ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
Вн. №27/193
м. Київ
31 липня 2014 року 10:45 № 826/7828/14
за позовом Київського міського центру зайнятості
до Державної фінансової інспекції в м.Києві
про визнання протиправними та скасування вимог №2 та №3
Суддя О.В.Головань
Секретар Ю.О.Литвиненко
Представники:
Від позивача: Коновальчук О.М. - п/к (дов. від 15.03.14 р.)
Від відповідача: Пилипенко І.К. - п/к (дов. від 30.12.13 р.)
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про визнання протиправними та скасування п. 2 та 3 вимоги Державної фінансової інспекції в м. Києві від 16.05.14 р. №26-06-14/6599.
В судовому засіданні 31.07.14 р. оголошено резолютивну частину постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
Відповідно до п. 1.2.2.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в м. Києві на І квартал 2014 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 10.01.14 р., 13.01.14 р., 20.01.14 р., 07.03.14 р., 17.03.14 р., 19.03.14 р., фінансовими інспекторами Державної фінансової інспекції в м. Києві проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Київського міського центру зайнятості за період з 01.01.12 р. по 01.01.14 р.
За результатами ревізії складено акт від 03.04.14 р. №06-30/857, згідно якого встановлено наступне.
До ревізії надано колективний договір між адміністрацією Київського міського центру зайнятості та трудовим колективом Київського міського центру зайнятості на 2012-2016 роки, який ухвалений зборами (конференцією) трудового колективу Київського міського центру зайнятості від 25.11.11 р. та зареєстрований в Управлінні праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 16.12.11 р. №288.
Директором Центру В.Сухомлином видано наказ від 06.12.11 р. №305, яким затверджено Положення про порядок матеріального стимулювання працівників Київського міського центру зайнятості, що є додатком 7 до Колективного договору.
Відповідно до п. 2.5 Положення визначено, що за рахунок коштів, передбачених п. 2.2 Положення, керівництво Центру може прийняти рішення щодо преміювання працівників з нагоди святкових дат до 50% окладу.
П 2.2 Положення визначено, що преміювання працівників Центру проводиться в межах фонду оплати праці.
До ревізії надано листи Державного центру зайнятості від 21.10.13 р. №ДЦ-03-6785/0/6-13 та від 21.10.13 р. №ДЦ-03-6785/0/6013 "Про преміювання", в яких зазначено про надання дозволу на преміювання з нагоди Дня працівника соціальної сфери керівних працівників, спеціалістів, службовців та робітників, зайнятих обслуговуванням державної служби зайнятості, у розмірі до 100% посадового окладу.
Відповідно до наказів Центру від 29.10.12 р. №224 та від 23.10.13 р. №47-АГ "Про преміювання працівників міського центру зайнятості" з нагоди Для працівника соціальної сфери та відповідно до листів Державного центру зайнятості від 21.10.13 р. №ДЦ-03-6785/0/6-13 та від 21.10.13 р. №ДЦ-03-6785/0/6013 премійовано керівних працівників, спеціалістів, службовців та робітників, зайнятих обслуговуванням державної служби зайнятості Київського міського та районних центрів зайнятості у розмірі до 100% посадового окладу.
Ревізією встановлено, що Центром в порушення вимоги п. 2.5 Положення, ч. 2 п. 2 наказу Міністерства праці та соціальної політики від 24.03.06 р. №86 (з відповідними змінами і доповненнями) "Про умови оплати праці працівників державної служби зайнятості", п. 8 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" у жовтні 2012 року та 2013 року керівним працівникам, спеціалістам, службовцям та робітникам, зайнятим обслуговуванням державної служби зайнятості Київського міського та районних центрів зайнятості, нараховано та виплачено разову премію з нагоди Дня працівника соціальної сфери у розмірі до 100% посадового окладу, а не 50% як це передбачено п. 2.5 Положення, що призвело до зайвого нарахування та виплати: премії на загальну суму 589 139, 45 грн. (у тому числі, у 2013 році - 273 867, 45 грн., у 2012 році - 315 272 грн.) та, відповідно, єдиного соціального внеску на загальну суму 216 803, 32 грн. (у тому числі, у 2012 році - 100783, 22 грн. та у 2013 р. - 116 020, 1 грн.), внаслідок чого Центру завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 805 942, 77 грн.
В ході ревізії зазначене порушення усунуто шляхом внесення змін (коригувань) до кошторису в частині зменшення асигнувань за КЕКВ 2110 "Заробітна плата" в сумі 185 600 грн. та за КЕКВ 2120 "Нарахування на заробітну плату" в сумі 67 500 грн. (арк. 14-16 акту)
Перевіркою відповідності виставлених Центру підприємствами роботодавцями рахунків з надання останніми до Центру помісячними довідками про нараховану і виплачену заробітну плату особам, працевлаштованим за направленнями Центру, використання робочого часу працівників та сплату єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, службовими записками районних центрів зайнятості до Київського міського центру зайнятості та службовими записками працівників відділу по роботі з роботодавцями за 2012 та 2013 роки встановлено 101 випадок відшкодування Центром підприємствам-роботодавцям дотацій на працевлаштування безробітних за неповний місяць в сумах, які в розрахунку за повний місяць перевищують середній рівень заробітної плати за всіма видами економічної діяльності по місту Києву за місяць, за який нараховано заробітну плату, на загальну суму 195 213, 74 грн. Зазначене є порушенням абз. 1 п. 7 Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, затвердженого наказом Мінпраці від 10.01.01 р. №1, п. 1.1 договорів, укладених з роботодавцями про працевлаштування безробітних з наданням дотації, ст. 629 ЦК України та п. 1 ст. 9 Закону України "Про зайнятість населення" (арк. 102-105 акту).
Згідно листа Державної фінансової інспекції в м. Києві від 13.05.14 р. №26-06-14-14/6353 "Про направлення висновків на заперечення" Київський міський центр зайнятості повідомлено про неврахування заперечень згідно арк. 14-16, 102 акту ревізії.
Листом від 16.05.14 р. №26-06-14-14/6599 Державною фінансовою інспекцією в м. Києві направлено Київському міському центру зайнятості вимогу "Щодо усунення порушень, виявлених ревізією", згідно якого зобов'язано стягнути кошти в сумі 552, 8 тис.грн. у порядку, встановленому законодавством України, в тому числі, з урахуванням вимог ст. 130-136 КЗпП (п. 2), здійснити коригування заборгованості по розрахунках з підприємствами-роботодавцями на загальну суму 195, 21 тис.грн., в тому числі, за рахунок осіб, з вини яких допущено порушення.
Позивач - Київський міський центр зайнятості - вважає вказані пункти вимоги незаконними та просить їх скасувати з таких підстав.
Позивач зазначає, що в п. 2.5 Положення про порядок матеріального стимулювання працівників Київського міського центру зайнятості зазначено, що за рахунок коштів, передбачених п. 2.2 Положення, керівництво Центру може прийняти рішення щодо преміювання працівників з нагоди святкових дат до 50% окладу.
Ст. 73 КЗпП України визначено перелік цих святкових та неробочих дат, які припадають на відповідні календарні дати, і День працівника соціальної сфери до нього не входить, тому обмеження п. 2.5 Положення в даному випадку не застосовується.
Також позивач зазначає, що у листах Державного центру зайнятості від 21.10.13 р. №ДЦ-03-6785/0/6-13 та від 21.10.13 р. №ДЦ-03-6785/0/6013 "Про преміювання" надано погодження на 100% преміювання працівників, тому Центр діяв з відома та погодження вищестоящого органу.
Щодо порушення Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних позивач зазначає наступне.
Відповідно до п. 7 Порядку дотація надається щомісяця протягом року в розмірі фактичних витрат на заробітну плату прийнятих за направленням державної служби зайнятості осіб, але не вище за середній рівень заробітної плати за всіма видами економічної діяльності у відповідній області за місяць, за який нараховану заробітну плату або обчисленої з неї відповідної суми в разі, якщо особа пропрацювала неповний місяць.
Ці витрати включають основну та додаткову заробітну плату, визначену відповідно до першої та другої частин ст. 2 Закону України "Про оплату праці", та суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування".
Згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.05 р. №№5, додаткова заробітна плата включає в себе доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій, в т.ч. включає оплату за невідпрацьований час у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток.
Згідно п. 2.3.3 договору надання дотації здійснюється на підставі поданої роботодавцем довідки про нараховану та виплачену заробітну плату особі, працевлаштованої за направленням центру зайнятості, використання робочого часу працівника та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Довідка включає інформацію про фактичні витрати роботодавця на заробітну плату та не відображає складових додаткової заробітної плати.
При наданні дотацій у разі, коли особа, яка відпрацювала неповний робочий місяць, Центром окрім Порядку в роботі застосовується роз'яснення Державного центру зайнятості від 03.07.08 р. №ДЦ-4073/0/6-08, які надають чіткий механізм розрахунку розміру дотацій, у разі, якщо особа відпрацювала не повний місяць та її заробітна плата перевищує середній рівень заробітної плати за всіма видами економічної діяльності у відповідній області.
Крім того, позивач посилається на неможливість виконання п. 2 та 3 вимог, оскільки акт ревізії не конкретизує осіб, з вини яких позивачу заподіяно шкоду .
Навіть у випадку встановлення винних осіб виконання вимог є неможливим, оскільки згідно ст. 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше середнього місячного заробітку.
Відповідач - Державна фінансова інспекція у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки, зазначені у акті ревізії.
Щодо п. 2 вимог відповідач наголосив, що п. 2.5 Положення про порядок матеріального стимулювання працівників Київського міського центру зайнятості чітко визначене обмеження у 50% розміру премії до свят, яке в даному випадку порушене, у зв'язку з чим зайвого нараховано та виплачено: премії на загальну суму 589 139, 45 грн. та, відповідно, єдиний соціальний внесок на загальну суму 216 803, 32 грн.
Щодо п. 3 вимоги відповідач зазначає, що аналіз актів законодавства дає підстави для висновку, що максимальний розмір дотацій на відшкодування заробітної плати осіб, які відпрацювали неповний місяць, має вираховуватись виходячи з середнього рівня заробітної плати за всіма видами економічної діяльності у відповідній області пропорційно відпрацьованому часу, та порівнюватись із загальною сумою витрат на заробітну плату, які, свою чергу, включають і основну, і додаткову заробітну плату, в тому числі, компенсацію за невикористану відпустку.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Згідно Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" -
Головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування (ст. 2);
Інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті (ст. 4);
Органу державного фінансового контролю надається право: 7) пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (ст. 10).
В даному випадку Державною фінансовою інспекцією у м. Києва в межах своїх повноважень проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Київського міського центру зайнятості за період з 01.01.12 р. по 01.01.14 р. в порядку ст. 10, 11 Закону, за результатами якої висунуто вимогу про усунення виявлених порушень.
Щодо п. 2 оскаржуваної вимоги суд зазначає наступне
Згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" від 09.03.06 р. №268, надано право керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці:
2) здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 р. - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу.
Згідно наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 24.03.06 р. №86 "Про умови оплати праці працівників державної служби зайнятості" надано право керівникам органів державної служби зайнятості у межах затвердженого фонду оплати праці:
2) здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних, професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 року, - у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менше 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання, що діє у відповідному центрі зайнятості.
Згідно Положення про порядок матеріального стимулювання працівників Київського міського центру зайнятості, затвердженого наказом Київського міського центру зайнятості від 06.12.11 р. №305 (що є додатком 7 до Колективного договору), за рахунок коштів, передбачених п. 2.2 цього Положення, керівництво КМЗЦ може прийняти рішення щодо преміювання працівників з нагоди святкових дат до 50% окладу.
Згідно п. 2.2 Положення преміювання працівників КМЗЦ проводиться в межах фонду оплати праці.
Вказаним положенням передбачено чітке обмеження розміру премій, що виплачуються з нагоди святкових дат, - до 50%. При чому, ні п. 2.5 Положення, ні будь-який інший пункт не регулюють більш детально поняття "святкові дати", тому обмеження святкових дат святковими днями, передбаченими ст. 73 КЗпП України, суд вважає необґрунтованим.
Р. ІІ Положення чітко визначає види преміювання (щомісячне та до святкових дат), а також чітко визначає, що конкретний розмір премії працівників, передбачений в п. 2.1 (щомісячні), граничними розмірами не обмежується, та встановлює випадки, коли преміювання до святкових дат здійснюється у розмірі до 100% посадового окладу (до ювілейних дат згідно п. 2.6).
За таких обставин логічне та контекстне тлумачення п. 2.5 Положення не дає підстави для висновку про його поширення виключно на святкові дні, передбачені ст. 73 КЗпП України, тоді як п. 2.5 Положення поширюється на всі святкові дати, крім ювілейних дат, окремо врегульованих п. 2.6 Положення.
Щодо листів Державного центру зайнятості від 21.10.13 р. №ДЦ-03-6785/0/6-13 та від 21.10.13 р. №ДЦ-03-6785/0/6013 "Про преміювання", в яких зазначено про надання дозволу на преміювання з нагоди Дня працівника соціальної сфери керівних працівників, спеціалістів, службовців та робітників, зайнятих обслуговуванням державної служби зайнятості, у розмірі до 100% посадового окладу, то вони не можуть бути підставою для невиконання вимог Положення, оскільки ні Положення, ні інші акти законодавства не наділяють листи-погодження Державного центру зайнятості відповідною юридичною силою.
Крім того, вказані листи адресовані не безпосередньо до Київського міського центру зайнятості, а до всіх центрів зайнятості обласного рівня. Надаючи дозвіл на преміювання у розмірі до 100% посадового окладу, Державний центр зайнятості відсилає до положення про преміювання кожного конкретного центру зайнятості.
Відповідно, ті центри зайнятості, у яких положення про преміювання не передбачає обмеження розміру преміювання менше 100%, мають право здійснювати преміювання у розмірі 100%, ті центри зайнятості, які відповідні обмеження передбачають - у меншому розмірі незалежно від розміру фонду оплати праці.
Також суд приймає до уваги ту обставину, що згідно листа Державного центру зайнятості від 20.06.14 р. №ДЦ-15-3991/0/6-14 Державну фінансову інспекцію в м. Києві повідомлено про усунення порушення вимог п. 2.5 Положення про порядок матеріального стимулювання працівників Київського міського центру зайнятості шляхом складання довідки про зміни до кошторису видатків на 2014 р. Київського міського центру зайнятості від 13.06.14 р., в якій враховано зменшення кошторисних призначень за КЕКВ 2110 "Заробітна плата" на суму 589, 2 тис.грн. та за КЕКВ 2120 "Нарахування на заробітну плату" на суму 216, 2 тис.грн.
З врахуванням часткового усунення порушення в ході ревізії (шляхом внесення змін (коригувань) до кошторису в частині зменшення асигнувань за КЕКВ 2110 "Заробітна плата" в сумі 185 600 грн. та за КЕКВ 2120 "Нарахування на заробітну плату" в сумі 67 500 грн., станом на час розгляду справи вказане порушення усунене в повному обсязі шляхом зменшення кошторисних призначень за КЕКВ 2110 "Заробітна плата" та за КЕКВ 2120 "Нарахування на заробітну плату".
Тобто, стягнення надміру сплачених коштів за 2012р. та 2013 р. відбулося в даному випадку шляхом зменшення відповідних видатків на поточний 2014 р., що є фактичним виконанням п. 2 вимоги, оскільки таке виконання передбачене законодавством.
За таких обставин суд вважає п. 2 листа Державної фінансової інспекції в м. Києві від 16.05.14 р. №26-06-14-14/6599 "Щодо усунення порушень, виявлених ревізією" таким, що відповідає вимогам законодавства і не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Щодо п. 3 оскаржуваної вимоги суд зазначає наступне
Згідно ст. 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (в редакції станом на 01.01.12 р.) видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення" є: пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних; фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 7 Закону в редакції зі змінами згідно Закону №5067-VI від 05.07.12 р. видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення" є: надання роботодавцям, які працевлаштовують громадян, зазначених у частині першій статті 14 Закону України "Про зайнятість населення", компенсації відповідно до статті 26 Закону України "Про зайнятість населення".
Згідно п. 7 Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №1 від 10.01.01 р. (втратив чинність на підставі Наказу Міністерства соціальної політики №123 від 18.03.13 р.), дотація надається щомісяця протягом року в розмірі фактичних витрат на заробітну плату прийнятих за направленням державної служби зайнятості осіб, але не вище за середній рівень заробітної плати за всіма видами економічної діяльності у відповідній області за місяць, за який нараховано заробітну плату, або обчисленої з неї відповідної суми в разі, якщо особа працювала неповний місяць.
Ці витрати включають основну та додаткову заробітну плату, визначену відповідно до першої та другої частин статті 2 Закону України "Про оплату праці", та суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Якщо працівник працював у роботодавця повний місяць, а дотація надається за неповний місяць і фактичні витрати на його заробітну плату перевищують середній рівень заробітної плати за всіма видами економічної діяльності у відповідній області, розмір дотації за цей період обчислюється шляхом ділення середньої заробітної плати, яка склалася за всіма видами економічної діяльності у відповідній області за місяць, за який нараховано заробітну плату, на кількість робочих днів місяця (або кількість годин при погодинному обліку робочого часу), встановлених законодавством, та множення на кількість робочих днів (або кількість годин), за які надається дотація.
Якщо працівник відпрацював неповний місяць і фактичні витрати на його заробітну плату в розрахунку на повний місяць перевищують середній рівень заробітної плати за всіма видами економічної діяльності у відповідній області, розмір дотації за цей період обчислюється шляхом ділення середньої заробітної плати, яка склалася за всіма видами економічної діяльності у відповідній області за місяць, за який нараховано заробітну плату, на кількість робочих днів місяця (або кількість годин при погодинному обліку робочого часу), встановлених законодавством, та множення на кількість відпрацьованих працівником робочих днів (або кількість годин при погодинному обліку робочого часу) відповідно до табеля обліку використання робочого часу.
Постановою Правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 30.08.07 р. №463 затверджено форму договору про працевлаштування безробітного з наданням дотації та форму довідки про нараховану та виплачену заробітну плату особі, працевлаштованій за направленням центру зайнятості, та сплату страхових внесків відповідно до законодавства (втратила чинність на підставі Постанови Фонду №358 від 06.12.12 р.).
Також вказаною постановою затверджено форму довідки про нараховану та виплачену заробітну плату особі, працевлаштованій за направленням центру зайнятості, використання робочого часу працівника та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно п. 6.1 договору цей Договір набирає чинності з дня прийняття на роботу безробітного за направленням Центру зайнятості та діє протягом двох років.
З 01.01.13 р. набула чинності нова редакція Закону України "Про зайнятість населення", згідно ст. 26 якої роботодавцю, який працевлаштовує на нове робоче місце громадян, зазначених у частині першій статті 14 цього Закону (крім тих, які визначені пунктом 7 частини першої статті 14), та яким надано статус безробітного, за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, строком не менше ніж на два роки щомісяця компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений.
Згідно форми довідки сума витрат, з якої обчислюється дотація (гр. 11), складається з основної заробітної плати (гр. 6), додаткової заробітної плати (гр. 7) та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (гр. 9).
З врахуванням дії договорів, укладених до 01.01.13 р., позивачем протягом 2013 р. здійснювалося надання роботодавцям дотацій на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних.
Згідно п. 2.3 3 договору роботодавець зобов'язується щомісячно протягом п'яти робочих днів після виплати заробітної плати особі, працевлаштованій з наданням дотації, надавати Центру зайнятості довідку встановленої форми про нараховану та виплачену заробітну плату особі, працевлаштованій за направленням Центру зайнятості, та сплату страхових внесків відповідно до законодавства (до закінчення строку дії Договору).
Згідно п. 4.1 договору Центр зайнятості щомісячно після подання Роботодавцем довідки про нараховану та виплачену заробітну плату особі, працевлаштованій за направленням Центру зайнятості, та сплату страхових внесків відповідно до чинного законодавства протягом 30 календарних днів з дня отримання інформації про середній рівень заробітної плати за всіма видами економічної діяльності по області за місяць, за який нараховано заробітну плату, перераховує суму Дотації.
Крім того, застосування п. 7 Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних було предметом роз'яснення Державним центром зайнятості, зокрема, згідно листа від 03.07.08 р. №ДЦ-01-4073/0/6-08, оскільки у п. 7 Порядку не висвітлена ситуація, за якої необхідно визначити розмір дотації за відпрацьований неповний місяць при включенні до фактичних витрат компенсації за невикористану відпустку за умови, що фактичні витрати на заробітну плату та страхові внески (без врахування компенсації за невикористану відпустку) не перевищують середній рівень заробітної плати за видами економічної діяльності у регіоні.
Згідно листа від 03.07.08 р. №ДЦ-01-4073/0/6-08 в таких випадках Державний центр зайнятості рекомендував визначати розмір дотації з розрахунку заробітної плати (основної та додаткової, включаючи компенсацію за невикористану відпустку) та єдиного соціального внеску, які не повинні перевищувати середній рівень заробітної плати за видами економічної діяльності у регіоні в цілому.
Тобто, в таких випадках рекомендовано здійснювати повне відшкодування коштів згідно наданої довідки, враховуючи, що повний розмір відшкодування не перевищує середній рівень заробітної плати за видами економічної діяльності у регіоні (незважаючи на те, що в перерахунку на повний місяць розмір дотації перевищував би середній рівень заробітної плати за видами економічної діяльності у регіоні).
На думку суду, в даному випадку не має місце порушення п. 7 Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, оскільки фактично сплачуваний розмір дотації відповідає розміру фактичних витрат на заробітну плату, понесених роботодавцем, та не вище за середній рівень заробітної плати за всіма видами економічної діяльності у відповідній області за місяць, за який нараховано заробітну плату, або обчисленої з неї відповідної суми в разі, якщо особа працювала неповний місяць.
Також суд враховує ту обставину, що органом фінансового контролю проводилися ревізії фінансово-господарської діяльності Київського міського центру зайнятості за попередні періоди (з 01.10.07 р. по 01.01.09 р. та з 01.01.09 р. по 01.10.11 р.) згідно актів ревізій від 05.02.09 р. та від 21.12.11 р., копії яких надані суду.
За результатами ревізій не виявлено порушень п. 7 Порядку надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, не висувалися відповідні вимоги про відшкодування коштів, хоча позивач проводив відшкодування дотацій роботодавцям також згідно рекомендацій, викладених у листі Державного центру зайнятості від 03.07.08 р. №ДЦ-01-4073/0/6-08.
Таким чином, позивач в даному випадку використовував кошти державного бюджету для надання роботодавцям дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних, з врахуванням визначеної позиції Державного центру зайнятості як вищестоящого органу та органу фінансового контролю, які попередньо дійшли висновку про відповідність зазначеного способу визнання дотацій вимогам законодавства, і підстави для висновку у порушенні законодавства у позивача були відсутні.
На підставі вищевикладеного, ст. 160-163, 186 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати незаконним та скасувати п. 3 вимоги Державної фінансової інспекції в м. Києві від 16.05.14 р. №26-06-14-14/6599 "Щодо усунення порушень, виявлених ревізією".
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.
Суддя О.В. Головань
Повний текст постанови
виготовлено і підписано 05.08.14 р.