Справа № 712/7795/14ц
Провадження № 2/712/1888/14
18 серпня 2014 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді - ТОКОВОЇ С.Є.
при секретарі - ТКАЧ А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_2 про припинення поруки та визнання недійсним договору про внесення змін до договору поруки,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про припинення поруки та визнання недійсним договору про внесення змін до договору поруки, посилаючись на те, що 01 вересня 2006 року між ним, Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2, був укладений договір поруки №1-895/06-034-430. Вказаний Договір поруки був укладений в забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань за договором про надання не відновлювальної кредитної лінії №895/06- 034-430, укладеним 01.09.2006 р. між ним та відповідачем, та на підставі якого відповідач надав ОСОБА_2 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання грошові кошти в сумі 43000,00 доларів США зі сплатою 12,85 % річних, з кінцевим строком повернення кредиту до 31.11.2016 року. Згідно п.1 Договору поруки, предметом цього договору є надання поруки ним як поручителем за виконання ОСОБА_2 зобов'язань за Кредитним договором. Однак, нещодавно йому стало відомо, що в жовтні 2008 року між відповідачами була укладена додаткова угода №1 про внесення змін до Кредитного договору, згідно умов якої з 20 жовтня 2008 року розмір відсоткової ставки за користування кредитом по Кредитному договору збільшився до 14,85 % процентів річних. Дана інформація стала йому відома із отриманої в травні 2014 року від відповідача ПАТ «Укрсоцбанк» позовної заяви, зокрема доданих до неї копії додаткової угоди №1 про внесення змін до Кредитного договору та розрахунку заборгованості ОСОБА_2 за Кредитним договором. До цього часу будь-яких повідомлень від відповідача ПАТ «Укрсоцбанк» про вказані зміни відсоткової ставки для ОСОБА_2 за користування кредитом по Кредитному договору він не отримував, та згоди на продовження його поруки щодо таких змін умов Кредитного договору відповідачу ПАТ «Укрсоцбанк» не надавав, а також ніяких додаткових угод до Договору поруки щодо вказаних змін з відповідачами на момент підвищення відсоткової ставки не підписував. Таким чином вважає, що підвищивши розмір відсотків за Кредитним договором для ОСОБА_2 відповідач ПАТ «Укрсоцбанк» збільшив для нього основне зобов'язання та фактично збільшив відповідальність позивача за цим зобов'язанням як її поручителя без його згоди на такі зміни. А тому порука перед відповідачем ПАТ «Укрсоцбанк» припинена з 20.10.2008 року з моменту збільшення банком відсоткової ставки за кредитом. А тому укладений між ним та відповідачами 29.10.2012 р. договір про внесення змін до Договору поруки вважає недійсним.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд застосувати строк позовної давності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, скерував до суду заяву в якій просив справу розглядати в його відсутність, позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволення виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, 01 вересня 2006 року між позивачем, Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2, був укладений договір поруки №1-895/06-034-430.
Вказаний Договір поруки був укладений в забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов'язань за договором про надання не відновлювальної кредитної лінії №895/06- 034-430, укладеним 01.09.2006р. між позивачем та ПАТ «Укрсоцбанк», та на підставі якого відповідач надав ОСОБА_2 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання грошові кошти в сумі 43 000,00 доларів США зі сплатою 12,85 % річних, з кінцевим строком повернення кредиту до 31.11.2016 року.
20 жовтня 2008 року між відповідачами ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 була укладена додаткова угода №1 про внесення змін до Кредитного договору, згідно умов якої з 20 жовтня 2008 року розмір відсоткової ставки за користування кредитом по Кредитному договору збільшився до 14,85 % процентів річних.
Відповідно до п. 3 ч. І ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору. Принцип свободи договору передбачає, як це закріплено у ст.627 ЦК України, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента. Учасники цивільного обороту мають вільно, виходячи з власних інтересів, вирішувати, вступати їм у договірні відносини чи не вступати. Свобода договору передбачає можливість вільного вибору особою, яка бажає укласти договір, майбутнього контрагента.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить визнати поруку припиненою та договір про внесення змін до договору поруки недійсним, оскільки будь-яких повідомлень від відповідача ПАТ «Укрсоцбанк» про вказані зміни відсоткової ставки для ОСОБА_2 за користування кредитом по Кредитному договору він не отримував, та згоди на продовження його поруки щодо таких змін умов Кредитного договору відповідачу ПАТ «Укрсоцбанк» не надавав, а також ніяких додаткових угод до Договору поруки щодо вказаних змін з відповідачами на момент підвищення відсоткової ставки не підписував.
Між тим, як встановлено в судовому засіданні, 22.12.2010 року позивачу банком була направлена вимога про погашення заборгованості, яку він отримав 23.12.2010 року. В даній вимозі зазначено про те, що відсоткова ставка по договору змінилась та складає 14,85%. Тобто, отримавши вказану вимогу позивачу стало відомо про збільшення обсягу його відповідальності.
Відповідно до ч. І ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч. І ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Таким, чином позивач довідався (чи міг довідатися) про порушення свого права в день отримання вищеназваної вимоги, тобто 23.12.2010 року. Саме з цієї дати розпочався перебіг строку позовної давності, який закінчився 22.12.2013 року. В той же час із позовом до суду позивач звернувся в травні 2014 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно з ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Також в судовому засіданні встановлено, що 29 жовтня 2012 року між банком та ОСОБА_2 (позичальником) укладено договір про внесення змін до договору про надання не відновлюваної кредитної лінії від 01 вересня 2006 року в якому встановили процентну ставку за користування кредитом в розмірі 1%. В цей же день між банком та відповідачем укладено і договір про внесення змін до договору поруки № 1-895/06-034-430.
Позивач вважає, що оскільки банк не повідомив його про збільшення відсоткової ставки по кредитному договору, договір поруки припинився автоматично, а тому і відсутні правові підстави для укладення договору про внесення змін до договору поруки.
Суд не погоджується з даним твердженням виходячи з наступного.
За положеннями ч. 1 ст. 559 ЦК України припинення поруки у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується. У цьому випадку звернення до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим не є необхідним, проте такі вимоги підлягають розгляду судом у разі наявності відповідного спору.
В судовому засідання встановлено, що в той час як банк не визнає права позивача на припинення поруки, останній з такою вимогою до суду в межах строків позовної давності не звертався, натомість з власної волі підписав договір про внесення змін до договору поруки, тобто вчинив дії на наступне схвалення умов договору.
За таких обставин вимога про визнання недійсним договору про внесення змін до договору поруки є безпідставною та до задоволення не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212, 214-215, ЦПК України, ст.ст. 559, 598, 256-261, 267 ЦК України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.