Справа № 203/4915/14-к
Провадження №1-кп/0203/357/2014
21.08.2014 року м. Дніпропетровськ
Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014040670002006 стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова Харківської області, громадянина України, освіта неповна вища, неодруженого, не працюючого, раніше судимого:
- 11 листопада 1998 року Київським районним судом м. Одеси за ст. 140 ч.3, 140 ч.2, 145 ч.1, 42 КК України до 6 років з конфіскацією майна;
-30 червня 2005 року Київським районним судом м. Одеси за ст.185 ч.2 КК України до 1 року 4 місяців 21 дня позбавлення волі;
-17 жовтня 2006 року Київським районним судом м. Одеси за ст. 190 ч.2, 186 ч.2, 69, 263 ч.2, 70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі;
-16 вересня 2009 року Київським районним судом м. Одеси за ст. 185 ч.2, 186 ч.2, 187 ч.4, 69, 263 ч.2, 307 ч.1, 70 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;
- 16 лютого 2009 року Київським районним судом м. Одеси за ст. ст. 185 ч.2, 186 ч.2, 187 ч.4, 69 ч.1, 263 ч.2, 309 ч.1, 70 ч.1КК України (в редакції 1960 р.) до 5 років 6 місяців позбавлення волі, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого за ст. 187 ч.2 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 близько 18 години 20 хвилин 28 червня 2014 року, знаходячись біля будинку №10 по вул. Пастера у м. Дніпропетровську керуючись злочинним наміром, спрямованим на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу, вступив у попередню змову з особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, розподіливши ролі кожного при скоєнні злочину. Реалізуючи умови змови, ОСОБА_5 спільно із вказаним співучасником злочину підійшли до автомобілю «ВАЗ-2106» д/н НОМЕР_1 , який знаходився за вищевказаною адресою, за кермом якого перебував ОСОБА_6 , після чого ОСОБА_5 виконуючи умови змови, сів на переднє пасажирське сидіння, а вказаний співучасник злочину сів на заднє сидіння зазначеного автомобілю, де діючи згідно розподілу ролей, погрожуючи застосувати насильство, небезпечне для життя та здоров'я ОСОБА_6 , приставив до голови останнього невстановлений слідством предмет, схожий на пістолет та при цьому став вимагати передачі йому належного потерпілому цінного майна, після чого ОСОБА_5 , виконуючи свою роль при вчиненні злочину, вихопив з руки ОСОБА_6 належні останньому грошові кошти в розмірі 50 гривень, а інший співучасник злочину, матеріали стосовно якого виділені в окреме провадження, доводячи спільний з ОСОБА_5 злочинний намір до закінчення, зірвав з шиї потерпілого ОСОБА_6 золотий ланцюг масою 2,90 грамів 585 проби вартістю 1508 грн. Таким чином, ОСОБА_5 спільно з особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я ОСОБА_6 , будучи особою, яка раніше вчинила розбій, шляхом розбійного нападу заволодів чужим майном, яке належить ОСОБА_6 на загальну суму 1508, 0 грн.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину визнав повністю, пояснивши суду, що дійсно він близько 18 години 20 хвилин 28 червня 2014 року знаходячись біля будинку №10 по вул. Пастера у м. Дніпропетровську спільно із ОСОБА_7 з метою заволодінням чужим майном(майном потерпілого) підійшли до автомобіля ВАЗ-2106, за кермом якого перебував ОСОБА_6 , сіли в салон вказаного автомобіля, де ОСОБА_7 приставив до голови потерпілого предмет за своїм виглядом схожий на пістолет з вимогою передати йому цінне майно. Після чого він вихопив з руки останнього кошти в розмірі 50 грн., а ОСОБА_7 зірвав з шиї потерпілого золотий ланцюг.
Про винуватість ОСОБА_5 суд робить висновок виходячи із наступних доказів.
Потерпілий в судовому засіданні підтвердив фактичні обставини, при яких він 28 червня 2014 року піддався розбійному нападу зі сторони ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ,чим йому була завдана шкода у розмірі 1508,0 гривень.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що потерпілий та прокурор також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи викладені докази, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними, несуперечливими, а викладені в них відомості такими, що вірно відображають фактичні обставини даної справи, у зв'язку із чим приходить до однозначного висновку про винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину.
Підводячи підсумок викладеному суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднані з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому особою, яка раніше вчинила розбій, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч.2 КК України.
При визначенні виду та розміру покарання суд виходить із ступеня тяжкості вчиненого злочину та особистості обвинуваченого, який характеризується задовільно, вину визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому, страждає рядом хронічних захворювань (ВІЛ-інфекція, третя клінічна стадія, з проявими рецидивуючого орофарінгеального кандідозу, хронічний вірусний гепатит «С»), має одинку матір, яка страждає хронічним захворюванням, через яке визнана на інвалідом 2-ої групи, має на утриманні цивільну дружина та трьох неповнолітніх дітей, що суд відносить до пом'якшуючих покарання обставин. Також суд враховує обставини в його родині та думку потерпілого про пом'якшення покарання щодо ОСОБА_5 .
Із врахуванням викладеного, суд вважає , що для виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі.
При цьому, враховуючи сукупність вищенаведених пом'якшуючих покарання обставин, що істотно знижують ступіть тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, суд вважає, що для виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України, призначивши покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією ст. 187 ч.2 КК України.
Вирішуючи питання про заявлений потерпілим цивільний позов в рахунок відшкодування матеріальної шкоди на суму 1508 гривень, суд вважає, його таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі та підлягає відшкодуванню за рахунок ОСОБА_5 .
Речові докази по даному кримінальному провадженню:
- CD-R диски із фрагментами відеозапису та файлами, відеозапису слідчої дії - впізнання особи в кількості шість штук (а.с.28,32,40,119,125,129) - суд вважає необхідним відповідно до ч.9 ст.100 КПК України - зберігати при справі;
- п'ять слідів рук на 4 липких стрічках - суд вважає необхідним відповідно до ч.9 ст.100 КПК України - зберігати при справі.
Вирішуючи питання про процесуальні витрати на суму 614, 90 гривень, суд вважає, що оскільки по справі дійсно була проведено судово-дактилоскопічна експертиза (а.с.63-65), витрати на яку склали 614, 90 гривень (а.с. 62), такі процесуальні витрати відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України підлягають відшкодуванню за рахунок ОСОБА_5 .
На підставі викладеного та керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України,
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ст. 187 ч.2 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді чотирьох років ті шести місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 обраховувати із 03 липня 2014 року, залишивши запобіжний захід без змін - тримання під вартою.
Стягнути із ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди у сумі 1508 (одну тисячу п'ятсот вісім) гривень.
Речові докази - CD-R диск в кількості шість штук, п'ять слідів рук на 4 липких стрічках - зберігати при справі,
Стягнути з ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_2 ) в рахунок відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта, на користь держави - 614 (шістсот чотирнадцять) гривень 90 копійок.
На вирок можуть подані апеляційні скарги в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.
Головуючий ОСОБА_1