27 серпня 2014 року Справа № 925/429/14
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Жукової Л.В. - головуючий (доповідач),
Вовка І.В.,
Палія В.В.,
розглянувши касаційну скаргуУправління пенсійного фонду України в Жашківському районі Черкаської області
на рішеннягосподарського суду Черкаської області від 23.04.2014 р.
та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.07.2014 р.
у справі № 925/429/14 господарського суду Черкаської області
за позовомЖашківської міської ради
доУправління пенсійного фонду України в Жашківському районі Черкаської області
пророзірвання договору оренди
в судовому засіданні взяли участь представники від:
позивача: не з'явилися;
відповідача: не з'явилися;
В березні 2014р. Жашківська міська рада звернулася до господарського суду Черкаської області з позовом до Управління пенсійного фонду України в Жашківському районі Черкаської області (далі-відповідач) про розірвання договору оренди частини приміщення першого та другого поверху дошкільної установи №5 м. Жашкова від 28.12.2009р., укладеного між виконкомом Жашківської міської ради та управлінням Пенсійного фонду України в Жашківському районі, та зобов'язання відповідача звільнити займану частину приміщення першого та другого поверху дошкільної установи №5, яка є об'єктом комунальної власності міста та знаходиться на балансі виконавчого комітету Жашківської міської ради, розміром 560,1 кв.м., розміщеного в будинку №5 по вул. Щорса, м. Жашків, Черкаської області.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 23.04.2014р. (суддя: Шумка В.В.) у справі №925/429/14 позов задоволено повністю. Розірвано договір оренди частини приміщення першого та другого поверху дошкільної установи №5 м. Жашкова від 28.12.2009р. з 24.07.2014р. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Жашківському районі звільнити займану частину приміщення першого та другого поверху дошкільної установи №5, яка є об'єктом комунальної власності міста та знаходиться на балансі виконавчого комітету. Строк виконання рішення суду в цій частині відстрочено до 25.07.2014р.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2014р. (головуючий суддя: Авдеєв П.В., судді: Куксов В.В., Яковлєв М.Л.), апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Жашківському районі Черкаської області залишено без задоволення. Рішення господарського суду Черкаської області від 23.04.2014 року у справі №925/429/14 залишено без змін.
Управління пенсійного фонду України в Жашківському районі Черкаської області подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 23.04.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2014 року у даній справі.
В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.
Сторони, згідно з приписами статті 1114 Господарського процесуального кодексу України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не скористалися передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.
Позивач скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржені судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Клопотання скаржника про відкладення розгляду справи, у зв'язку з знаходженням представника відповідача в щорічній відпустці судом касаційної інстанції не задовольняється, оскільки ухвалою Вищого господарського суду України від 11.08.2014 року явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від них не витребувались, з урахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 1117 ГПК України, колегія суддів вважає, що неявка представників відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст.1115 ГПК України та не є підставою для відкладення розгляду справи.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.12.2009 року між виконавчим комітетом Жашківської міської ради, як орендодавцем, та Управлінням Пенсійного фонду України в Жашківському районі, як орендарем, був укладений Договір оренди (далі-Договір), відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в користування на умовах оренди частину приміщення першого та другого поверху дошкільної установи № 5, яка є об'єктом комунальної власності міста та знаходиться на балансі виконавчого комітету Жашківської міської ради, розміром 560,1 кв.м. (балансова вартість 342361 грн. 13 коп.), розміщеного в будинку 5 по вул. Щорса міста Жашкова. Договором погоджено усі його істотні умови, зокрема строк дії договору та порядок його пролонгації.
У відповідності до п.п.4.1, 4.3 Договору, термін його дії до 31.12.2010 року. Якщо за один місць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не заявить про намір його розірвати, то дія договору автоматично продовжується на той же термін.
В листі від 27.12.2011 №6796 керівник відповідача звернувся до позивача з проханням продовжити договір оренди комунального майна шляхом укладення нового договору терміном на 5 років та просив бути присутнім при розгляді даного питання на засіданні сесії Жашківської міської ради.
Так, 05.01.2012 на засіданні сесії Жашківської міської ради, в присутності керівника відповідача, було розглянуто зазначене клопотання та прийнято рішення №16-8/VI продовжити термін дії договору оренди комунального майна від 28.12.2009 з відповідачем на період до 01.05.2012. Але представники відповідача не звернулись до позивача про підписання додаткової угоди до договору про оренду комунального майна від 28.12.2009 на виконання зазначеного рішення.
В листі від 11.04.2012 №199/01 відповідач підтвердив кінцеву дату оренди приміщення та повідомив про те, що інше приміщення для оренди ним знайдено не було.
На засіданні сесії Жашківської міської ради 29.05.2012 було прийнято рішення №19/9-VI про розірвання договору оренди комунального майна від 28.12.2009 з відповідачем та зобов'язано відповідача звільнити орендоване приміщення в термін до 01.07.2012.
В зазначений термін відповідач орендоване приміщення не звільнив та не передав позивачу.
У відповідності до ст. 291 Господарського кодексу України та ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" однією з підстав припинення договору оренди є закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно із ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Стаття 654 Цивільного кодексу України визначає, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
26.11.2013 позивач надіслав на адресу відповідача лист за №398/2.17 про намір розірвати договір оренди комунального майна від 28.12.2009 у зв'язку із закінченням терміну дії даного договору з 01.01.2014, до якого додано додаткову угоду про припинення дії вказаного договору.
Це підтверджено копіями вказаного листа та додаткової угоди і не заперечується відповідачем.
Таким чином, позивач довів те, що ним надіслано відповідачеві пропозицію про розірвання договору (п.2 ст.188 ГК України).
Відповідно до п.3 вказаної статті сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Доказів надання позивачеві повідомлення про наслідки розгляду вказаної пропозиції відповідачем не подано.
Пунктом 4 ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
За таких обставин судова колегія вважає, що вимога позивача про розірвання судом договору оренди відповідає нормам чинного законодавства та матеріалам справи.
У відповідності до п. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Відтак, слід зауважити, що судами правомірно задоволено вимоги позивача про звільнення відповідачем займаної частини орендованого приміщення, оскільки вказані вимоги є похідними від вимог про розірвання договору.
Господарський суд відповідно до приписів ст. 43 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору, на основі вичерпних та достеменно підтверджених висновків.
В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що судом апеляційної інстанції при здійсненні перегляду рішення місцевого господарського суду дана належна юридична оцінка обставинам справи, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, у зв'язку з чим підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Жашківському районі Черкаської області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Черкаської області від 23.04.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2014 р. у справі № 925/429/14 залишити без змін.
Головуючий Жукова Л.В.
Судді Вовк І.В.
Палій В.В.