14 серпня 2014 року м. Київ К/9991/21820/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Донця О.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 18 листопада 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Винниківської міської ради Львівської області, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання неправомірними дій органу місцевої влади, скасування рішень міськради та визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку,
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати незаконним і скасувати рішення 30-ї сесії 4 скликання Винниківської міської ради від 28.04.2005 №843 щодо погодження ОСОБА_3 місця розташування та надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки площею 0,1200 га у власність для ведення садівництва на АДРЕСА_1.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 22 червня 2007 року провадження у справі закрито.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2008 року ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 22 червня 2007 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України 17 лютого 2010 року ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 лютого 2008 року скасовано, а ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 22 червня 2007 року залишено в силі.
Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 18 листопада 2010 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2012 року, відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд ували Личаківського районного суду м. Львова від 22 червня 2007 року за ново виявленими обставинами.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 18 листопада 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2012 року та направити справу до суду першої інстанції.
Відповідно до приписів статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України справу розглянуто у попередньому судовому засіданні без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, виходив з того, що заявником не доведено наявності обставин, з якими стаття 245 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язує наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Зазначений перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є вичерпним.
У свою чергу, факт прийняття Конституційним Судом України рішення від 01.04.2010 №10-рп/2010 не може вважатися нововиявленою обставиною, оскільки вказаним судовим рішенням не встановлювалась неконституційність будь-якого правого акту або його окремого положення, які були б застосовані судом першої інстанції під час ухвалення рішення, про перегляд якого подано заяву.
З урахуванням викладеного, позиція судів попередніх інстанцій щодо недоведеності з боку заявника наявності обставин, з якими стаття 245 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язує наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, є обґрунтованою.
Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
Правова оцінка встановлених обставин справи судом апеляційної інстанції дана вірно, порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення судами не допущено.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Личаківського районного суду міста Львова від 18 листопада 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: