Рішення від 19.08.2014 по справі 910/14348/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14348/14 19.08.14

За позовомЗаступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі 1) Міністерства внутрішніх справ України, 2) Державного підприємства "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-Авіа"

до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Українські вертольоти"

проприпинення дії договору

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від прокуратуриГрищенко М.А. - старший прокурор відділу

від позивача-1Щетинін Д.В. - представник

від позивача -2Тарасов А.Г. - представник

від відповідача Мога М.В. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України та Державного підприємства "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-Авіа" до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Українські вертольоти" про припинення дії договору оренди вертольоту МІ-8МТ, заводський номер 94708, від 27.01.2014 №УВ.АРВ-12-001, укладеного між позивачем-2 та відповідачем, а також зобов'язання відповідача повернути позивачу-2 вертоліт МІ-8МТ, заводський номер 94708.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/14348/14, розгляд справи призначено на 07.08.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2014 відкладено розгляд справи на 19.08.2014.

Позовні вимоги мотивовані необхідністю припинення дії спірного договору та повернення повітряного судна на підставі п. 12.1 та п. 7.1.14 договору, у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин.

Позивач-1 поданий прокурором позов не підтримує та відмовляється від нього, вказує на помилковість підстав заявленого прокурором позову та недоцільність припинення спірного договору, а також на відсутність зі сторони орендодавця жодних повідомлень на адресу орендаря про неможливість виконання ним яких-небудь зобов'язань за договором або про припинення договору та повернення спірного вертольоту.

Позивачем-2 також подано заяву, в якій останній відмовляється від поданого прокурором позову.

Відповідач проти позову заперечує та вважає хибними підстави заявленого заступником прокурора позову, а також, що прокурором обрано не передбачений законом спосіб захисту права. Відповідач зазначає, що прокурором не наведено, які саме зобов'язання та якої саме сторони договору вважаються ним такими, які неможливо виконати. Також відповідач вказує на безпідставність ототожнення прокурором поняття припинення договору з припиненням зобов'язань, адже за змістом спірного правочину виникнення форм-мажорних обставин може бути підставою саме для припинення зобов'язань сторін такого правочину, а не самого правочину. Договором оренди та законом визначений виключний перелік підстав для припинення договору оренди, до якого не входить неможливість виконання зобов'язання, зазначена прокурором. Відповідач зазначає, що позивач-2 не повідомляв його про виникнення будь-яких обставин, які впливають на можливість виконання зобов'язань за договором, що позбавляє можливості посилання на обставини форс-мажору.

Стосовно заяв позивачів про відмову від позову суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з ч. 6 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

За змістом абз. 5 п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" відмова прокурора від поданого ним позову не є обов'язковою для позивача, і так само відмова позивача від позову не є обов'язковою для прокурора, оскільки така відмова не означає вибуття позивача з процесу чи зміни його процесуального статусу. У відповідних випадках спір підлягає вирішенню по суті.

Враховуючи викладене, оскільки в даному випадку прокурором не підтримуються заяви позивачів про відмову від позову, спір підлягає вирішенню по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.01.2010 між Державним підприємством "Українське авіаційно-транспортне підприємство "Хорів-Авіа" (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Авіакомпанія "Українські вертольоти", яке в подальшому змінило тип акціонерного товариства на Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Українські вертольоти", (орендар) підписано договір № УВ.АРВ-12-001 про оренду вертольоту МІ-8МТ, заводський номер 94708 (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору орендодавець передає, а орендар на правах оренди приймає в строкове платне володіння та користування окреме індивідуально визначене майно - вертоліт МІ-8МТ, заводський номер 94708 (далі - вертоліт, повітряне судно) з технічним майном, устаткуванням з комплекту 1:1, необхідним для виконання усіх видів авіаційних робіт за цивільними процедурами на території України та за її межами.

На виконання умов Договору орендодавцем було передано, а орендарем прийнято вертоліт МІ-8МТ, заводський номер 94708 за актом приймання-передачі від 01.02.2010.

В подальшому до Договору сторонами неодноразово вносилися зміни та доповнення шляхом підписання додаткових угод.

За своєю правовою природою підписаний між сторонами Договір є договором найму (оренди) державного майна.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 15.1 Договору в редакції додаткової угоди № 7 від 17.08.2013 цей договір діє з 27.01.2010 до 31.01.2023 включно.

Спір у справі виник у зв'язку із наявністю, на думку прокурора, підстав для припинення дії спірного договору та повернення повітряного судна на підставі п. 12.1 та п. 7.1.14 Договору, у зв'язку з настанням форс-мажорних обставин, які зумовлені особливим періодом у державі - проведенням антитерористичної операції на території низки регіонів України, оголошенням рішення про мобілізацію.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 781 Цивільного кодексу України договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи - наймача, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.

Згідно з положеннями ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Договір оренди припиняється у разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

викупу (приватизації) об'єкта оренди;

ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря;

загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Аналогічні положення зазначені у ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з якими одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з п. 15.6 Договору одностороння відмова від даного договору не допускається. Чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого повітряного судна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря; ліквідації орендаря - юридичної особи.

З огляду на викладені положення вбачається, що як норми законодавства, так і положення спірного Договору не передбачають такої підстави для припинення дії Договору оренди як виникнення форс-мажорних обставин, у тому числі, пов'язаних з особливим періодом в державі, а відтак, посилання прокурора на існування правових підстав для припинення дії спірного договору з огляду на виникнення форс-мажорних обставин є необґрунтованим.

Відповідно до п. 12.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим Договором, якщо невиконання стало наслідком обставин непереборної сили (форс-мажор), які виникли у результаті непередбачених і непереборних подій надзвичайного характеру, як-то: стихійних лих (повеней, пожеж, землетрусів, поганих метеорологічних умов, ураганів тощо), військових дій будь-якого характеру, вибухів, блокад, страйків, локаутів, масових заворушень, заборон державних органів і т.д. на час дії такого роду обставин.

Суд відзначає, що дійсно станом на сьогоднішній день з огляду на положення Указу виконуючого обов'язки Президента України від 14.04.2014 № 405/2014, Законів України "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 17.03.2014 №1126-VII, від 06.05.2014 №1240-VII, Закону України "Про оборону" вбачається існування в державі особливого періоду.

Проте, зі змісту п. 12.1 Договору вбачається, що ним визначено підстави для звільнення сторін саме від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за Договором, у зв'язку із настанням непереборної сили (форс-мажор), а не те, що зобов'язання сторін за договором та дія договору в цілому припиняються у разі настання таких обставин.

Крім того, відповідно до вимог пунктів 12.2, 12.3 Договору сторона, для якої створилась неможливість виконання зобов'язань, повинна обов'язково, протягом семи днів письмово повідомити іншу сторону про настання обставин, що перешкоджають виконанню зобов'язань. Належним доказом наявності обставин форс-мажору та їх тривалості є сертифікат торгово-промислової палати, інші докази відповідно до чинного законодавства України.

Доказів, які б підтверджували повідомлення позивачем-2 відповідача про настання обставин непереборної сили матеріали справи не містять.

Таким чином, посилання прокурора на положення п. 12.1 Договору не може бути підставою для припинення дії вказаного Договору.

У зв'язку з викладеним вимоги заступника прокурора про припинення дії договору оренди вертольоту МІ-8МТ, заводський номер 94708, від 27.01.2014 №УВ.АРВ-12-001 задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги про зобов'язання відповідача повернути позивачу-2 вертоліт МІ-8МТ, заводський номер 94708 суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 7.1.14 Договору орендар зобов'язаний у разі припинення Договору повернути орендодавцю повітряне судно відповідно до вимог п. 6.10 цього договору, технічне майно та устаткування з комплекту 1:1, що передавалось у відповідності до п. 1.1, а також передати разом з повітряним судном всі агрегати, які раніше були передані орендодавцем для установки на повітряному судні в процесі його експлуатації..

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Наведеними положеннями Договору та законодавства визначено, що обов'язок повернути орендоване майно виникає у орендаря у разі припинення Договору оренди.

Оскільки судом встановлена відсутність правових підстав для припинення дії Договору оренди, позов в частині зобов'язання відповідача повернути позивачу-2 об'єкт оренди також задоволенню не підлягає.

Крім того, представники позивачів в усних поясненнях та позивач-1 у відзиві на позов зазначають про недоцільність повернення орендованого за спірним договором повітряного судна, оскільки його залучено до виконання завдань у складі миротворчих місій Організації Об'єднаних Націй, а тому його вилучення призведе до значних фінансових втрат, а також орендований вертоліт є демілітаризованим і не може використовуватись як військове повітряне судно для потреб оборони України.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, викладені заступником прокурора обставини не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 26.08.2014

Суддя Ю.М. Смирнова

Попередній документ
40307087
Наступний документ
40307090
Інформація про рішення:
№ рішення: 40307088
№ справи: 910/14348/14
Дата рішення: 19.08.2014
Дата публікації: 03.09.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: