18 серпня 2014 року м. Київ К/800/52013/13
Вищий адміністративний суд України у складі суддів:
головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач),
Блажівської Н.Є,
Сіроша М.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27.05.2013 року
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013 року
у справі № 821/1483/13-а
за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
про стягнення податкового боргу,
встановив:
Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби звернулась до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення податкового боргу.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27.05.2013 року у справі № 821/1483/13-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013 року, позовні вимоги задоволено. Постановлено стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 по штрафним санкціям застосованих за порушення законодавства про патентування, за порушення норм обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на суму 8 402, 50 грн. до державного бюджету.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі акта перевірки податковим органом винесено рішення від 18.02.2010 року № 0003412307, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій у сумі 8 402, 50 грн.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010 року у справі № 2а-1278/10/2170 рішення про застосування штрафних санкцій від 18.02.2010 року № 0003412307 визнано правомірним.
Вищезазначена постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010 року у справі № 2а-1278/10/2170, враховуючи положення частини п'ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набрала законної сили 02.12.2010 року.
Відповідно до п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Отже, датою узгодження суми податкового боргу у розмірі 8 402, 50 грн. є 02.12.2010 року.
Відповідно до п. 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Судами встановлено, що сума податкового боргу відповідачем не сплачена. Згідно із обліковою карткою платника податків у відповідача рахується недоїмка у розмірі 8 402, 50 грн.
Для стягнення податкового боргу позивачем направлено відповідачу податкову вимогу від 05.03.2012 року № 966 на суму 4 000, 00 грн., яку особисто отримано відповідачем.
Оскільки судами встановлено, що податковий борг по штрафним санкціям є узгодженим та відповідачем не сплачено податкової заборгованості у розмірі 8 402, 50 грн., суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Судами попередніх інстанцій, з посиланням на положення ст. 102 Податкового кодексу України, вірно відхилено доводи відповідача щодо пропуску строку звернення позивачем до суду, оскільки наведена норма встановлюю строк примусового стягнення податкового боргу - 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.
Посилання скаржника в касаційній скарзі на положення ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України є необґрунтованим, оскільки вказана стаття регулює питання особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень на підставі подання таких органів, зокрема, подання щодо стягнення коштів за податковим боргом.
За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.
З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.
Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 221-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 відхилити.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27.05.2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013 року у справі № 821/1483/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ю.І.Цвіркун
Судді Н.Є.Блажівська
М.В.Сірош