ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
Вн. №27/260
м. Київ
30 липня 2014 року 11:34 № 826/9669/14
за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект"
про стягнення заборгованості
Суддя О.В.Головань
Секретар Ю.О.Литвиненко
Представники:
Від позивача: Петруньок С.М. - п/к (дов. від 14.01.14 р.)
Від відповідача: Ганченко Л.В. - п/к (дов. від 30.07.14 р.)
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про стягнення адміністративно-господарських (штрафних) санкцій за невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, передбачених ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів України", у розмірі 41 688, 88 грн. та 950, 76 грн. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.
В судовому засіданні 30.07.14 р. оголошено резолютивну частину постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
25.02.14 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Перфект" подало до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік, відповідно до якого середньооблікова чисельність працівників облікового складу відповідача становила 45 осіб, з яких не були працевлаштовані інваліди.
Відповідно до приписів статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів України" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Отже, виходячи з середньооблікової чисельності працівників облікового складу відповідача чотирьохвідсотковий норматив працевлаштованих інвалідів повинен складати дві особи.
У зв'язку з недотриманням відповідачем вказаного нормативу працевлаштування інвалідів у 2013 р. позивач звернувся до суду з позовом про застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, в порядку ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів України", що становить 41 688, 88 грн.
Крім того, відповідачу нараховано 950, 76 грн. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.
Відповідач у наданих поясненнях зазначив про визнання позовних вимог по суті та надав докази часткового погашення заборгованості в розмірі 17 000 грн. (платіжні доручення від 16.07.14 р. №28430 на суму 7 000 грн. та віл 21.07.14 р. №28443 на суму 10 000 грн.)
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів України" забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Відповідно до ст. 18-1 Закону державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Цим Законом або будь-якими іншими актами законодавства не передбачено покладення на підприємство, установу, організацію, що користується найманою працею, обов'язку самостійного пошуку інвалідів для їх працевлаштування згідно встановлених нормативів, тоді як цей обов'язок покладений на державну службу зайнятості.
Згідно п. 3, 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов'язані: 3) здійснювати інші заходи щодо сприяння зайнятості населення, передбачені колективними договорами та угодами, укладеними на національному, галузевому та регіональному рівнях; 4) своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії).
Згідно п.2.1 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України наказу від 31.05.13 р. №316, форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Відповідач на виконання вимог ст. 18 Закону, згідно якої підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, не подавав протягом 2013 р. звіти до Голосіївського районного центру зайнятості, що ним не заперечується.
Відповідно до частини першої ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин несе відповідальність, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Наявні у справі докази свідчать про невжиття відповідачем протягом 2013 р. заходів для працевлаштування інвалідів на підприємстві.
В той же час, станом на час розгляду справи відповідачем надано докази часткової сплати адміністративно-господарської санкції в розмірі 17 000 грн. (платіжні доручення від 16.07.14 р. №28430 на суму 7 000 грн. та віл 21.07.14 р. №28443 на суму 10 000 грн.).
Присутній у судовому засіданні представник позивача підтвердив факт надходження вказаних коштів до бюджету.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог в розмірі несплаченої суми, що становить 24 688, 88 грн., а також пені в розмірі 950, 76 грн.
На підставі вищевикладеного, ст. 160-163, 186 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перфект" на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в розмірі 24 688, 88 грн., пеню в розмірі 950, 76 грн.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.
Суддя О.В. Головань
Повний текст постанови
виготовлено і підписано 30.07.14 р.