ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/12708/14 12.08.14
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Прошанський коньячний завод - Україна»
до товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Порта»
про стягнення 22402,03 грн.
Суддя Удалова О.Г.
Представники сторін:
не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю «Прошанський коньячний завод-Україна» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Порта» про стягнення 22402,03 грн., з яких 20008,18 грн. - сума основного боргу, 909,41 грн. - 3% річних, 1484,44 грн. - пеня. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати (1827,00 грн. судового збору та 2500,00 грн. витрат на послуги адвоката).
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 82/8 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/12708/14, розгляд останньої призначено на 28.07.2014 р. (суддя Капцова Т.П.).
У зв'язку з перебуванням судді Капцової Т.П. на лікарняному, розпорядженням від 22.07.2014 р. щодо повторного автоматичного розподілу, справу № 910/12708/14 передано на розгляд судді Удалової О.Г.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 р. справу № 910/12708/14 було прийнято до провадження.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав усні пояснення по справі та документи, які були залучені до матеріалів справи.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2014 р. розгляд справи було відкладено на 12.08.2014 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
11.08.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю уповноваженого представника бути присутнім у судовому засіданні, або розглядати справу за наявними доказами. Крім того, представник позивача через канцелярію суду подав письмові пояснення щодо терміну оплати товару відповідачем та моменту виникнення прострочення виконання зобов'язання.
Представник позивача та відповідача на виклик суду не з'явились.
Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином.
Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Ухвалу про порушення провадження та ухвалу про відкладення розгляду справи відповідачу було надіслано за належною адресою (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), отже, адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом належним чином.
Суд відхилив клопотання позивача про відкладення розгляду справи, адже останній не був позбавлений можливості направити для участі у справі будь-якого іншого представника.
За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 12.08.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
21.05.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Прошанський коньячний завод-Україна» (дала - постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Порта» (далі покупець) було укладено договір № 82/8 (далі - Договір).
Відповідно до умов п.1.1 Договору постачальник зобов'язується за заявками (замовленням) покупця в терміни, обумовлені Договором, поставляти і передавити у власність покупцю товари (далі - Товар), а покупець зобов'язується приймати цей товар і своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору.
Найменування товару, його кількість, асортимент, ціна за одиницю товару, гривнева вартість товару вказуються в накладних. Накладні оформлюється на кожну партію товару, крім передавального документа, виконують одночасно функцію специфікації на товар, і є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 Договору).
Згідно з п. 1.3 Договору загальна вартість товару (ціна Договору), поставка якого здійснюється на умовах цього Договору, визначається на підставі всіх оформлених і підписаних повноважними представниками сторін накладних.
Покупець оплачує постачальнику кожну партію товару за ціною, вказаною в накладних (п. 3.1 Договору).
Передача товару оформляється підписанням відповідної накладної (п. 4.5 Договору).
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 29357,70 грн., що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами та скріпленими їх печатками, копії яких залучені до матеріалів справи.
Відповідач за поставлений товар розрахувався частково у розмірі 4000,00 грн.
Крім того, відповідачем було повернуто товару на загальну суму 5349,5 грн. (5349,13 грн. + 0,37 грн.), що підтверджується накладними на повернення товару та актом звіряння розрахунків від 14.03.2014 р., підписаним сторонами та скріпленим їх печатками.
У порушення умов Договору відповідач грошові кошти в розмірі 20008,20 грн. за поставлений товар позивачу не сплатив.
Станом на дату розгляду справи в суді заборгованість у розмірі 20008,20 грн. відповідачем не погашена.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У п. 1.7 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зазначається, Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання по поставці товару виконав належним чином, поставивши відповідачу товар на суму 29357,70 грн., що підтверджується відповідними накладними, проте відповідачем оплата поставленого позивачем товару здійснена була частково, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 20008,20 грн. Оскільки позивач просить стягнути на користь відповідача основну суму боргу у розмірі 20008,18 грн., а підстави для стягнення суми більшої, ніж заявлено позивачем, у суду відсутні, з відповідача підлягає стягненню 20008,18 грн. боргу.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 909,41 грн. 3% річних та 1484,44 грн. пені.
Відповідно до п. 6.2 Договору при порушенні покупцем термінів оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Згідно з приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд здійснив власний розрахунок пені та 3% річних, оскільки розрахунок, наданий позивачем, є невірним.
Відповідно до розрахунку суду пеня становить 1614,36 грн., а 3% річних становлять 933,94 грн. Оскільки підстави для стягнення більшої суми пені та 3% річних, ніж заявлено позивачем, у суду відсутні, з відповідача підлягає стягненню 1484,44 грн. пені, 909,41 грн. трьох процентів річних.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 2500,00 грн. витрат на послуги адвоката. Суд дійшов висновку, що вказана вимога підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Позивачем на підтвердження надання адвокатських послуг надано суду копію договору № 01/06-14 про надання юридичної допомоги від 10.06.2014 р., укладеного між позивачем та адвокатом ОСОБА_1, акт про надання юридичної допомоги за договором 01/06-14 про надання юридичної допомоги на суму 2500,00 грн., платіжне доручення № 654 від 20.06.2014 р. про оплату адвокатського гонорару, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1624 від 14.12.2000 р.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.
Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки неправомірні дії останнього призвели до звернення з позовом до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Порта» (03194, м. Київ, бульвар Кольцова, 14-Д, код 37962802) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Прошанський коньячний завод-Україна» (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, кім. 514, код 37402655) 20008 (двадцять тисяч вісім) грн. 18 коп. боргу, 1484 (одну тисячу чотириста вісімдесят чотири) грн. 44 коп. пені, 909 (дев'ятсот дев'ять) грн. 41 коп. 3% річних, 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
Повне рішення складено 01.09.2014 р.
Суддя О.Г. Удалова