ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/14574/14 15.08.14
За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Металургтранс»
до публічного акціонерного товариства «Укрвторчормет»
простягнення 20 179,39 грн.
Суддя Шкурдова Л.М.
Представники сторін:
від позивача: Лукіша М.А. за дов. № 16044 від 11.08.2014;
від відповідача: Ковальова Л.П. за дов. б/н від 21.07.2014.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Металургтранс» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Укрвторчормет» про стягнення 17 100,94 грн основного боргу, 1 957,22 грн інфляційних втрат, 309,29 грн 3 % річних та 811,95 грн пені.
Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором № 71ТЕО від 28.08.2013 в частині оплати наданих позивачем послуг.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2014 порушено провадження у справі № 910/14574/14 та призначено до розгляду на 15.08.2014.
Відповідач 12.08.2014 через відділ канцелярії суду подав відзив на позовну заяву № 55 від 08.08.2014, в якому просив суд обмежити заявлену позивачем до стягнення пеню та відстрочити виконання рішення суду на 6 місяців.
У судовому засіданні 15.08.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
Як підтверджено матеріалами справи, 28.08.2013 між позивачем (експедитор) та відповідачем (клієнт) укладено договір № 71ТЕО (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого позивач зобов'язався здійснювати транспортно-експедиторське обслуговування відповідача (далі - ТЕО), в рамках якого позивач надає відповідачу за плату транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів відповідача в залізничному рухомому складі (далі - послуги експедитора).
Відповідно до пп.пп. 2.1.10, 2.1.11 п. 2.1 Договору відповідач зобов'язався: приймати від позивача рахунки і проводити розрахунки з позивачем відповідно до вимог цього Договору; приймати і затверджувати акти наданих послуг протягом 3-х банківських днів з моменту отримання від позивача акта наданих послуг. У разі виникнення розбіжностей по акту наданих послуг відповідач зобов'язаний затвердити (підписати) акт наданих послуг (у цей же термін) з розбіжностями і обов'язковим письмовим обґрунтуванням розбіжностей.
Згідно з пп.пп. 2.3.4, 2.3.5 п. 2.3 Договору позивач зобов'язався: виставляти рахунок для оплати відповідачу для забезпечення коштам, необхідними для здійснення ТЕО; надавати відповідачу до 07 числа місяця, наступного за звітним, акт(-и) наданих послуг за результатами виконання дорученого у звітному періоді. Акт наданих послуг містить інформацію про здійснення ТЕО та плати послуг позивача. Акти наданих послуг складаються на підставі наявних у позивача на дату складання актів документів.
Відповідно до п.п. 3.2, 3.3, 3.4 Договір загальна сума цього Договору визначається на підставі всіх актів наданих послуг, оформлених сторонами порядком, передбаченим цим Договором. Відповідач зобов'язався здійснити попередню оплату вартості здійснення ТЕО та плати послуг позивача шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача в розмірі 100 % від розрахункової вартості здійснення ТЕО та плати послуг позивача, в строк не пізніше 2-х банківських днів до початку перевезення на підставі рахунку позивача. Вартість здійснення ТЕО та плата послуг позивача узгоджується сторонами шляхом підписання відповідних додаткових угод до цього Договору.
Згідно з п. 3.7 Договору документом, що засвідчує факт виконання робіт позивачем, є акт наданих послуг позивача. Датою виконання робіт є дата, зазначена позивачем на акті наданих послуг. Акти наданих послуг оформляються сторонами щомісячно, не пізніше останнього календарного дня звітного місяця.
Відповідно до п. 8.1 Договору цей Договір набуває чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2014, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
Судом установлено, що на виконання умов Договору позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 28 729,34 грн, що підтверджується, зокрема, актами наданих послуг: № 01/1672 від 26.11.2013; № 02/1688 від 30.11.2013; № 03/1932 від 31.12.2013; № 04/188 від 31.01.2014, підписаними сторонами.
На виконання умов спірного договору позивачем виставлялись відповідачу рахунки на оплату: № Мт000002047 від 26.11.2013; № Мт000002112 від 30.11.2013; № Мт000002318 від 31.12.2013; № 226 від 31.01.2014, про що свідчать наявні в матеріалах справи кур'єрські накладні.
Однак відповідачем надані позивачем послуги оплачено лише частково в сумі 11 628,40 грн, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, що склала 17 100,94 грн.
Позивач звертався до відповідача з вимогою № 10683 від 02.06.2014 та доповненням до вимоги № 13239 від 03.07.2014 про сплату заборгованості, втім дана вимога з боку відповідача залишена без належного реагування.
Крім основного боргу позивач також просить стягнути з відповідача також 1 957,22 грн інфляційних втрат, 309,29 грн 3 % річних та 811,95 грн пені.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Положеннями статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У п. 3.3 Договору сторонами погоджено, що відповідач зобов'язався здійснити попередню оплату вартості здійснення ТЕО та плати послуг позивача шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача в розмірі 100 % від розрахункової вартості здійснення ТЕО та плати послуг позивача, в строк не пізніше 2-х банківських днів до початку перевезення на підставі рахунку позивача.
Таким чином позивач свої зобов'язання за згідно з умовами Договору виконав належним чином (зауважень щодо якості та своєчасності надання послуг від відповідача не надходило), втім відповідачем надані позивачем послуги оплачено частково в сумі 11 628,40 грн.
Таким чином суд дійшов висновку, що позов у частині стягнення основного боргу в сумі 17 100,94 грн обґрунтований, підтверджується зібраними у справі доказами, відтак підлягає задоволенню у повному обсязі.
Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення 1 957,22 грн інфляційних втрат, 309,29 грн 3 % річних.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Після перерахунку інфляційних втрат та 3 % річних, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача інфляційних втрат у заявленому в позові розмірі в сумі 1 957,22 грн та 3 % річних в сумі 309,29 грн.
Позивачем також заявлено до стягнення пеню за прострочення виконання зобов'язання за умовами Договору в сумі 811,95 грн.
Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 3.8 Договору на підставі підписаних актів наданих послуг клієнт здійснює остаточні розрахунки з експедитором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок експедитора протягом 3-х банківських днів з моменту оформлення акта наданих послуг.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Враховуючи значні обсяги зниження заготівель, переробки та відвантаження металобрухту у відповідача в даний час та наявну заборгованість останнього по заробітній платі у розмірі 8 051 996,15 грн, суд дійшов висновку про можливе зменшення пені, яка підлягає стягненню з відповідача, до 100 грн.
Вимоги відповідача про відстрочку виконання судового рішення терміном на 6 місяців задоволенню не підлягає, виходячи з того, що відповідачем не обгрунтовано відповідними доказами те, що надання такої відстрочки виконання судового рішення реально призведе до можливості його виконання після закінчення вістрочки.
За таких обставин та враховуючи викладене вище позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ст. 49 ГПК України у разі задоволення позову витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укрвторчормет» (02160, м. Київ, вул. Каунаська, 27, код ЄДРПОУ 00191483) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Металургтранс» (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, пл. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 33074226) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, суму основного боргу в розмірі 17 100 (сімнадцять тисяч сто) грн 94 коп. основного боргу, 1 957 (одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят сім) грн 22 коп. інфляційних втрат, 309 (триста дев'ять) грн 29 коп. 3 % річних, 100 (сто) грн 00 грн пені та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.
3. У решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 01.09.2014.
Суддя Л.М. Шкурдова