Справа № 305/127/14-ц
провадження №2/305/224/14-ц
14.08.2014 року. Рахівський районний суд Закарпатської області
у складі: головуючої судді - Бліщ О.Б.
при секретарі - Вербещук В.А.
з участю: відповідача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рахів цивільну справу за позовом
ОСОБА_3
до
ОСОБА_1, ОСОБА_4,
третя особа без самостійних вимог: Управління Держземагенства у Рахівському районі Закарпатської області про усунення перешкод в користуванні сервітутом ,-
ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог: Управління Держземагенства у Рахівському районі Закарпатської області про усунення перешкод у користуванні сервітутом.
Позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до рішення апеляційного суду Закарпатської області від 9 жовтня 2012 року за ним, ОСОБА_3 було встановлено безстроковий, земельний сервітут, на земельну ділянку площею 149,6 кв.м., за адресою : АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_1, для проходу та проїзду до дворогосподарства ОСОБА_3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Проте, незважаючи на його багаторазові звернення, з приводу відновлення проходу до його будинку, ОСОБА_1 продовжує чинити перешкоди у доступі до власного нерухомого майна, шляхом переорання частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту та перекриття її огорожею. Вказаними порушеннями відповідач фактично позбавив його можливості проходу та проїзду до власного будинку. Своїми діями відповідач унеможливив проїзд автомобілів спецпризначення на територію дворогосподарства позивача, що створює небезпеку в разі виникнення неординарних ситуацій. Також зазначено про те, що між позивачем та відповідачем в даній справі існують недобросусідські відносини, що суперечить ч. 1 ст. 103 ЗК України, відповідно до якої власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусіднім земельним ділянкам завдається найменше незручностей. Оскільки земельний сервітут, встановлений на його користь безстроково, за відсутності підстав передбачених ч. 1 ст. 102 ЗК України та припинений рішенням суду не був, то своїми фактичними діями відповідач протиправно обмежує його, як позивача в реалізації свого права власності на будинок та земельну ділянку, призначену для його обслуговування. На підставі наведеного просить суд постановити рішення, яким усунути перешкоди в користуванні сервітутом встановленим рішенням апеляційного суду від 09 жовтня 2012 року у відповідності до варіанту І (додаток №1) висновку судової будівельно-технічної експертизи №8 від 12.04.2011 року з боку ОСОБА_1, шляхом демонтажу встановленої огорожі та відновлення проходу та проїзду до дворогосподарства позивача, ОСОБА_3, що знаходиться в АДРЕСА_1, а також зобов'язати ОСОБА_1 не чинити, ОСОБА_3, перешкоди у користуванні земельною ділянкою та сервітутом у майбутньому.
В судове засідання позивач ОСОБА_3 не з'явився, однак надав суду заяву в якій просить суд розглядати дану справу без його участі, у зв'язку з виїздом за межі області. Заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі просить їх задовольнити, про прийняте рішення повідомити за його адресою.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник - ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та пояснили, що позов ОСОБА_3 є надуманим, оскільки рішення апеляційного суду, на яке посилається позивач не виконане, сервітут на місцевості не встановлений. Окрім того позивач не надав жодних належних та допустимих доказів про вчинення відповідачем перешкод, про які йдеться у позові. Просять у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідачка ОСОБА_4 повторно у судове засідання не з'явилася.
Представник Управління Держземагенства у судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву, в якій просив справу розглянути без участі представника, з врахуванням наданого письмового пояснення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, суд прийшов до наступного висновку.
У відповідності до положень статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №13 від 25.12.1996 року підвідомчі судам спори, пов'язані із земельними відносинами, розглядаються у позовному провадженні.
У ході судового розгляду справи та дослідження матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до рішення апеляційного суду Закарпатської області від 09 жовтня 2012 року встановлено безстроковий, безоплатний земельний сервітут на земельну ділянку площею 149,6 м2 за адресою: АДРЕСА_1, власником якої являється ОСОБА_1, для проходу та проїзду до дворогосподарства ОСОБА_3
Однак, з наданих позивачем до матеріалів цивільної справи, копії рішення апеляційного суду Закарпатської області від 09.10.2014 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України від 22.01.2014 року, копії акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства України в Закарпатскій області від 07.06.2013 року та копії відповіді з Рахівського РВ УМВС України в Закарпатській області, не підтверджується той факт, що на місцевості даний земельний сервітут встановлений, тобто, в натуру земельна ділянка, яка згідно земельного сервітуту надана у користування ОСОБА_3 для потреб, визначених земельним сервітутом, не відведена.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В обґрунтування цього слід зазначити, що акт обстеження депутата Рахівської міської ради Закарпатської області ОСОБА_5 від 16.05.2013 року, суд взяти до уваги, як належний та допустимий доказ, не може, так як даний акт складено за заявою гр-ки ОСОБА_6, яка стороною по даній справі не являється, бути довіреною особою чи представляти інтереси позивача останнім не уповноважувалася.
Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07 червня 2013 року головного спеціаліста відділу оперативного контролю Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області Ревкало В.В. за заявою ОСОБА_3 з приводу вирішення спірного земельного питання із сусіднім землекористувачем ОСОБА_1, судом не вбачається конкретних порушень з боку ОСОБА_1, якими би підтверджувалися доводи позовної заяви з приводу спричинення ним порушень у користуванні ОСОБА_3 земельним сервітутом.
У відповідності до статті 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
а) визнання прав;
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;
в) визнання угоди недійсною;
г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;
ґ) відшкодування заподіяних збитків;
д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Разом з тим, у відповідності до статті 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб здійснюється не будь-яким, а чітко визначеним шляхом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо усунення перешкод у користуванні сервітутом, суд виходить із тих об'єктивних обставин справи, згідно яких позивач не довів матеріалами справи наявність огорожі, яка перешкоджає у користуванні ним земельним сервітутом, її місце розташування, характеристику, наявність в натурі/на місцевості встановленого проходу, проїзду до дворогосподарства позивача через земельну ділянку відповідача, який відповідачем блокований, закритий, знищений і який відповідно до позовних вимог слід відновити, і яким шляхом може бути визначений в судовому рішенні.
При розгляді даної справи суд посилається на положення статей 58-59 ЦПК України, згідно яких належними є ті докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування, не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В силу приписів статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а суд повинен сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи.
Враховуючи наведене та зважаючи на обставини справи, ті докази, які були здобуті судом в ході розгляду справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 задоволенню не підлягає з підстав його необґрунтованості, не доведеності та у зв'язку із невірним обранням способу захисту порушеного, невизнаного чи оспорюваного права.
Керуючись положеннями ст.ст.10, 58, 60, 83, 88, 209, 212, 213, 223 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог - Управління Держземагенства у Рахівському районі Закарпатської області про усунення перешкод у користуванні сервітутом відмовити в цілому.
Рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Закарпатської області через Рахівський районний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О. Б. Бліщ
З оригіналом вірно,
Суддя Рахівського районного суду: Бліщ О.Б.