справа № 208/2236/14-к
№ провадження 1-кп/208/240/14
Іменем України
20 серпня 2014 р. м. Дніпродзержинськ
Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді - ОСОБА_1 ;
при секретарі - ОСОБА_2
за участю : прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпродзержинську кримінальне провадження, внесеного в єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12014040800000490 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська, громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 09.04.2004 року Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ч.1 ст.309, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі. 12.07.2005 року звільнений з Жовтоводської ВК Дніпропетровської області № 26, згідно постанови Жовтоводського районного суду Дніпропетровської області від 04.07.2005 року , на підставі ЗУ «Про амністію» від 31.05.2005 року.
2) 28.09.2010 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.309, ст.69 КК України до 1 року позбавлення волі.
3) 12.01.2011 року Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі строком на 1 рік. На підставі ст..70 ч.4 КК України приєднано невідбутий строк за вироком суду Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 28.09.2010 року звільнився 26.07.2011р. з Синельниковської ВК Дніпропетровської області № 94 по відбуттю терміну покарання.
у вчиненні кримінального правопорушення,
передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
суд -
Повторно, 04.03.2014 року приблизно о 11.30 годин ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, зайшов в торгівельну палатку № 13 розташовану в секторі № 6 на території Центрального ринку міста Дніпродзержинська, де потерпіла ОСОБА_5 здійснювала торгівельну діяльність з продажу головних уборів. Після чого реалізовуючи свій раптово виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 рукою розстебнув праву бокову кишеню куртки потерпілої ОСОБА_5 та викрав з неї грошові кошти в сумі 280 гривень, які потерпіла зберігала в своїй кишені, спричинивши таким чином майнову шкоду потерпілій ОСОБА_5 на вищевказану суму.
Заволодівши викраденим, ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зник. Викраденими грошима розпорядився на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав та пояснив суду наступне: 04.03.2014 року приблизно об 11.30 годин він зайшов в торгівельну палатку розташовану на території Центрального ринку м. Дніпродзержинська, де була потерпіла ОСОБА_5 та таємно з кишені куртки ОСОБА_5 викрав грошові в сумі 280 гривень.
Після чого, з місця злочину пішов та розпорядився викраденими грошима на власний розсуд.
Як пояснив суду обвинувачений ОСОБА_4 , під час досудового слідства по справі, він відшкодував потерпілій ОСОБА_5 завдану їй матеріальну шкоду у повному обсязі.
Дане кримінальне провадження розглянуто згідно вимог ч. 3 ст. 349 КПК України без дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження зрозуміло зміст цих обставин, чи є їх позиція добровільною та істинною. Судом також роз'яснено учасникам судового провадження, що в цьому випадку вони позбавляються права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку. У зв'язку з цим докази судом не досліджувалися і їх оцінка судом не проводилася.
Враховуючи викладене, суд вважає, що в судовому засіданні вина ОСОБА_4 у вчинені злочину, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, встановлена та доведена, а дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід правильно кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
При обранні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за скоєний ним злочин, суд виходить з вимог ст. 65 КК України, що стосуються ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність, а також стан здоров'я обвинуваченого.
Обставини, що обтяжують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_4 , в силу ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Як обставини, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_4 , у відповідності до ст.66 КК України, суд враховує щире каяття обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, відшкодування обвинуваченим матеріальної шкоди.
При призначенні покарання, суд також враховує, що обвинуваченим ОСОБА_4 скоєно злочин, який відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.
Враховуючи викладене суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання пов'язане з позбавленням волі.
Між тим суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливо без відбуття покарання, призначеного йому вироком суду, встановивши йому випробувальний термін.
Суд вважає, що таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження скоєння ним нових злочинів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді одного року позбавлення волі.
У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання, призначеного йому вироком суду, встановивши ОСОБА_4 іспитовий строк один рік.
Відповідно до п.п. 3,4 ч.1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 в період іспитового строку повідомляти в кримінальну виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально виконавчу інспекцію.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляції через Заводський районний суд міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1