27 серпня 2014 року Справа № 876/6272/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Дяковича В.П., Кухтея Р.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області на постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 04 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання призначити пенсію,
29 січня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області (далі - УПФ України в м. Хуст та Хустському районі), зобов'язати відповідача зарахувати до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, період проходження військової служби в медичному пункті військової частини та призначити позивачу пенсію за вислугу років з дня подання заяви, а саме з 17.01.2013 року.
Постановою Хустського районного суду Закарпатської області від 04 березня 2013 року у справі № 345/6414/13-а вказаний позов було задоволено.
У поданій апеляційній скарзі УПФ України в м. м. Хуст та Хустському районі просить зазначену постанову скасувати і ухвалити нову про відмову у задоволенні вимог позивача. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що не може зарахувати період проходження строкової військової служби до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугою років, оскільки відсутнє підтвердження перебування позивача на посаді фельдшера саме в закладі охорони здоров'я Збройних Сил України.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.
Задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що час проходження військової служби на посаді фельдшера в закладах охорони здоров'я підтверджується військовим квитком та відповідними довідками, виданими Центральним архівом Міністерства оборони Російської Федерації та Хустсько-Міжгірським об'єднаним військовим комісаріатом.
Крім того, даний факт підтверджується показаннями свідка ОСОБА_2 , який також працював в тій самій військовій частині № НОМЕР_1 , і додатково підтверджується дипломом серії НОМЕР_2 .
Зазначені висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Згідно пункту «е» частини 1 статті 55 Закону Законом «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909, затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, згідно якого право на пенсію за вислугу років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), якщо вони набули необхідну кількість стажу у закладах охорони здоров'я, зокрема, лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, санітарно-епідеміологічних закладах, діагностичних центрах.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу з 13.04.1981 року по 06.06.1983 року на посаді фельдшера в медичному пункті.
Як слідує з матеріалів справи, час проходження військової служби на посаді фельдшера в закладах охорони здоров'я підтверджується військовим квитком (а.с. 15), архівними довідками № 2/32859 від 26.12.2012 року та № 10281 від 15.01.2013 року, виданими Центральним архівом Міністерства оборони Російської Федерації в яких зазначено, що ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді «фельдшер» у військовій частині № НОМЕР_1 (а.с. 7-9).
Крім того, довідкою, виданою Хустсько-Міжгірським об'єднаним військовим комісаріатом від 25.02.2013 року підтверджується, що ОСОБА_1 був призваний Хустським РВК та проходив військову службу з 01.06.1981 року по 06.06.1983 року у військовій частині № НОМЕР_1 на посаді фельдшера медсанчастини (а.с. 27).
Наказом Міністра оборони України від 20.05.2004 року № 162, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.06.2004 року за № 692/9291 Про затвердження Переліку закладів охорони здоров'я Збройних Сил України, затверджено вичерпний Перелік закладів охорони здоров'я Збройних Сил України.
Оскільки в згаданому Переліку є, зокрема, медичний пункт (військової частини, військового навчального закладу), апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та вказаних висновків суду не спростовують.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання про те, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку, а відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Хустського районного суду Закарпатської області від 04 березня 2013 року у справі № 309/378/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Дякович
Р.В.Кухтей