сервітутного користування земельною ділянкою. Таким чином, частина вимог припису позивачем виконана. На момент перевірки були відсутні містобудівні умови та обмеження, а також проект та декларація про початок виконання будівельних робіт. Однак, позивач вважає, що його вини у цьому не має, оскільки ним подані усі необхідні документи для видачі містобудівних умов та обмежень. Питання про видачу містобудівних умов та обмежень розглядалося 08.07.2014 року, про що він вказав у акті перевірки і саме в цей день йому виданні містобудівні умови. Вважаючи, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП, ОСОБА_1 просив суд скасувати оскаржувану постанову.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали повністю та наполягали на їх задоволенні.
Представник відповідача у справі Нікітін С.С. позов не визнав, заперечував проти його задоволення, пояснивши суду, що позивач не вірно трактує положення чинного містобудівного законодавства, оскільки однією з підставам для проведення позапланової перевірки є перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів Інспекції. Разом з тим, чинним містобудівним законодавством не визначено строків, в межах яких така перевірка повинна бути проведена. Таким чином, твердження Позивача, що днем вчинення правопорушення є наступний день після визначеного строку для добровільного виконання приписує хибним, так як здійснення державного архітектурно-будівельного контролю потребує безпосереднього виходу посадової особи Інспекції на об'єкт містобудування та фіксування процесу перевірки шляхом складання відповідних документів та матеріалів фотофіксації. Триваюче правопорушення вважається закінченим з моменту його виявлення, а тому строки притягнення до відповідальності обчислюються з дня виявлення працівником Інспекції правопорушення. Вказане правопорушення виявлене під час перевірки виконання вимог припису 03.07.2014 року. Оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена 08.07.2014 року. Отже, посилання позивача на ймовірну дату вчинення ним правопорушення 11.12.2013 року є необґрунтованим. Твердження позивача про неправомірність накладання адміністративного стягнення, яка полягає у відсутності його вини щодо невиконання вимог припису, є безпідставним, оскільки позивач не виконав повністю умови припису від 21.10.2013 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. З моменту здійснення перевірки від 21.10.2013 року по даний час самочинне будівництво не узаконено.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердила факт невиконання позивачем вимог припису головного державного інспектора відділу по Північному регіону управління контролю за будівництвом об'єктів, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду № 1 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області від 21.10.2013 року про зобов'язання усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме: привести об'єкт у відповідність до вимог діючого законодавства або розібрати добудову і привести територію перед магазином у вигляд який він був до початку будівництва, в термін до 10.12.2013 року.
Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає, що позов слід задовольнити повністю. До такого висновку суд дійшов з наступного.
Так, постановою у справі про адміністративне правопорушення № 200 від 08.07.2014 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУАП, та притягнуто до відповідальності у виді штрафу у розмірі 5100 грн.
Частина 1 ст. 188-42 КУАП передбачає відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно припису головного державного інспектора відділу по Північному регіону управління контролю за будівництвом об'єктів, якістю будівельних матеріалів та державного ринкового нагляду № 1 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області від 21.10.2013 року позивач зобов'язаний був усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме припинити роботи на об'єкті будівництва площі Пам'яті, 5"а" в м. Бар Вінницької області та привести об'єкт у відповідність до вимог діючого законодавства або розібрати добудову і привести територію перед магазином у вигляд який він був до початку будівництва, в термін до 10.12.2013 року.
Станом на 10.12.2013 року ОСОБА_1 не виконав вимоги припису, а отже вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.188-42 КУпАП.
Об'єктивна сторона складу вказаного правопорушення полягає у бездіяльності позивача, яка посягає на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Початком бездіяльності позивача є невиконання ним покладеного на нього обов'язку, або неповне його виконання, станом на день, який визначений інспектором, тобто 10.12.2013 року.
Суд не приймає як доказ твердження відповідача про те, що днем виявлення вказаного триваючого правопорушення є 03.07.2014 року, оскільки відповідачу було відомо про дату 10.12.2013 року, яку ним самим було встановлено для виконання позивачем вимог припису.
Однак, за невиконання вимог припису позивача притягнуто до адміністративної відповідальності лише 08.07.2014 року, тобто з порушенням вимог ст. 38 КУпАП, яка передбачає, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 268 КУАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи у відсутності позивача позбавляє його можливості скористатися передбаченими ст. 268 КУАП правами, зокрема: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження.
З оскаржуваної постанови вбачається, що вона не підписана правопорушником ОСОБА_1, в постанові не зазначено про присутність ОСОБА_1 при розгляді адміністративної справи, відсутня відмітка про вручення копії постанови позивачу. Вказані обставини свідчать про відсутність ОСОБА_1 при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Клопотання позивача ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду підлягає задоволенню, оскільки позивач, протягом встановленого законом строку, оскаржив постанову у справі про адміністративне правопорушення № 200 від 08.07.2014 року до Вінницького окружного адміністративного суду 17.07.2014 року. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 23.07.2014 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто. 29.07.2014 року позивач звернувся до належного адміністративного суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 94, 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 7, 9, 33, 38, 251, 258, 268, 278, 280, ч. 1 ст.188-42 КУпАП України, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду.
Позов задовольнити повністю.
Визнати нечинною та скасувати постанову посадової особи - першого заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області Гужви Леоніда Павловича у справі про адміністративне правопорушення № 200 від 08.07.2014 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 гривень.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: