27 серпня 2014 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Бреславського О. Г.
мсуддів: Савчук М.В., Половінкіної Н.Ю.,
секретаря: Тодоряка Г.Д.
за участю: представника позивача ПАТ КБ «Приватбанк»- Бацей Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення, за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 червня 2014 року,-
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 червня 2014 року в порядку забезпечення позову ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_4 про звернення стягнення, накладено арешт на автомобіль марки LINCOLN TOWNCAR 1999 р.в. тип ТЗ: легковий лімузин, № кузова/шасі:НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 червня 2014 року виправлено описку в ухвалі цього ж суду від 19 червня 2014 року, а саме уточнено реєстраційний номер автомобіля марки LINCOLN TOWNCAR 1999 р.в. тип ТЗ: легковий лімузин, №кузова/шасі:НОМЕР_3, та вказано вважати вірним реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_2.
У апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 червня 2014 року з підстав невідповідності нормам процесуального права.
Посилається на те, що позивачами не було виконано вимоги ст.151 ЦПК України, а саме не зазначено у заяві жодних причин у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, а також обґрунтування необхідності застосування того чи іншого виду забезпечення позову, зокрема арешту на автомобіль.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб які беруть участь у
22ц-794/1224/14 Головуючий в І інстанції Літвінова О.Г.
Категорія 27 Доповідач Бреславський О.Г
справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах заявлених в суді першої інстанції вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
.Відповідно до ч. 1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Як вбачається з тексту заяви про забезпечення позову, позивачі на виконання ч.2 цієї статті у заяві про забезпечення позову зазначили причини, у зв'язку з якими, на їх думку, потрібно забезпечити позов та вид забезпечення позову.
У ч. 3 зазначеної статті встановлений вичерпний перелік підстав для забезпечення позову: а) якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду. Необхідно враховувати, що це може мати місце не при констатації порушення права позивача (така констатація не потребує виконання), а при зобов'язанні відповідача щось вчинити: усунути порушення, вчинити певні дії тощо; б) невжиття заходів забезпечення позову, що може зробити неможливим виконання рішення суду.
У такому разі наявний причинно-наслідковий зв'язок з умовою, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснив, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.4 Постанови).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №Е/V082525 від 24.03.2008 в сумі 74685,92 доларів США звернути стягнення на предмет застави на автомобіль марки LINCOLN TOWNCAR 1999 р.в. тип ТЗ: легковий лімузин, № кузова/шасі:НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Таким чином, визначивши вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту на автомобіль марки LINCOLN TOWNCAR 1999 р.в. тип ТЗ: легковий лімузин, № кузова/шасі:НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4, суд першої інстанції врахував вищенаведені норми процесуального законодавства.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст.312 ЦПК України відсутні підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст.151-153, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді: