27 серпня 2014 р. Справа № н-1283/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Дяковича В.П., Кухтея Р.В.,
з участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
11 листопада 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області (далі - УПФ України в Любешівському районі) та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії з 01 січня 2008 року відповідно до постанови КМУ № 306 від 20.04.2005 року «Про реалізацію абзацу другого пункту 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з врахуванням довідок про заробітну плату для обчислення пенсії за 1967-1971 роки та виплатити різницю з врахуванням проведених за цей час пенсійних виплат.
Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 05 грудня 2013 року, яку в апеляційному порядку було оскаржено відповідачем, вказаний позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії УПФ України в Любешівському районі та зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу починаючи з 11 травня 2013 року відповідно до постанови КМУ № 306 від 20.04.2005 року «Про реалізацію абзацу другого пункту 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з врахуванням довідок про заробітну плату для обчислення пенсії за 1967-1971 роки з врахуванням проведених за цей період пенсійних виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року апеляційну скаргу УПФ України в Любешівському районі задоволено, вищезазначене судове рішення скасовано та у задоволенні позовних вимог відмовлено.
У поданій заяві від 17 червня 2014 року позивач просить переглянути зазначену постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року за нововиявленими обставинами, скасувати таку постанову та залишити без змін постанову Любешівського районного суду Волинської області від 05 грудня 2013 року.
В обґрунтування своєї заяви зазначає, що суд апеляційної інстанції помилково відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог про перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог ч.2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки такі позовні вимоги позивачем не заявлялися. А тому апеляційний суд прийняв рішення поза межами предмету та підстав позову.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційного суду підтримав свою заяву та просив її задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача на виклик апеляційного суду не прибув, що відповідно до ч. 2 ст. 252 КАС України не перешкоджає розгляду заяви.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи заявника у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана ОСОБА_1 заява підлягає до часткового задоволенню з таких підстав.
Скасовуючи постанову Любешівського районного суду Волинської області від 05 грудня 2013 року та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, апеляційний суд зробив висновок про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання УПФ України в Любешівському районі провести перерахунок його пенсії відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», хоча таких позовних вимог ним заявлено не було.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 23.12.1989 року перебуває на обліку в УПФ України в Любешівському районі та отримує пенсію по віку, призначену відповідно до Закону СРСР «Про державні пенсії» від 14.07.1956 року. В період з 1966 року по 2008 рік працював в колгоспі ім. Леніна на посаді агронома, головного агронома, що стверджується трудовою книжкою колгоспника № 50, виданої ОСОБА_1 (в 1993 році колгосп ім. Леніна реорганізовано в КСП «Дружба», а в 2000 році КСП «Дружба» реорганізовано в СГПП «Дружба», що слідує з довідки № 49 від 07.10.2013 року, виданої СГПП «Дружба»).
Позивач звернувся до УПФ України в Любешівському районі із заявою про перерахунок йому пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2005 року № 306, але листом від 04.10.2013 року управління у задоволенні заяви відмовило.
Як слідує з матеріалів справи, оплата праці працівників колгоспу ім. Леніна проводилась у відповідності до Положення про оплату праці і затвердження додаткової оплати праці колгоспникам та адміністративно-управлінському персоналу, затвердженого рішенням загальних зборів колгоспу ім. Леніна за 1967-1971 роки (а.с. 17).
Як встановлено судом, виплати премій позивачу проводилися за рахунок фонду оплати праці та виплачувалось щомісячно 80% заробітної плати, тобто встановлено факт отримання позивачем заробітної плати за результатами роботи за рік, а отже у строк виконання більший, ніж календарний місяць.
В довідках, виданих СГПП «Дружба» вказано про те, що на всі виплати було нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України. Суми виплат за результатами роботи за рік, вказані у довідках від 17 березня 2011 року № 4 та від 2 серпня 2010 року №50, №51 відповідають записам у розрахункових відомостях колгоспників за 1987-1993 роки, а також записам у трудовій книжці позивача.
Відповідно до пункту 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 306 від 20 квітня 2995 року «Про реалізацію абзацу другого пункту 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць. Дія цього Порядку поширюється на осіб, які до 1 липня 1998 року отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць, зокрема для тих, що працювали в сільському господарстві. До суми заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії згідно з цим Порядком зараховуються суми виплат (доходу), з яких сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Крім того, в пункті 1 вищезазначеного Порядку зазначено, що дія цього Порядку поширюється на осіб, що працювали в сільському господарстві, тому апеляційний суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що дія Постанови Кабінету Міністрів України №306 від 20 квітня 2005 року не розповсюджується на позивача, оскільки позивач працював на посаді головного агронома.
Відповідно до положень частини четвертої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення права на підвищення пенсії її перерахунок проводиться - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
При цьому позивач звернувся з відповідною заявою до відповідача про перерахунок пенсії лише 01 березня 2013 року (а.с. 27).
Разом із тим, відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України у редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду адміністративного позову (ч. 1 ст. 100 КАС України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
З урахуванням наведеного та фактичної дати звернення позивача за захистом своїх порушених прав, виходячи із передбаченого законом строку звернення до адміністративного суду, апеляційний суд приходить до переконання, що адміністративний позов ОСОБА_1 у частині вимог за період з 01 січня 2008 року до 10 травня 2013 року слід залишити без розгляду.
Поважних причин, які б позбавляли можливості своєчасно звернутися до суду за захистом своїх порушених прав позивачем не наведено.
За таких обставин та з урахуванням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення частково з 11 травня 2013 року.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 202, 205, 207, 252, 253, 254 КАС України апеляційний суд,
заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року задовольнити частково.
Скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року у справі № 162/2207/13-а та прийняти нову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 306 від 20 квітня 2005 року «Про реалізацію абзацу другого пункту 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням довідок про заробітну плату для обчислення пенсії за 1967-1971 роки.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 306 від 20 квітня 2005 року «Про реалізацію абзацу другого пункту 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з урахуванням довідок про заробітну плату для обчислення пенсії за 1967-1971 роки, починаючи з 11 травня 2013 року, з урахуванням виплачених сум.
Адміністративний позов ОСОБА_1 у частині вимог за період з 01 січня 2008 року до 10 травня 2013 року залишити без розгляду.
Присудити з Державного бюджету України на користь позивача ОСОБА_1 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Дякович
Р.В.Кухтей
Постанова у повному обсязі складена 28 серпня 2014 року