Справа № 199/1079/14-а
(2-а/199/133/14)
іменем України
« 12» серпня 2014 року
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді Спаї В.В.,
секретар - Шахназарян М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,
Позивач звернулася до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 23.12.2013 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № ВП № 40492187 щодо примусового виконання виконавчого листа по справі № 199/8268/13-а 2а/199/252/13, виданого 24.10.2013 р. Амур - Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська розрахувати з 01 січня 2013 року щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_2 в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, та виплатити з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Про існування даної постанови позивач дізналася 12.02.2014 р. з листа Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 10.02.2014 р. № 2814/1685, яким й було повідомлено про закінчення виконавчого провадження. Підставою для закінчення виконавчого провадження державним виконавцем визначено відповідно п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України « Про виконавче провадження»- смерть стягувача ОСОБА_2. Позивач є рідною донькою померлого ОСОБА_2 та на переконання позивача постанова винесена з порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч.ч. 1,5 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавчі провадження, обов'язкові тією мірою, в якій вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку смерті стягувана або боржника, оголошення померлим чи визнання безвісно відсутнім стягувана або боржника, або припинення існування сторони - юридичної особи, якщо встановлені судом правовідносини допускають правонаступництво.
Утім, на порушення зазначених вимог без направлення відповідної заяви про заміну сторони виконавчого провадження до суду, який видав виконавчий документ, державним виконавцем безпідставно закінчено виконавче провадження. При цьому в мотивувальній частині відсутнє будь-яке обґрунтування висновку виконавця про те, що у даному виконавчому провадженні неможливе правонаступництво.
Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. У даній статті визначається подальша доля тих платежів, право на отримання яких виникло за життя спадкодавця.
Враховуючи той факт, що рішенням Амур-Нижньодніпровського суду м. Дніпропетровська боржника було зобов'язано розрахувати щомісячне грошове утримання та виплатити з урахуванням різниці, яке йому належало до виплати за період поки він був живий, відсутні будь-які підстави стверджувати про неможливість правонаступництва.
Позивач при зверненні до суду із даним адміністративним позовом посилається на те, що відповідно до вимог статті 1261 Цивільного Кодексу України позивач є спадкоємцем першої черги спадкування за законом (донька померлого), та закінчення виконавчого провадження з підстав, наведених вище, фактично унеможливлює реалізацію прав, як спадкоємця.
Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання.
Відповідно до ч. 1 ст.255 КАС України постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Предмет позову становить вимога про визнання протиправними дій старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №ВП № 40492187 щодо примусового виконання виконавчого листа по справі № 199/8268/13-а 2а/199/252/13, виданого 24.10.2013 р. Амур - Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська розрахувати з 01 січня 2013 р. щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_2 в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, та виплатити з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період та про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.12.2013 р. №ВП №40492187 щодо примусового виконання виконавчого листа по справі № 199/8268/13-а 2а/199/252/13, виданого 24.10.2013 р. Амур - Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська розрахувати з 01 січня 2013 р. щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_2 в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, та виплатити з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
У судове засідання 12.08.2014 р. позивач не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, просила суд повністю задовольнити поданий позов.
Відповідач не скористався правом брати участь у судових засіданнях, про розгляд справи судом був сповіщений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Судом в даній справі встановлено, що 23.12.2013 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Макаровою Ю.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № ВП № 40492187 щодо примусового виконання виконавчого листа по справі № 199/8268/13-а 2а/199/252/13, виданого 24.10.2013 р. Амур - Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська розрахувати з 01 січня 2013 року щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_2 в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, та виплатити з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Про існування даної постанови позивачу стало відомо 12.02.2014 р. з листа Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 10.02.2014 р. № 2814/1685, яким й було повідомлено про закінчення виконавчого провадження; підставою для закінчення виконавчого провадження державним виконавцем визначено відповідно п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України « Про виконавче провадження»- смерть стягувача ОСОБА_2.
Позивач є рідною донькою померлого ОСОБА_2, що підтверджуюся відповідним свідоцтвом про народження (а.с. 9); прізвище «ОСОБА_1» обрано після одруження 25.08.2001 р. (а.с. 8).
За ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; водночас основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання, правовий статус працівників органів державної виконавчої служби та умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законами України «Про державну виконавчу службу» та «Про виконавче провадження» відповідно.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Згідно з ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну, звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи.
Підстави для закінчення виконавчого провадженні встановлені ст. 49 КАС України; відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1; відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України позивач, як донька померлого, є спадкоємцем першої черги за законом.
Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. У даній статті визначається подальша доля тих платежів, право на отримання яких виникло за життя спадкодавця.
Таким чином, суд погоджується із слушністю доводів позивача щодо неправомірності дій відповідача у частині винесення постанови про закриття виконавчого провадження з передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» підстави, через що для суду вбачаються підстави для винесення постанови про визнання протиправними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Макарової Юлії Валентинівни щодо винесення постанови від 23.12.2013 р. про закінчення виконавчого провадження №ВП № 40492187 щодо примусового виконання виконавчого листа по справі № 199/8268/13-а 2а/199/252/13, виданого 24.10.2013 р. Амур - Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська розрахувати з 01 січня 2013 р. щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_2 в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, та виплатити з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період, та з метою поновлення порушених прав позивача для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.12.2013 р. № ВП №40492187 щодо примусового виконання виконавчого листа по справі № 199/8268/13-а 2а/199/252/13, виданого 24.10.2013 р. Амур - Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська розрахувати з 01 січня 2013 р. щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_2 в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, та виплатити з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період, яка була винесена 23.12.2013 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Макаровою Юлією Валентинівною.
Керуючись ст.ст. 7-9, 11-12, 17, 158-163, 167, ч. 4 ст. 122 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Макарової Юлії Валентинівни щодо винесення постанови від 23.12.2013 р. про закінчення виконавчого провадження №ВП № 40492187 щодо примусового виконання виконавчого листа по справі № 199/8268/13-а 2а/199/252/13, виданого 24.10.2013 р. Амур - Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська розрахувати з 01 січня 2013 р. щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_2 в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, та виплатити з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 23.12.2013 р. № ВП №40492187 щодо примусового виконання виконавчого листа по справі № 199/8268/13-а 2а/199/252/13, виданого 24.10.2013 р. Амур - Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська, про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська розрахувати з 01 січня 2013 р. щомісячне довічне грошове утримання ОСОБА_2 в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, та виплатити з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період, яка була винесена 23.12.2013 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Макаровою Юлією Валентинівною.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня її проголошення шляхом подачі до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя