ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/11487/14 21.08.14
За позовом Дочірнє підприємство "Агро-Коблево"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Глобалхім"
про повернення сплачених коштів 170 544,00 грн.
Суддя Головатюк Л.Д.
Представники сторін:
Від позивача Турчак С.С. (дов. від 28.05.14)
Від відповідача не з'явився
В судовому засіданні 21.08.2014 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням договору на поставки товару № 1845 від 21.02.2014
Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.06.2014 порушено провадження у справі №910/11487/14 та призначено до розгляду на 01.07.2014.
Представник позивача з'явився в судове засідання 01.07.2014, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.
Представник відповідача в судове засідання 01.07.2014 не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений. Розгляд справи відкладено на 15.07.2014.
В судове засідання 15.07.2014 прибули представники сторін, надали пояснення по суті справи та подали додаткові докази по справі.
Судом розглянуто заяву про зменшення розміру позовних вимог, позовні вимоги підлягають зменшенню на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. Суд приймає вказану заяву та подальший розгляд справи буде здійснюватись з урахуванням вказаної заяви.
Представник відповідача подав усне клопотання про відкладення розгляду справи.
Представники позивача та відповідача подали клопотання про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив дані клопотання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2014 продовжено строк розгляду справи № 910/11487/14 на п'ятнадцять днів та відкладено його розгляд на 21.08.2014.
Представник позивача з'явився в судове засідання 21.08..2014, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.
Представник відповідача в судове засідання 21.08.2014 не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.
У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
21.02.2014 між Дочірнім підприємством «Агро-Коблево» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Глобалхім» було укладено договір поставки товару № 1845 та 27.02.2014 підписано специфікацію № 2 до даного договору, яка є невід'ємною його частиною, відповідно до умов яких позивач зобов'язується сплатити на умовах передоплати вартість товару, а відповідач зобов'язується поставити відповідний товар протягом п'яти робочих днів з моменту здійснення 100% передоплати за товар.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
27.02.2014 Дочірнє підприємство «Агро-Коблево» отримало від відповідача рахунок № 334 на оплату нітроамофоски НПК 16-16-16 на суму 250 800 грн.
На підставі вищенаведеного рахунку позивачем 28.02.2014 було здійснено перерахування грошових коштів у повному обсязі та поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Глобалхім», що підтверджується платіжним дорученням № 8.
05.03.2014 відповідачем за договором поставки товару № 1845 від 21.02.2014 було передано позивачу частину товару у кількості 22 тонни нітроамофоски НПК 16- 16-16 на загальну суму 83 600, 00 гривень, що підтверджується видатковою накладною № 307.
Станом на 18.03.2014 року залишок товару згідно із специфікацією № 2 до договору поставки товару № 1845 від 21.02.2014 на загальну суму 167 200, 00 (сто шістдесят сім тисяч двісті гривень) позивачу поставлено не було, у зв'язку з чим у відповідності до п. 5.3 договору Дочірнє підприємство «Агро-Коблево) звернулося до відповідача з повідомленням про відмову від поставки залишку товару та повернення грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.
31.03.2014 з метою досудового урегулювання спору між сторонами позивач звернувся з претензією-вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Глобілхім», відповідно до якої просив повернути кошти за непоставлений товар та сплатити штрафні санкції.
Однак, відповідач лише частково погасив заборгованість за непоставлений товар шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача на суму 53 800, 00 гривень, що підтверджується відповідним Актом звірки взаєморозрахунків.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 названого кодексу).
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Таким чином заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю перед Дочірнім підприємством «Торговий дім «Глобалхім» складає 113 400 гривень, а отже, відповідачем порушено умови договору поставки товару № 1845 від 21 лютого 2014 року, не здійснено у визначений договором термін поставки товару, не повернуто грошові кошти за не поставлений товар, не сплачено штрафні санкції.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів погашення заборгованості в повному обсязі в добровільному порядку відповідачем не надано.
За таких обстави, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором поставки у розмірі 113 400 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню.
Окрім того позивач просить стягнути з відповідача 6 521,27 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, що встановлено п. 5.1 Договору.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 6 521,27 грн.
Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1 109,14 грн. три відсотки річних та 9 409,54 грн. індекс інфляції нарахованого на суму боргу за весь час прострочення.
Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.
Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.
Окрім того позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі 5 670 грн.
Згідно п. 5.2 договору поставки товарів № 1845 від 21 лютого 2014 року у випадку порушення постачальником строків поставки, доставки, заміни товару та/або повернення покупцю грошових коштів більше ніж на сім календарних днів, постачальник окрім пені зобов'язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 5% від вартості товару, щодо якого порушені строки.
Враховуючи вищенаведене, перевіривши розрахунок позивача, суд приходить до висновку, що відповідач має сплатити покупцю 5% штрафу у розмірі 5 670 грн.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Глобалхім" (04086, м. Київ, вулиця Олени Теліги, будинок 41; ідентифікаційний код: 38404454) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення користь Дочірнє підприємство "Агро-Коблево" (57453, Миколаївська обл., Березанський район, село Коблеве, вулиця Одеська, будинок 6; ідентифікаційний код 32056819) 113 400 (сто тринадцять тисяч чотириста) грн. 00 коп. - основного боргу, 6 521 (шість тисяч п'ятсот двадцять один) грн. 27 коп. - пені, 1 109 (одна тисяча сто дев'ять) грн. 14 коп. - 3% річних, 9 409 (дев'ять тисяч чотириста дев'ять) грн. 54 коп. - інфляційних втрат, 5 670 (п'ять тисяч шістсот сімдесят) грн. 00 коп. - штрафу та 2 722 (дві тисячі сімсот двадцять дві) грн. 20 коп. - судового збору за подання позовної заяви.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено 29.08.2014
Суддя Л.Д. Головатюк