"28" серпня 2014 р. м. Київ К/800/60194/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Черпака Ю.К. (судді-доповідача),
Швеця В.В.,
Штульман І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про визнання дій неправомірними,
за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2013 року,
встановив:
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2011 року, прийнятою в скороченому провадженні, задоволено позов ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області про зобов'язання провести нарахування і виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру 15% мінімальної пенсії за віком, встановленої статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 30.12.2010 р. по 22.07.2011 р. включно з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2013 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 липня 2011 року з мотивів подання апеляційної скарги після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.
У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до цього суду для продовження розгляду. Зазначає, що постанову суду першої інстанції управління отримало 03.10.2012 р., що підтверджується розпискою, яка міститься в матеріалах справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Згідно з частиною восьмою статті 1832 КАС України строк для подання апеляційної скарги на постанову за результатами скороченого провадження обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Частиною третьою статті 167 КАС України передбачено, що особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох днів з дня його ухвалення чи складення у повному обсязі або у разі їх звернення вручаються під розписку безпосередньо в суді.
За приписами абзацу третього частини четвертої статті 189 КАС України незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.
Виходячи із системного аналізу наведених норм процесуального закону та лексичного значення словосполучень "проголошення", "ухвалення", "оголошення" судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про те, що моментом відліку граничного річного строку на оскарження суб'єктом владних повноважень постанови суду першої інстанції, прийнятої у скороченому провадженні, є день вручення цьому суб'єкту копії постанови, тобто доведення до нього змісту судового рішення.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції не встановив і не зазначив дату оголошення (вручення) оскаржуваного судового рішення, а виходив лише з того, що постанова прийнята 28 липня 2011 року.
Відповідно до частин першої і четвертої статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.
Оскільки оскаржену ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження не можна визнати законною і обґрунтованою, то вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області задовольнити.
Скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2013 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Судді:Черпак Ю.К.
Швець В.В.
Штульман І.В.