Справа: № 826/5624/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.
Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.
28 серпня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Коротких А.Ю., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності щодо неподання висновку, стягнення з бюджету надмірно сплаченого податку на додану вартість, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві висновку про повернення ТОВ «Аскоп-Україна» з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 111 968,45 грн.; стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у м. Києві на користь ТОВ «Аскоп-Україна» суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 111 968,45 грн. (з урахуванням заяви про зміну позовних вимог).
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 липня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачі звернулися до суду з апеляційними скаргами, в яких посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2012 року у справі № 2а-6108/12/2670 задоволено позов ТОВ «Аскоп-Україна». Визнано протиправним та скасовано рішення Київської регіональної митниці про визначенні митної вартості № 100000006/2011/314946/2 від 22 листопада 2011 року. Визнано протиправною та скасовано картку відмови Київської регіональної митниці в прийнятті та митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон № 100190000/1/03340 від 22 листопада 2011 року. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 111 968,45 грн.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2012 року в частині стягнення на користь ТОВ «Аскоп-Україна» суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 111 968,45 грн. скасовано. У цій частині ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено. В іншій частині постанову кружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2012 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 квітня 2014 року постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2012 року залишена без змін.
05 березня 2013 року позивач звернувся до митного органу із заявою № 102/03 про повернення суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 111 968,45 грн.
Листом № 14/2-11/3901 від 25 березня 2013 року відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для повернення грошових коштів.
Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно зі ст. 301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.
Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.
Повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо: 1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом; 2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим; 3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі; 4) митну декларацію змінено або визнано недійсною; 5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу; 6) платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.
Повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалася в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом Національного банку України, встановленим на день, коли відбулася їх сплата.
Повернення не здійснюється: 1) якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень; 2) в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.
Згідно з п. 1.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України № 25/44 від 24 січня 2006 року, надміру сплачені митні та інші платежі - сума коштів, що з різних причин унесена понад розмір, установлений законодавством.
Відповідно до п. 3.4 наведеного Порядку, повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів 3734, здійснюється відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за № 1097/14364. ГУДК України у місті Києві на підставі платіжних доручень митних органів забезпечує перерахування коштів на: банківські рахунки платників, відкриті в банках; банківські рахунки 2603, відкриті митним органам у відповідних відокремлених підрозділах уповноваженого банку за місцезнаходженням митного органу для виплати коштів платникам готівкою, якщо такі кошти вносилися готівкою.
Зазначені розрахунки регулюються в централізованому порядку згідно з відповідними договорами між Державною митною службою України та уповноваженим банком, що обслуговує митні органи.
За змістом абз. 1 п. 1 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України № 618 від 20 липня 2007 року, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.
Згідно з п.п. 2, 3, 4 розділу ІІІ зазначеного Порядку, заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.
Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.
Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України № 611/147 від 20.07.2007, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.
Згідно з п. 5 розділу ІІІ вказаного Порядку, супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України, Реєстр висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, підготовлений відповідно до пункту 5 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 за № 1095/14362 (далі - Реєстр висновків про повернення), Висновок про повернення з оригіналом заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України, підписаний начальником (заступником начальника) Відділу та зареєстрований у журналі реєстрації висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Журнал реєстрації висновків про повернення коштів з Держбюджету), форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку, разом з документом, у якому відображаються результати перевірки, подаються керівнику (заступнику керівника) митного органу для прийняття остаточного рішення про повернення коштів.
За змістом п. 6 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).
Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.
Копія Висновку про повернення, оригінал заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України та документ, у якому відображаються результати перевірки заяви платника, залишаються у Відділі для контролю.
Згідно з п. 7 розділу ІІІ вказаного Порядку, висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.
Відповідно до п. 2 Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України № 611/147 від 20 липня 2007 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.
Зазначений висновок оформлюється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації (далі - митний орган).
Згідно з п. 3 наведеного Порядку, платник подає заяву про повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів відповідно до пункту 1 розділу III Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007, в якій зазначаються напрями зарахування коштів, які повертаються. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.
Відповідно до п.п. 4, 5 вказаного Порядку, загальний строк прийняття митним органом рішення про повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів не повинен перевищувати одного місяця.
Митний орган на підставі заяви платника готує висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до цього Порядку, та не пізніше п'яти робочих днів від дня прийняття керівником (заступником керівника) митного органу рішення про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, направляє його для виконання відповідному органу Державного казначейства України разом із супровідним листом, в якому вказується кількість висновків, загальна сума, яка підлягає поверненню, а також наводиться перелік висновків із зазначенням такої інформації: номера та дати висновку, найменування юридичної або ім'я фізичної особи - платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ платника - юридичної особи або ідентифікаційного номера за ДРФО платника - фізичної особи (за наявності), суми, яка підлягає поверненню за кожним з висновків.
