Справа № 210/971/14-ц 22-ц/774/1717/К/14
Справа № 210/971/14-ц Головуючий в 1-й інстанції
Провадження № 22-ц/774/1717/К/14 суддя Костенко В.В.
Категорія - 26 ( ІІІ ) Суддя-доповідач - Турік В.П.
Іменем України
28 серпня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Турік В.П.
суддів - Братіщевої Л.А., Грищенко Н.М.
при секретарі - Бондаренко І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксації судового засідання технічними засобами цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Суха Балка» на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 04 червня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені.
У лютому 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Суха Балка» (надалі - ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка»), Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Кривому Розі (надалі - Відділення Фонду) про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я на виробництві, посилаючись на отримання ним професійного захворювання внаслідок праці протягом тривалого часу в шкідливих умовах праці. Висновком МСЕК у 2012 році йому було первинно встановлено втрату професійної працездатності в загальному розмірі 15%.
Вважаючи причиною отримання професійного захворювання тривалу роботу в шкідливих умовах праці, просив суд: стягнути з відповідача ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» моральну шкоду у розмірі 30 450,00 грн., а з Відділення Фонду - 15 000,00 грн.
Ухвалою суду від 04 червня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 до Відділення Фонду залишено без розгляду.
Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 04 червня 2014 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн.
Стягнуто з ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник відповідача ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову позивачу в задоволенні позову, посилаючись на те, що судом не враховано практику Верховного Суду України за аналогічними справами та помилково до врегулювання спірних правовідносин застосовано положення загальних норм діючого законодавства ст.ст. 237-1, 233, 234 КЗпП України замість спеціального Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»; ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» є неналежним відповідачем по даній справі; факт заподіяння моральних страждань не підтверджений достовірними доказами; розмір моральної шкоди необґрунтований та позивачем пропущено тримісячний процесуальний строк для звернення до суду за захистом свого порушеного права.
Крім того, позивач при працевлаштуванні був поінформований про шкідливі умови праці та добровільно виконував такі роботи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 працюючи протягом тривалого часу, впродовж 9 років 11 місяців в умовах запиленості повітря робочої зони, несприятливого мікроклімату та фізичного навантаження, що перевищували ГДР, на НКГЗК, КДГМК «Криворіжсталь», ВАТ «Кривбасзалізрудком» та на шахті «Ювілейна» ВАТ «Суха Балка», правонаступником якого є ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка», позивач отримав професійне захворювання.
Висновком МСЕК від 24.10.2012 року позивачу первинно встановлено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 15%, який при наступному переогляді 04 листопада 2013 року збільшено до 75% та встановлено другу групу інвалідності з наступним переоглядом 01.11.2014 року (а.с. 12-14).
Суд, частково задовольняючи позов, обґрунтовано виходив з доведеності позовних вимог ОСОБА_4 та вірно встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійне захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов'язків і пов'язане з виробництвом, і наявності у зв'язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Як вбачається з акту розслідування професійного захворювання № 28 від 07 червня 2012 року (а.с. 15-16) причиною професійного захворювання позивача є запиленість повітря робочої зони, несприятливий мікроклімат та високий рівень фізичного навантаження, які виникли в результаті порушення керівництвом підприємств, де працював хворий, ст. 153 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про охорону праці», якими передбачений обов'язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Посилання представника відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивач добровільно працював тривалий час у шкідливих умовах праці та саме його дії стали причиною професійного захворювання безпідставні та суперечать вищевикладеному.
Доводи представника відповідача про відсутність обов'язку ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» відшкодовувати моральну шкоду, завдану позивачу з тих підстав, що останній є суб'єктом страхування від нещасного випадку на виробництві, суперечать нормам діючого законодавства, оскільки Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV в редакції, що діяла на час встановлення позивачеві вперше стійкої втрати працездатності, не передбачає у 2012 році відшкодування застрахованим і членам їх сімей моральної (немайнової) шкоди, отриманої внаслідок ушкодження здоров'я Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Отже, враховуючи викладене й те, що, право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я ОСОБА_4, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, виникло у позивача з жовтня 2012 року, тобто з моменту встановлення йому стійкої втрати професійної працездатності, питання про відшкодування працівнику такої шкоди слід вирішувати на загальних підставах, передбачених нормами КЗпП України та Закону України «Про охорону праці», а не відповідно до положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», норми якого є спеціальними.
Доводи апеляційної скарги відповідачів про те, що в даному випадку саме на органи МСЕК покладений обов'язок встановлення факту заподіяння моральної шкоди позивачу є безпідставними та такими, що суперечать Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким нанесене ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.11.1995 р. № 212, оскільки МСЕК встановлює даний факт щодо потерпілих на виробництві, яким не було встановлено стійку втрату професійної працездатності, в той час як позивачу з 09 липня 2012 року встановлено стійку втрату професійної працездатності.
Доводи представника відповідача про те, що судом не взято до уваги пропущення позивачем тримісячного строку для звернення до суду за захистом свого порушеного права, не відповідають положенням п.3 ч.1 ст.268 ЦК України, який встановлює, що позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Також, спростовуються й доводи апеляційної скарги відповідача ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» щодо відсутності підстав відшкодування ОСОБА_4 моральної шкоди, оскільки, факт заподіяння такої шкоди у зв'язку з отриманням ним професійного захворювання встановлений в судовому засіданні. Так, позивач час від часу змушений проходити стаціонарний курс лікування, переносить фізичні страждання, позбавлений нормальних життєвих зв'язків, що вимагає додаткових зусиль для організації його життя.
Разом з тим, при вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди заподіяної позивачу, не врахував роз'яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» і не обґрунтував розмір моральної шкоди в сумі 10 000 гривень.
Виходячи з цих обставин, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, тяжкість тілесних ушкоджень, характер і тривалість фізичних і моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, ступінь впливу шкідливих факторів на позивача інших підприємств, на яких він працював, тривалість роботи позивача на ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка», конкретні обставини по справі, і наслідки, що наступили, вважає необхідним змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і зменшити її з 10 000 гривень до 7 000 гривень.
В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Суха Балка» задовольнити частково.
Рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 04 червня 2014 року змінити, зменшивши розмір моральної шкоди, стягнутої з Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Суха Балка» на користь ОСОБА_4 з 10 000 (десяти тисяч) гривень до 7 000 (семи тисяч) гривень.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: