ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без розгляду
13 серпня 2014 року м. Київ № 826/6557/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Вєкуа Н.Г., при секретарі судового засідання Голубничій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовомГромадянина Сирії ОСОБА_3
доУправління Державної міграційної служби України у Вінницькій області
провизнання протиправним та скасування рішення від 09.04.2012 р.
Громадянин Сирії ОСОБА_3 (далі по тексту - позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби України в Вінницькій області про скасування рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2014 року позовну заяву громадянина Сирії ОСОБА_3 залишено без розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.06.2014р. апеляційну скаргу громадянина Сирії ОСОБА_3 задоволено, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2014р. у справі №826/6557/14 скасовано, а матеріали справи скеровані до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2014 року справу №826/6557/14 (вх. 9822) призначено до розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні 13.08.2014 року повністю підтримав свій позов.
Представник відповідача заявив клопотання про залишення позовної заяви громадянина Сирії ОСОБА_3 без розгляду.
Згідно частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи рішення про примусове повернення у країну походження позивача було прийняте начальником Управління ДМС України у Вінницькій області від 09 квітня 2012 року та отримане позивачем 09 квітня 2014 року, що підтверджується розпискою підписаною власноручно попереднім.
В позовній заяві представник позивача зазначив: "Позивач отримав можливість ознайомитися зі змістом оскаржуваного Рішення та його правовими наслідками лише за допомогою спеціалістів неурядової організації, що надає правову допомогу біженцям і шукачам притулку в м. Києві. Позивач підписав договір про надання правової допомоги з адвокатом, що надає безкоштовну допомогу лише 08 січня 2014 року".
Суд критично ставиться до зазначеного та звертає увагу, що громадянин Сирії ОСОБА_3, відмовився від перекладача та самостійно російською мовою заповнив розписку про отримання рішення про примусове повернення у країну походження громадянина Сирії ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Хомс Сирія.
Окрім зазначеного суд звертає увагу, що позивачем за участю представника позивача оскаржувалось в судовому порядку рішення від 10.08.2012 року про відмову в оформленні документів для вирішення питання у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Враховуючи вищезазначене, суд наголошує, що позивач, знаючи про існування рішення про примусове повернення у країну походження громадянина Сирії ОСОБА_3 від 09.04.2014 року мав змогу його оскаржити, проте своїм правом не скористався.
Також суд звертає увагу, що ОСОБА_3 на момент винесення рішення був одружений з громадянкою України ОСОБА_2, що не заперечувалось представником позивача при винесенні рішення від 10.09.2012 року по адміністративній справі №2а-1194/12/2670.
Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Таким чином, позивач звернувся до суду з пропуском встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України строку звернення до суду, будь-яких поважних причин пропуску строку звернення до суду не зазначено.
Відповідно до ч.1 ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Разом з цим, частиною 2 статті 100 КАС України визначено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
У відповідності до п.9 ч. 1 ст. 155 КАС України, позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги те, що позивачем не наведено обставин, які б свідчили про поважність пропуску строку звернення до суду, а наведені обставини суперечать доказам наявним в матеріалах справи , суд приходить до висновку, що позивачем пропущений строк на звернення до суду без поважних причин, підстав для поновлення цього строку не має, у зв'язку з чим позовна заява підлягає залишенню без розгляду відповідно до вимог ст. 100 КАС України.
На підставі вищенаведеного, керуючись статями 99, 100, 155, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1.Задовольнити клопотання представника відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду.
2.Залишити без розгляду позовну заяву Громадянина Сирії ОСОБА_3 до Управління Державної міграційної служби України в Вінницькій області про скасування рішення від 09.04.2012 року..
3.Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.Г. Вєкуа
Повний текст складено 14.08.2014 року.