Згідно з п. 7 зазначеного Порядку, на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.
Отже, колегія суддів зазначає, що з викладених правових норм вбачається, що законодавством у галузі митних та фінансових правовідносин регламентовано чіткий порядок повернення суб'єктам господарювання надмірно сплачених митних платежів, який включає в себе сукупність послідовних дій учасників даних правовідносин, а саме: 1) звернення суб'єкта господарювання до митних органів із відповідною заявою; 2) проведення відповідними структурними підрозділами митного органу, до якого подано зазначену заяву, перевірки на підставі п. 4 розділу ІІІ Порядку № 618; 3) встановлення митними органами наявності факту переплати; 4) складання ними відповідного висновку та його надіслання органам Державної казначейської служби України для повернення суб'єкту господарювання надміру сплачених митних платежів або винесення обґрунтованої відмови у задоволенні заяви.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач, діючи на підставі та в порядку, передбаченому п. 1 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, звернувся до відповідача-1 із заявою про повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість, однак у відповідь на зазначене звернення позивача Київською регіональною митницею надіслано лист № 14/2-11/3901 від 25 березня 2013 року про відмову в задоволенні вказаних вимог, з урахуванням оскарження в касаційному порядку судових рішень.
Водночас, відповідачем-1 не надано матеріалів перевірки, проведеної ним на підставі заяви позивача про повернення надмірно сплачених до бюджету коштів в порядку, затвердженому наказом Державної митної служби України № 618 від 20 липня 2007 року , для встановлення наявності/відсутності підстав для її задоволення, так само, як і не було надано будь-яких пояснень з цього приводу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Колегія суддів вважає, що відповідачем-1 не надано достатньо доказів правомірності допущеної бездіяльності щодо неприйняття рішення про повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 111 968,45 грн. у формі висновку та його направлення Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві для здійснення повернення цієї суми коштів з бюджету на поточний рахунок ТОВ «Аскоп-Україна» в установі банку у встановлений чинним законодавством строк, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення адміністративного позову в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві висновку про повернення ТОВ «Аскоп-Україна» з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 111 968,45 грн.
Водночас, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо необхідності задоволення адміністративного позову в частині позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у м. Києві на користь ТОВ «Аскоп-Україна» суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 111 968,45 грн., з огляду на наступне.
Як зазначалося вище, за змістом п. 6 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).
Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.
Копія Висновку про повернення, оригінал заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України та документ, у якому відображаються результати перевірки заяви платника, залишаються у Відділі для контролю.
Таким чином, у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року у справі № 21-29а14.
Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів виходить з того, що єдиною та необхідною правовою підставою для повернення надміру сплачених митних платежів з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України є відповідний висновок митних органів, у якому вказується сума коштів, що підлягає поверненню.
Однак, як було зазначено вище, Київською міжрегіональною митницею такий висновок не складався та, відповідно, не надсилався до органів Державної казначейської служби, а, отже, у Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві не виникло обов'язку повернути позивачу надмірно сплачені кошти з Державного бюджету України.
Крім того, вчинення відповідачем-2 дій, спрямованих на стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Аскоп-Україна» надмірно сплаченого податку на додану вартість, належить до його дискреційних повноважень, вільна реалізація яких має на меті надати можливість суб'єкту влади на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених приписами нормативно-правового акта.
Водночас, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуально дії), дій чи бездіяльності.
Аналіз наведених законодавчих норм дає підстави стверджувати, що суди не можуть втручатися у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень доти, поки ним не буде реалізована його виключна компетенція, а тому у даному випадку стягнення судом з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь позивача суми надмірно сплаченого до бюджету податку на додану вартість є втручанням у виключну компетенцію відповідача-2 та порушенням вимог адміністративного процесуального законодавства, а такі позовні вимоги - передчасними.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову в частині позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у м. Києві на користь ТОВ «Аскоп-Україна» суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 111 968,45 грн.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності щодо неподання висновку, стягнення з бюджету надмірно сплаченого податку на додану вартість.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в частині стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у м. Києві на користь ТОВ «Аскоп-Україна» суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 111 968,45 грн. невірно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим постанова в цій частині підлягає скасуванню, з ухваленням нової про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 липня 2014 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ «Аскоп-Україна» суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 111 968,45 грн. - скасувати та ухвалити нову.
У скасованій частині у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» відмовити.
В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 липня 2014 року - залишити без змін.
Повний текст постанови виготовлений 01 вересня 2014 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді А.Ю. Коротких
Н.М. Літвіна
Головуючий суддя Хрімлі О.Г.
Судді: Коротких А. Ю.
Літвіна Н. М.