Київський районний суд м. Полтави
Справа № 552/5437/14-к
01.09.2014 року Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві під час підготовчого судового засідання кримінальне провадження № 1-кп/552/307/14 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , урож. с. Вєшанка, Тяжинського району Кемеровської обл. РФ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянину України, українцю, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:
17.07.2013 року, Ленінським районним судом м. Полтави, за вчинення злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.2, 15 ч.3, 185 ч.3, 185 ч.3 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, від відбування покарання звільнений, з іспитовим строком 2 роки.
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 213 КК України, -
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про металобрухт» від 05.05.1999 року «Операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами. Діяльність, пов'язана із заготівлею, переробкою брухту чорних та кольорових металів і його металургійною переробкою, провадиться на підставі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством».
Однак, в порушення даного закону, 26 червня 2014 року та 25 липня 2014 року, ОСОБА_4 , перебуваючи на території вантажного двору ст. Супрунівка, що в Київському районі м. Полтава, на території, яку винаймає у ВП «Полтавська механізована дистанція навантажувально - розвантажувальних робіт» - ТОВ «Укрвторкольормет», в порушення вимог ст. 4 ЗУ «Про металобрухт», маючи умисел на здійснення операцій пов'язаних з брухтом чорних металів, без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, або надання приміщень та споруд, для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, здійснив незаконні операції пов'язані з металобрухтом при наступних обставинах.
Так, 26.06.2014 року, ОСОБА_4 , перебуваючи в на території майданчику ТОВ «Укрвторкольормет», з метою прийому металобрухту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи умисел на здійснення операцій з металобрухтом без спеціального дозволу, усвідомлюючи те, що вказані операції за законом підлягають ліцензуванню, приблизно о 14 год. 30 хв., здійснив прийом металобрухту чорних металів, вагою 30 кг, від ОСОБА_5 , за що заплатив йому кошти в розмірі 65 грн., чим ОСОБА_4 здійснив операцію з металобрухтом, що проявилося в незаконному прийомі металобрухту чорного металу, вагою 30 кг.
Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, 25.07.2014 року, приблизно о 12 год., ОСОБА_4 , там же прийняв у ОСОБА_6 брухт чорних металів, вагою 281,5 кг, за що заплатив йому кошти в розмірі 725 грн., чим здійснив операцію з металобрухтом, що проявилося в незаконному прийомі металобрухту чорного металу, вагою 281,5 кг.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст.213 КК України, як здійснення операцій з брухтом чорних металів без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, організація незаконних пунктів прийому, схову га збуту металобрухту.
Під час досудового розслідування між Полтавським прокурором з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері ОСОБА_7 і обвинуваченим ОСОБА_4 18.08.2014 року укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_4 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.213 КК України.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_4 буде призначене покарання за ч.1 ст. 213 КК України - у виді 150 годин громадським робіт.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим віднесений до середньої тяжкості, а отже угода відповідає вимогам закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 цілком розуміє положення ч.ч.4, 5 ст. 474 КПК України.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогами Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_4 .
Разом з тим, при призначенні остаточного покарання, суд враховує і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який характеризується за місцем проживання посередньо та приходить до переконання про необхідність застосуванням остаточного покарання за правилами ст. 71, 72 КК України, оскільки останній вчинив новий злочин під час іспитового терміну за попереднім вироком.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України суд, -
угоду від 18 серпня 2014 року по кримінальному провадженню № 1-кп/552/307/14 про визнання винуватості укладену між Полтавським прокурором з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері ОСОБА_7 і обвинуваченим ОСОБА_4 затвердити.
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.213 КК України та призначити узгоджене покарання у виді 150 годи громадських робіт.
На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного за даним вироком, повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Ленінського районного суду м. Полтави від 17.07.2013 року і за сукупністю вироків визначити остаточно покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців 18 діб.
Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з часу його затримання .
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили обрати у виді домашнього арешту.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- з 6 годин ранку до 11 години та з 13 години до 6 годин ранку, не залишати своє місце проживання: АДРЕСА_2 ;
- прибувати до Київського районного суду м. Полтави за першою вимогою.
Надати право працівникам служби дільничних інспекторів Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області з'являтися в житло засудженого ОСОБА_4 яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 з метою його контролю, вимагати від нього усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього обов'язків.
Зобов'язати працівників СДІМ Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області негайно поставити ОСОБА_4 на облік, про що повідомити суд.
Копію вироку направити до Київського РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області для виконання та контролю.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Головуючий ОСОБА_1