Справа № 646/5032/14-к
№ провадження 1-в/646/285/2014
27.08.2014 року Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5 ,
захисника засудженого - ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання захисника ОСОБА_6 про звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та визнання його таким, що не був засуджений за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.06.2010 року, -
В провадження Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшло клопотання про звільнення від відбування покарання ОСОБА_5 , у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку та визнання його таким, що не був засуджений за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.06.2010 року.
Засуджений та його захисник у судовому засіданні клопотання підтримали, просили його задовольнити і пояснили, що ОСОБА_5 за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.06.2010 року було засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України до 3 років обмеження волі, вирок набрав чинності 30.09.2010 року, однак не виконувався з причин, що не залежали від ОСОБА_5 , а сам засуджений не ухилявся від відбування покарання.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання, на тій підставі, що засуджений подав апеляційну скаргу на вирок суду першої інстанції, не відшкодував шкоду за задоволеним вироком суду цивільного позову.
Суд, вислухавши доводи засудженого, його захисника, прокурора, дослідивши заяву, матеріали кримінальної справи, приходить до наступного.
Як було встановлено, вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.06.2010 року ОСОБА_5 було засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України до 3 років обмеження волі та до набрання даним вироком законної сили міру запобіжного заходу залишено у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця мешкання.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30.09.2010 року вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.06.2010 року залишено без змін.
Згідно ч. 1 ст. 401 КПК України (в редакції 1960 року) вирок місцевого суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляцій, а вирок апеляційного суду - після закінчення строку на подання касаційної скарги, якщо його не було оскаржено. У разі подачі апеляцій, касаційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи відповідно апеляційною чи касаційною інстанцією, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Отже, вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.06.2010 року за яким ОСОБА_5 засуджено до 3 років позбавлення волі, набрав законної сили 30.09.2010 року, що також підтверджується розпорядженням про виконання вироку, що набрав законної сили, яке знаходиться в матеріалах кримінальної справи.
Частиною 3 статті 401 КПК України, встановлено, що обвинувальний вирок виконується після набрання ним законної сили.
Згідно ст. 404 КПК України (в редакції 1960 року) вирок, що набрав законної сили, звертається до виконання судом, який постановив вирок, не пізніш як через три доби з дня набрання ним законної сили або повернення справи з апеляційної чи касаційної інстанції. Суд разом із своїм розпорядженням про виконання обвинувального вироку надсилає копію вироку тому органу, на який покладено обов'язок виконати вирок.
З матеріалів кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України вбачається, що розпорядження про виконання вироку та копія вироку Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.06.2010 року за яким ОСОБА_5 було засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України до 3 років обмеження волі, були направлені до прокуратури Червонозаводського району м. Харкова, Червонозаводського РВ ГУМВС України в Харківській області та для відома до Харківського слідчого ізолятора. (т. 1 а.с. 160-162)
Частиною 1 ст. 57 КВК України передбачено, що особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Кримінально-виконавча інспекція згідно з вироком суду вручає засудженому припис про виїзд до місця відбування покарання. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов'язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку.
Таким чином, оскільки вироком суду, міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , до набрання вироком чинності, залишена у виді підписки про невиїзд з постійного місця мешкання, то розпорядження суду про виконання обвинувального вироку та копія вироку повинна була бути направлена до відповідної кримінально виконавчої інспекції за місцем мешкання засудженого.
Відповідно до матеріалів кримінальної справи ОСОБА_5 зареєстрований з 16.03.2005 року за адресою АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Дзержинського району м. Харкова, а фактично проживав - АДРЕСА_2 .
Засудженим було надано довідку дільниці № 58 КП «Жилкомсервіс» за № 2883 від 23.07.2014 року, відповідно до якої, ОСОБА_5 , 07.12.1984 року, не зареєстрований, однак проживає за адресою: АДРЕСА_2 з 24.06.2010 року по теперішній час (а.с. 53).
Згідно відповіді Кримінально-виконавчої інспекції Червонозаводського району м. Харкова від 16.06.2014 року, ОСОБА_5 , який був засуджений до 3 років обмеження волі, по обліках кримінально-виконавчої інспекції, як особа, засуджена до покарання у виді обмеження волі в період часу з 2010 року по 2014 рік не проходив.
Згідно відповіді Кримінально-виконавчої інспекції Дзержинського району м. Харкова від 13.08.2014 року вих. № 22/16/30-1582, записи про надходження на виконання вироку Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.06.2010 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у журналах обліку осіб, засуджених до покарання у виді обмеження волі 2010, 2011, 2012, 2013 та 2014 років та журналу вхідної кореспонденції відсутні.
Згідно довідки наданої управлінням інформаційно-аналітичного забезпечення ГУ МВС України в Харківській області від 08.07.2014 року, ОСОБА_5 07.12.1984 ІНФОРМАЦІЯ_2 , після вироку Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.06.2010 року до кримінальної відповідальності не притягувався. (а.с. 42-43).
Відповідно до вимог ст.12 КК України, злочин, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України законодавцем віднесено до злочину невеликої тяжкості.
Згідно до ст. 80 КК України, особа звільняється від відбування покарання, якщо з для набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано у строк 3 роки у разі засудження до покарання у виді обмеження волі за злочин невеликої тяжкості.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що ОСОБА_5 від відбування покарання не ухилявся, постійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 .
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.06.2010 року станом на теперішній час не виконаний, строк давності виконання вироку закінчився, а також приймаючи до уваги, що засуджений не ухилявся від відбування покарання, клопотання про звільнення від відбування покарання, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку є обґрунтованим.
Разом з тим, захисник засудженого у клопотанні порушив питання щодо визнання ОСОБА_5 таким, що не був засуджений за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.06.2010 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 КПК України, засудженим у кримінальному проваджені є обвинувачений, обвинувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.
Враховуючи, що ОСОБА_5 був засуджений за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.06.2010 року, який набрав чинності 30.09.2010 року, за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КПК України до 3 років обмеження волі, визнання його таким, що не був засуджений за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.06.2010 року є необґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 КК України, особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.
Частиною 3 статті 88 КК України передбачено, що особи, засуджені за вироком суду без призначення покарання або із звільненням від покарання чи такі, що відбули покарання за діяння, злочинність і караність якого усунута законом, визнаються такими, що не мають судимості.
Отже, стаття 88 КК України визначає підстави за яких особа, визнається такою, що не має судимості і винесення додаткового судового рішення не потребує.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 401, 404 КПК України (в редакції 1960 року), ст. 57 КВК України, ст. 80 КК України, -
1. Заяву захисника ОСОБА_6 про звільнення від відбування покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку - задовольнити частково.
2. Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від призначеного покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.06.2010 року, яким його було засуджено за ч. 1 ст. 190 КК України до 3 років обмеження волі, у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
3. В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1