05 серпня 2014 року м. Київ В/800/3422/14
№ В/800/3422/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Островича С.Е., Рибченка А.О.,
розглянувши заяву Державної податкової інспекції (ДПІ) у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про перегляд Верховним Судом України адміністративної справи № 826/8632/13-а Окружного адміністративного суду м. Києва
за позовом Дочірнього підприємства «Пегас-Пріор»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби
про визнання протиправним так скасування податкового повідомлення-рішення,
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.06.2014 касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.11.2013 залишено без змін.
21.07.2014 ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України цієї адміністративної справи, посилаючись на різне застосування судом касаційної інстанції норм пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, підпунктів 4.6.4, 4.6.5 розділу 5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1999 № 160.
Як на приклад неоднакового застосування цих правових норм ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві посилається на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 04.02.2014 у справі № 2а-15834/12/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсайт» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсним акту та податкового повідомлення-рішення.
Згідно зі статтею 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.
В зазначених вище судових рішеннях Вищого адміністративного суду України відсутнє різне правозастосування, яке відповідно до ст. 237 КАС України може бути підставою для допуску адміністративної справи до перегляду Верховним Судом України, оскільки різні висновки суду касаційної інстанції щодо різного вирішення спору в цих судових рішеннях обумовлені різними фактичними обставинами у адміністративних справах, в яких постановлені ці судові рішення.
Так, в ухвалі від 23.06.2014 Вищий адміністративний суд України, застосувавши норми пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, зробив висновок про правомірне декларування ДП «Пегас-Пріор» бюджетного відшкодування за березень 2013 року в сумі 461470,00 грн. з огляду на встановлені в судовому процесі такі обставини у справі, як відповідність задекларованої підприємством за цей податковий звітний період суми податкового кредиту сумам податкових зобов'язань контрагентів ( постачальників ) за даними Єдиного реєстру податкових накладних; підтвердження суми податкових зобов'язань та суми податкового кредиту даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних; виправлення підприємством самостійно виявленої арифметичної помилки, допущеної при заповненні рядків додатка № 2 до податкової декларації за березень 2013 року.
Що ж стосується ухвали від 04.02.2014, то в ній Вищий адміністративний суд України ці норми застосував до встановлених у справі обставин щодо не відповідності розміру від'ємного значення чистої суми податкових зобов'язань у податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень 2011 року (53171,00 грн.) та за березень 2012 року (47190,00 грн.) розміру від'ємного значення податку на додану вартість за ці ж звітні податкові періоди, включеного до податкового кредиту в податковій декларації за вересень 2012 року (237868,00 грн. та 48023,00 грн. відповідно ).
З огляду на відсутність різного правозастосування до подібних правовідносин в зазначених в заяві судових рішеннях відсутні підстави для допуску справи до перегляду Верховним Судом України.
Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві у допуску до провадження з перегляду Верховним Судом України адміністративної справи № 826/8632/13-а Окружного адміністративного суду м. Києва за позовом Дочірнього підприємства «Пегас-Пріор» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним так скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий суддя:Є.А. Усенко
Судді М.І. Костенко
Н.Є. Маринчак
С.Е. Острович
А.О. Рибченко